Постанова

від 14.08.2015 по справі 826/7300/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 серпня 2015 року № 826/7300/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хеалскеа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2015 року № 8526552209,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеалскеа» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2015 року № 8526552209.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2015 року відкрито провадження у справі, закінченого підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

По суті висновків ДПІ, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного рішення, представником позивача зазначено, що зазначені висновки ґрунтуються на оцінці обставин взаємовідносин позивача з його контрагентом ПП «Борисфен-Інвест». Позивач не погоджується із зазначеним рішенням та зазначає, що висновки ДПІ ґрунтуються на начебто нездійсненні операцій із зазначеним контрагентом, про відсутність у нього необхідних умов та ресурсів для здійснення спірних операцій. У той же час, як зазначає позивач, операції з контрагентом фактично виконані, що документально підтверджується наявними у позивача первинними документами та податковими накладними, а відтак спірні суми податкових вигод сформовані законно та підстав для прийняття оскаржуваного рішення не було.

У судове засідання 13.05.2015 року з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачає, оскільки, на думку ДПІ, внаслідок відсутності необхідних ресурсів та фактичного надання послуг контрагент позивача не міг та не виконував спірні операції, а відтак відсутні передбачені ПК України підстави для формування спірних сум податкових вигод.

Суд у судовому засіданні 13.05.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи в порядку письмового провадження, враховуючи зміни у структурі податкових органів, судом ухвалено здійснити заміну неналежного відповідача ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на належного (правонаступника) - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої наразі є ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Хеалскеа» (код ЄДР 39096638) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Борисфен-Інвест» (код ЄДР 34481095) за період серпня 2014 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 29.12.2014 року № 1314/26-55-09/39096638 (далі - Акт перевірки).

Зокрема, в ході проведення перевірки та під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Хеалскеа» (Замовник) та ПП «Борисфен-Інвест» (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 76/14 від 17 квітня 2014 р. , відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг з перекладу та підготовки документації, консультаційно-інформаційних послуг з питань реєстрації виробів медичного призначення і медичної техніки . Види послуг, вартість, етапи та терміни їх надання, порядок оплати визначаються на підставі Додатків до даного договору (Замовлень ) , які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що переклад документації повинен бути здійснений компетентними перекладачами, що мають необхідну освіту і рівень кваліфікації . Виконавець зобов'язується при наданні інформаційно-консультаційних послуг забезпечити належний рівень компетентності, освіти і кваліфікації задіяного персоналу.

Виконавець зобов'язується постійно інформувати Замовника про хід виконання робіт (п/п 2.1.4 Договору).

Згідно п/п 2.1.5 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язується протягом 2-х робочих днів за запитом Замовника надати детальний звіт про хід виконання робіт та іншу додаткову інформацію про процес надання послуг за даним Договором.

Пунктом 2.2 Договору визначено обов'язки Замовника. Зокрема, замовник зобов'язується забезпечити Виконавця необхідною вихідною документацією , та інформацією російською, українською та англійською мовами, а також необхідними зразками продукції (готової продукції, реагентами, стандартами). Доставка документації, зразків продукції та матеріальних цінностей за допомогою кур'єрської служби, у випадках передбачених пунктами 2.1.4, 2.1.5, 2.1.10, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5, повинна бути оплачена Замовником.

Замовник зобов'язується надати відповідно оформлену Довіреність Виконавцю у випадку, якщо замовлені послуги по представництву інтересів Замовника в державних органах (п/п 2.2.5 Договору).

Встановлено, що ПП «Борисфен-Інвест» згідно вказаного договору виписало на адресу позивача такі податкові накладні, зокрема: від 12.08.2014 року - (№ 9 на суму 52 008 грн., у т.ч. ПДВ - 8668 грн.; № 10 на суму 52400 грн., у т.ч. ПДВ - 8733,33 грн.; № 6 на суму 26200 грн., у т.ч. ПДВ - 4366,67 грн.; № 7 на суму 52048 грн., у т.ч. ПДВ - 8674,67 грн.; № 8 на суму 52408 грн., у т.ч. ПДВ - 8734,67 грн.; № 11 на суму 52000 грн., у т.ч. ПДВ - 8666,67 грн.; № 12 на суму 52448 грн., у т.ч. ПДВ - 8741,33 грн.; № 13 на суму 52010 грн., у т.ч. ПДВ - 8668,33 грн. та № 14 на суму 58073 грн., у т.ч. ПДВ - 9678,83 грн.); від 28.08.2014 року - (№ 18 на суму 43255 грн., у т.ч. ПДВ - 7209,17 грн.; № 19 на суму 40539,5 грн., у т.ч. ПДВ - 6756,58 грн.; № 20 на суму 42457,5 грн., у т.ч. ПДВ - 7076,25 грн.; № 21 на суму 27360 грн., у т.ч. ПДВ - 4560 грн.; № 22 на суму 54919,63 грн., у т.ч. ПДВ - 9153,27 грн.; № 23 на суму 47040 грн., у т.ч. ПДВ - 7840 грн.); а також від 29.08.2014 року - (№ 33 на суму 32641,4 грн., у т.ч. ПДВ - 5440,23 грн.; № 31 на суму 41000 грн., у т.ч. ПДВ - 6833,33 грн.; № 34 на суму 54902,5 грн., у т.ч. ПДВ - 9150,42 грн.; № 35 на суму 48800 грн., у т.ч. ПДВ - 8133,33 грн.; № 36 на суму 40320 грн., у т.ч. ПДВ - 6720 грн.; № 37 на суму 50190 грн., у т.ч. ПДВ - 8365 грн.; № 38 на суму 54180 грн., у т.ч. ПДВ - 9030 грн.; № 32 на суму 40840 грн., у т.ч. ПДВ - 6806,67 грн.).

Загалом податкових накладних видано на суму - 1 068 041 грн., у т.ч. ПДВ - 178 007 грн., суми ПДВ за якими включені позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2014 року. Слід зазначити, що в ході розгляду справи позивачем не надано до суду доказів на підтвердження здійснення розрахунків між сторонами зазначеного договору.

Встановлено, що між сторонами складено Акти здачі-прийняття наданих послуг, які містять аналогічні числові показники, що і у податкових накладних. (т. 1 а.с. 97-103).

В Акті перевірки зазначено, що в ході перевірки надано специфікації до рахунків-фактур та податкових накладних, із деталізацією наданих послуг з перекладу, аналізу та підготовки документації (стор. 7-10 Акту).

Зокрема, згідно наявних у справі (т. 1 а.с. 88-113) специфікацій до рахунків-фактур вбачається конкретизація виду послуг за спірним правочином, а саме, як приклад: 1) «Аналіз, переклад та підготовка документації для нової реєстрації Эриведж®, капсули по 150 мг № 28 у флаконі № 1»; 2) «Аналіз, переклад та підготовка документації для нової реєстрації Мабтера®, розчин для ін'єкцій по 1400 мг/11,7 мл у флаконі № 1»; 3) «Аналіз досьє, підготовка заяви та мікро-досьє для нової реєстрації Вальцит, таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 450мг»; 4) «Аналіз, переклад та підготовка документації для нової реєстрації Газива, концентрат для розчину для інфузій по 1000 мг/40 мл у флаконах № 1», тощо.

У той же час, стосовно контрагента позивача за спірними операціями (ПП «Борисфен-Інвест») в Акті перевірки надалі зазначається, що останнє перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві. Стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Основний вид діяльності ПП «Борисфен-Інвест» (код ЄДР 34481095) - 43.29 - інші будівельно-монтажні роботи . Свідоцтво платника ПДВ від 31.08.2012 року - анульовано .

ДПІ в Акті перевірки зазначає, що штатна чисельність працівників ПП «Борисфен-Інвест», згідно звіту нарахування єдиного внеску, становить 3 особи, з них 2 чоловіки та 1 жінка, що, за висновком ДПІ, свідчить про відсутність достатніх трудових ресурсів для здійснення діяльності.

Зазначається, що згідно поданого ПП «Борисфен-Інвест» фінансового звіту суб'єкта малого підприємництво станом на 31.12.2013 року залишкова вартість основних фондів становить 0 тис. грн. Відповідно до інформаційної бази «АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України» відсутня інформація щодо наявності у ПП «Борисфен-Інвест» зареєстрованих транспортних засобів. Відсутня інформація щодо наявності складських приміщень, виробничих потужностей, тощо.

При здійсненні аналізу податкової звітності згідно баз даних, як зазначає ДПІ, встановлено, що ПП «Борисфен-Інвест» виписано податкові накладні в адресу контрагентів, у т.ч. ТОВ «Хеалскеа», в один день до 10 тис.грн., які не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено вимоги п. 201.10 ПК України.

Окрім того, в Акті зазначається про ненадання ТОВ «Хеалскеа» до перевірки замовлень на підставі яких здійснювалося надання ПП «Борисфен-Інвест» послуг, а також не надано підтвердження факту доставки документації, зразків продукції, матеріальних цінностей.

Також, ДПІ встановлено невідповідність первинних документів, а саме: в акті здачі-прийняття послуг № ОУ220 від 29.08.2014 року зазначено про надання послуг згідно специфікації по рахунку № СФ-039 від 27.08.2014 року, згідно якої надані послуги по Аналізу, перекладу та підготовки документації для нової реєстрації Эриведж®, капсули по 150 мг № 28 у флаконі № 1 на суму 41000 грн. Разом з тим, в податковій накладній № 31 від 29.08.2014 року на суму 41000 грн., яка складена на підставі акту здачі-прийняття послуг № ОУ220 від 29.08.2014 року, зазначено іншу номенклатуру послуг - «Аналіз документації на відповідність вимогам чинного законодавства, формування заявки та реєстраційного досьє для проведення нової реєстрації ВМП «Аналізатор мікобактерій ВАСТЕС ™ MGIT ™ 960», що відповідає іншому рахунку-фактурі, а саме № СФ-031 від 27.08.2014 року.

Підсумовуючи, ДПІ в Акті перевірки прийшла до висновку, що спірні послуги ПП «Борисфен-Інвест» фактично не надавалися, а відбувалося лише документування зазначених операцій та відображення їх в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності, у зв'язку з чим ДПІ прийшла до висновку про відсутність у ТОВ «Хеалскеа» підстав для віднесення вказаних сум до складу податкового кредиту за серпень 2014 року.

З урахуванням наведеного ДПІ у розділі «Висновок» Акту перевірки прийшла до висновку про порушення ТОВ «Хеалскеа» ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ за серпень 2014 року у загальній сумі 178 007 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.01.2015 року № 8526552209, яким ТОВ «Хеалскеа» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 178 007 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 44 502 грн.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України (в редакції на час оформлення операцій та формування податкових вигод), а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють її видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій, про відсутність у зв'язку з цим у первинних документів юридичної значимості для формування спірних сум податкових вигод, а отже і про відсутність правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Так, позивачем в ході розгляду справи надано пакет матеріалів реєстраційних досьє на вироби медичного призначення та вироби лікарського призначення (томи справи 2-22), стосовно яких, як зазначає позивач, з метою успішної державної реєстрації виробів медичного та лікарського призначення у ПП «Борисфен-Інвест» замовлялися послуги з перекладу документації та її підготовки, підготовки переліку виробів для внесення в реєстраційне свідоцтво, консультаційно-інформаційні послуги з питань реєстрації виробів медичного призначення і медичної техніки, тощо. Сукупність наданих позивачем документів (реєстраційних досьє), а також докази проведення реєстрації виробів медичного та лікарського призначення (свідоцтва про реєстрацію), як вважає позивач, підтверджують фактичне виконання ПП «Борисфен-Інвест» спірних операцій (послуг) та використання позивачем таких послуг у межах своєї господарської діяльності.

У той же час, проаналізувавши вказані матеріали реєстраційних досьє на вироби медичного призначення та вироби лікарського призначення, слід зазначити, що спірні операції по наданню ПП «Борисфен-Інвест» послуг з перекладу та підготовки документації, консультаційно-інформаційні послуги з питань реєстрації виробів медичного призначення і медичної техніки були оформлені в деяких випадках вже після складання, оформлення, подання на реєстрацію та безпосередньо після державної реєстрації таких виробів медичного та лікарського призначення.

Зокрема, як приклад, медичний виріб «Системи вакуумні для забору біологічних рідин BD™» зареєстрований в державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення 13.11.2013 року , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 13194/2013 (т. 4 а.с.3), а також відомостями з офіційного сайту Державної служби України з лікарських засобів за адресою: http://portal.diklz.gov.ua/PublicSite/PUB/VMList.aspx. У той же час, спірний договір між ТОВ «Хеалскеа» та ПП «Борисфен-Інвест» щодо надання спірних послуг з аналізу документації на відповідність вимогам законодавства, формування заявки та реєстраційного досьє для проведення реєстрації медичних та лікарських виробів, у т.ч. медичного виробу «Системи вакуумні для забору біологічних рідин BD™», був укладений, як встановлено вище, лише 17 квітня 2014 р. , що, в свою чергу, свідчить про фактичне невиконання контрагентом спірних робіт (послуг), тобто створювалась видимість (зовнішні ознаки) їх виконання контрагентом.

В контексті наведеного суд зазначає, що позивачем в ході розгляду справи не надано суду замовлень на послуги , які, як вказано у договорі, є невід'ємною його частиною, та які повинні визначати види послуг, вартість, етапи та терміни надання послуг. Не надано також жодних звітів ПП «Борисфен-Інвест» про надані послуги (хід виконання робіт), доказів надання ПП «Борисфен-Інвест» інформації про процес надання послуг , а також доказів оформлення контрагенту довіреностей на представництво контрагентом інтересів позивача в державних органах, які у сукупності могли б свідчити про фактичну участь контрагента у виконанні спірних операцій та оформлення який передбачалося умовами спірної угоди.

Позивачем також не надано суду жодних доказів передачі контрагенту, у т.ч. за допомогою кур'єрської служби, необхідної вихідної документації, необхідних зразків продукції (готової продукції, реагентів, стандартів), що, однак, передбачалося пунктом 2.2 Договору. Не надано також і доказів передачі (повернення) з боку контрагента до позивача такої документації та зразків продукції.

Більш того, в ході розгляду справи позивачем не надано до суду доказів на підтвердження здійснення розрахунків між сторонами зазначеного договору, що у сукупності також свідчить про невиконання спірних операцій ПП «Борисфен-Інвест».

Слід зазначити, що деякі підписані за спірними операціями акти приймання-передачі наданих послуг та податкові накладні, зокрема, акт здачі-прийняття послуг № ОУ220 від 29.08.2014 року та податкова накладна № 31 від 29.08.2014 року, яка складена на підставі такого акту, містять відмінності у зазначенні номенклатури послуг, невідповідність відомостей.

Щодо юридичної значимості цих документів, в контексті вищезгаданих положень законодавства з питань бухгалтерського обліку, суд звертає увагу на наступну правову позицію ВАС України. Так, Вищий адміністративний суд України у постанові від 07.07.2011 р. (№ К-25801/08; номер рішення в ЄДРСР - 18257561) зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Правило належності доказів, як зазначає ВАС України, не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів.

Виходячи з вищезгаданої правової позиції ВАС України вказані первинні документи, які мають відмінності, недостовірні дані, що має місце в даному випадку, не можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених обставин, суд приходить до висновку про недоведеність участі контрагента ПП «Борисфен-Інвест» у виконанні робіт (наданні послуг), обумовлених договором з позивачем, а встановлені вище судом обставини спростовують його участь у наданні спірних послуг.

При цьому, виходячи з обсягу послуг, які зазначені в актах між позивачем та ПП «Борисфен-Інвест», а також беручи до уваги загальний обсяг задекларованих операцій, суд зазначає, що під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагента трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності взагалі та, зокрема, для виконання спірних операцій. Не надано також доказів наявності у контрагента компетентних перекладачів, що мають необхідну освіту і рівень кваліфікації, наявність у контрагента яких було ключовою умовою, передбаченою пунктом 2.1 Договору. При цьому, обізнаність позивача відносно наведеного при укладанні угод обумовлюється звичайною діловою практикою, а також характером і специфікою угод (обумовлених операцій).

Більш того, згідно відомостей, наведених у Акті перевірки, чисельність працюючих у ПП «Борисфен-Інвест» складає 3 особи , що явно недостатньо для виконання обсягу спірних послуг, суть яких, згідно пояснень директора позивача (т. 23 а.с. 33), полягала в опрацюванні близько 500 000 сторінок досьє на лікарські засоби та подачі їх на державну реєстрацію.

Під час розгляду справи також не надано доказів передоручення контрагентом позивача виконання вказаних операцій іншим особам.

Таким чином, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено фактичного виконання обумовлених послуг контрагентом позивача (консультаційно-інформаційних послуг, послуг з перекладу та підготовки документів), а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

Суд окремо вважає за необхідне також зазначити, що у відповідності до пункту 201.7. ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Слід зазначити, що пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Прикінцеві та перехідні положення ПК України встановлені особливості справляння податку на додану вартість, зокрема, визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

В даному випадку судом, крім іншого, встановлено порушення порядку заповнення податкових накладних ПП «Борисфен-Інвест» та ухилення останнього від реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом дроблення сум ПДВ у них до 10 тис.грн. Зокрема, як приклад, ПП «Борисфен-Інвест» оформлено на адресу позивача податкову накладну від 29.08.2014 року № 37 на суму 50190 грн., у т.ч. ПДВ - 8365 грн. (т. 1 а.с. 66), яка складена на постачання послуг згідно специфікації до рахунку-фактури № 037 від 29.08.2014 (т. 1 а.с. 97), згідно якої начебто надавалися такі послуги: «Аналіз, переклад та підготовка документації для нової реєстрації Эриведж®, капсули по 150 мг № 28 у флаконі № 1». При цьому, підписана ПП «Борисфен-Інвест» у цей же день інша податкова накладна, а саме № 31 від 29.08.2014 на суму 41000 грн., у т.ч. ПДВ - 6833,33 грн. (т. 1 а.с. 71), складена на постачання повністю аналогічних послуг (ідентичних за змістом), що підтверджується специфікацією (т. 1 а.с. 94).

Тобто, наведене свідчить про порушення ПП «Борисфен-Інвест» положень пунктів 201.7. та 201.10. ПК України при оформленні податкових накладних, що у сукупності із встановленими вище обставинами свідчить про юридичну дефектність таких податкових накладних.

З урахуванням наведеного у сукупності суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже підстав для задоволення позову не має.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеалскеа» (код ЄДРПОУ 39096638, адреса: 01001, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 10, оф. 320) судовий збір у розмірі 4 005,16 грн. (чотири тисячі п'ять гривень 16 коп.) (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДР суду 34414689).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя К.Ю. Гарник