Рішення

від 20.08.2009 по справі 3426-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3426-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

20.08.2009Справа №2-18/3426-2009

За позовом – Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя, м. Сімферополь (вул. Дзюбанова, 13, м. Сімферополь, 95006)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-2008», м. Сімферополь (вул. Красногвардійська, 11, м. Сімферополь, 95006)

Про стягнення 37699,81 грн.

                                                                                                    Суддя І.К. Осоченко

                                                       ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Власова О.В. – ю/к., довіреність від 21.07.2009р.

Від відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя, м. Сімферополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-2008», м. Сімферополь (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 37699,81 грн.

        Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 629, 631, 762 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що на підставі рішення Виконавчого комітету Желєзнодорожної районної ради від 08.04.2008р. № 187 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нежилого приміщення № 248/8, відповідно до якого відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 283,1 кв. м., розташованого за адресою: вул. Павленко, 13, м. Сімферополь, строком до 07.04.2009 року. Відповідач порушив свої зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість на суму 37699,81 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду.

20.08.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму заборгованість з орендної плати та експлуатаційних витрат у сумі 35688,73 грн. та пеню у сумі 10,14 грн.

Суд приймає дану заяву до свого розгляду.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, причини не з'явлення суду не відомі. Про день та час слухання справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося  у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -  

                                                            ВСТАНОВИВ:

08.04.2008 року між Комунальним підприємством ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя та Товариством з обмеженою відповідальністю «Легіон-2008» укладено договір оренди нежилих приміщень і індивідуально визначеного майна, яке належить до комунальної власності м. Сімферополя.

Відповідно до розділу 1 даного договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Павленко, 13, площею 283,1 кв.м.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України,  по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.

Відповідно до пункту 10.1 договору, строк дії договору становить з 08.04.2008 року по  07.04.2009 року.

Проте нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Павленко, 13, площею 283,1 кв.м. було передано відповідачу в оренду лише 01.07.2008 року, про що свідчить підписаний сторонами Акт прийому-здачі.

Згідно до частини 1, 3 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача  стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 3.1 договору встановлено, що орендна плата складає з 01.05.2008 року 4403,00 грн. у місяць та експлуатаційні витрати – 1-10 за 1 кв.м. + ПДВ 20%. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за прошлий місяць  на індекс інфляції за наступний місяць.

Судом встановлено, що орендодавець виставляв орендарю наступні рахунки на сплату експлуатаційних витрат і орендної плати: від 10.08.2008 року на суму 5936,04 грн., від 10.08.2008 року на суму 5908,22 грн., від 10.09.2008 року на суму 5902,68 грн., від 10.10.2008 року на суму 6073,65 грн., від 10.11.2008 року на суму 6149,46 грн., від 10.12.2008 року на суму 6259,64 грн., від 10.01.2009 року на суму 6493,75 грн., від 10.02.2009 року на суму 6716,20 грн., від 10.03.2009 року на суму 6817,86 грн., від 10.04.2009 року на суму 1513,49 грн., а загалом на 57770,99 грн.

Позивач частково здійснював оплату за оренду майна, проте на момент подачі позову до суду за ним рахувалася заборгованість у сумі 37688,73 грн.

У ході вирішення спору відповідач частково сплатив суму боргу у розмірі 2000,00 грн., що не заперечується позивачем у судовому засіданні, у зв'язку із чим провадження у справі щодо стягнення з відповідача 2000,00 грн. заборгованості підлягає припиненню по пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

Доказів оплати суми боргу у розмірі 35688,73 грн. відповідач суду не представив.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 35688,73 грн., то позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути на його користь пеню у сумі 10.14 грн.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен  день прострочення виконання.

Згідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж  2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, орендар сплачує пеню у розмірі 2-ї облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 10,14 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача. При цьому суд враховує, що 2000,00 грн. були сплачені позивачем вже після порушення провадження у дійсній справі.

20.08.2009 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.08.2009 року.

На підставі вищевикладеного ст.ст. 22, 49, 82 – 85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                             ВИРІШИВ:

1.          Прийняти до свого розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-2008», м. Сімферополь (вул. Красногвардійська, 11, м. Сімферополь, 95006; код ЄДПРОУ 35651243) на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя, м. Сімферополь (вул. Дзюбанова, 13, м. Сімферополь, 95006; код ЄДПРОУ 05480542) заборгованість у сумі   35688,73 грн. та пеню у сумі 10,14 грн.; 376,99 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Провадження у справі щодо стягнення заборгованості у сумі 2000,00 грн. припинити по пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.