Постанова

від 11.08.2015 по справі 804/8003/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 р. Справа № 804/8003/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АК-ПГС» (далі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків та накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АК-ПГС» про стягнення коштів з рахунків та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачені суми грошових зобов'язань з єдиного податку, самостійно визначені відповідачем в податкових деклараціях за 3 кв.2014 в сумі 11 055,02 грн. та за 2014р. в сумі 1 225 грн. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ОДПІ.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечення проти позову не надав, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду повернуте поштове відправлення, направлене на адресу відповідача, зазначену в ЄДРЮОФОП (а.с.7), через закінчення терміну зберігання. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 35410109 (а.с.7-9).

За матеріалами справи сума податкового боргу за даним позовом структурно складається з: - грошових зобов'язань з єдиного податку - юридичної особи в розмірі 1 225 грн. за податковою декларацію відповідача від 24.01.15 №4 та в розмірі 11055,02 грн. за податковою декларацією відповідача від 30.10.14 №3 (а.с.11-14).

Відповідно до п.295.3. ст.295 ПКУ платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

За приписами п.54.1. ст.54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 ПКУ грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 ПКУ сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання - є податковим боргом.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем визначених ним сум єдиного податку за 3 кв.2014р. та 2014р., отже, в силу наведених законодавчих приписів, сума в розмірі 12 280 грн. набула статусу податкового боргу.

Суд відмічає, що у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що ОДПІ на адресу відповідача направлена податкова вимога від 02.12.14 №5308-25, отримана директором ОСОБА_1 02.12.14 (а.с.6).

Положеннями ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки сплати спірних сум грошових зобов'язань спливли, відповідачем не заперечується факт несплати ним спірної суми податкового боргу, доказів відсутності у нього такого обов'язку не надано, а судом не встановлено, суд доходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 12 280,02 грн. підлягає задоволенню.

Вимога позивача про накладення арешту на кошти на інші цінності відповідача задоволенню не підлягає, адже заявлена передчасно. Так, відповідно до пп.20.1.33. п.20.1. ст.20 ПКУ контролюючі органи наділені правом звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження, якими є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у відповідача майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, в тому числі коштів на рахунках у банках, обслуговуючих відповідача, за рахунок яких можна погасити податковий борг в розмірі 12 280,02 грн.

За викладених обставин, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АК-ПГС» (код ЄДРПОУ 35410109) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Будівельна компанія АК-ПГС», на суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 12 280,02 грн. (дванадцять тисяч двісті вісімдесят гривень 02 коп.).

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев