Постанова

від 13.08.2015 по справі 823/1878/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року справа № 823/1878/15

10 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Будченко А.Ю.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаенерго плюс" про накладення арешту,

встановив:

Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області подала позов, в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаенерго плюс", що знаходяться на рахунках в банківських установах, які обслуговують такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 63034 грн. 19 коп., у тому числі: податок на додану вартість - 63034 грн. 19 коп., що підтверджується декларацією з ПДВ від 15.10.2014 № 9059075299 та рішенням про розстрочення грошового зобов'язання від 30.10.2014 № 95/23-12-25-028/38682583, у відповідача відсутнє рухоме та нерухоме майно, на яке може бути звернуте стягнення в рахунок погашення податкового боргу.

Позивач звертався з позовом до суду про стягнення з рахунків в банках, обслуговуючих відповідача, коштів за податковим боргом, позов задоволено та стягнуто відповідні суми, проте направлені до установ банків інкасові доручення оплачені лише частково, решта повернуті без виконання з поміткою про відсутність коштів на рахунках.

Додатково в адміністративному позові позивач просив розглянути справу без участі його представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтаенерго плюс" зареєстроване як юридична особа 20.12.2013, ідентифікаційний код 38682583 та перебуває на обліку в Лисянському відділенні Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області як платник податків і зборів.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 100 Податкового кодексу України позивачу було надано розстрочення грошового зобов'язання по ПДВ на суму 163912 грн.

Строки сплати розстрочення грошового зобов'язання: до 25.11.2014 - 81956 грн., до 25.12.2014 - 81956 грн.

Згідно з п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків. який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення. Відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

ТОВ "Нафтаенерго плюс" податковий борг не погашено та станом на 24.07.2015 податковий борг становить 63034 грн. 19 коп.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платників податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно п. 89.1 ст. 88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.5 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

На виконання вище викладених норм Податкового кодексу України позивачем, в зв'язку з відсутністю у відповідача будь-якого рухомого та нерухомого майна яке можна було б описати в податкову заставу, складено акт опису іншого майна, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, що підтверджується актом опису майна від 30.01.2015.

Відсутність у відповідача рухомого та нерухомого майна підтверджується відповідними довідками.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України позивачем направлено податкову вимогу № 279-19 від 30.12.2014.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з банківських рахунків відповідача, постановою суду від 23.04.2015 по справі № 823/671/15 адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

До банків обслуговуючих відповідача було направлено інкасові доручення, одне з яких частково виконано на суму 223 грн. 48 коп., інші повернулися без виконання в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

При цьому арешт із підстав, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може застосовуватися до майна платника податків, відмінного від коштів, оскільки диспозиція розглядуваної правової норми визначає предметом для накладення арешту виключно кошти та цінності, що знаходяться в банках.

За таких обставин звернення податкового органу до суду з вимогою про накладення арешту на кошти з підстав, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може здійснюватися без урахування норми пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398.

Водночас умовою застосування норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Таким чином, на переконання суду, арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на відкритих в установах банків рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаенерго плюс", повинен бути накладений в межах суми податкового боргу - 63034 грн. 19 коп.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності в розмірі 63034 (шістдесят три тисячі тридцять чотири) грн. 19 коп., що знаходяться на відкритих в установах банків рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаенерго плюс" (19323, Черкаська область, Лисянський район, село Орли, вул. Шевченка, 46, ідентифікаційний код 38682583).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 17.08.2015.