Постанова

від 17.08.2015 по справі 826/14342/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 17 серпня 2015 року                  м. Київ                                         № 826/14342/15 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-4» про стягнення заборгованості. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі також – ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-4» (далі також – ТОВ «БК «Комфортбуд-4», відповідач) про стягнення з розрахункових рахунків відповідача заборгованості у розмірі 2   143   306, 43 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2   143   306, 43 грн., внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/14342/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача. Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі була отримана відповідачем 31 липня 2015 року, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. ТОВ «БК «Комфортбуд-4» у встановлений судом строк, надало суду письмові заперечення проти позову, в яких вказало на те, що позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення заборгованості з пропуском строку позовної давності, у зв'язку з чим, позовна заява повинна бути залишена без розгляду. Окрім цього, відповідач в свої запереченнях наголосив на тому, що строк оскарження податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2010 року, у тому числі на підставі якого, за товариством рахується податковий борг ще не закінчився, оскільки відкрито касаційне провадження про справі № К/800/65110/14 щодо визнання його протиправним та скасування. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд - В С Т А Н О В И В: ТОВ «БК «Комфортбуд-4» (код ЄДРПОУ 33537230) знаходиться за адресою: 04119, місто Київ, вулиця Сім'ї Хохлових, будинок 15 та перебуває на податковому обліку за не основним місцем реєстрації у ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: - від 06 липня 2010 року № 0001641742/0, яким ТОВ «БК «Комфортбуд-4» донараховано суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 689   360, 62 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1   378   721, 20 грн.; - від 10 грудня 2010 року № 0002971742/0, яким ТОВ «БК «Комфортбуд-4» визначено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб  на загальну суму 75   224, 61 грн., у тому числі за основним платежем на суму  25   074, 87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 50   149, 74 грн. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовними заявами, щодо визнання їх протиправними та скасування. Так, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року по справі № 106501/11, адміністративний позов ТОВ «БК «Комфортбуд-4» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2010 року №0001641742/0 – задоволено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014  року, прийнятою у відкритому судовому засіданні, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року по справі № 106501/11 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено. Окрім цього, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року по справі № 18873/11/9104, адміністративний позов ТОВ «БК «Комфортбуд-4» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2010 року № 0002971742/0. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013  року, прийнятою у відкритому судовому засіданні, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено. Податковим органом були виставлені ТОВ «БК «Комфортбуд-4» перша податкова вимога форми «Ю1» від 25 листопада 2010 року № 1/980 на суму 247, 68 грн. та друга податкова вимога форми «Ю2» від 04 жовтня 2010 року № 2/771 на суму 55   349, 31 грн., отримані уповноваженими особами товариства 03 грудня 2010 року та 04 жовтня 2010 року, відповідно до наявних в матеріалах справи копій корінців вказаних податкових вимог. Не сплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань по сплаті податку з доходів фізичних осіб обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом. Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного. Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України). У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 статті 57 ПК України). Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України). Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу. Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою. Відповідач в своїх запереченнях зазначає про те, що позивач звернувся до суду із даною позовною заявою за межами строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) або іншими законами, а відтак є підстави для залишення позову без розгляду. Однак, суд не погоджується з вказаними твердженнями відповідача з огляду на наступне. Згідно ч. 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Так, відповідно до п. 15.2.1 п. 15.2 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21 грудня 2000 року (далі – Закон № 2181-III), положення якого були чинні на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним. Згідно пп. 5.2.4 п. 5.2 статті 5 Закону № 2181-III, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Виходячи з системного аналізу вказаних нормативно-правових норм, суд приходить до висновку про те, що у разі оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу, право на звернення до суду щодо примусового стягнення податкового боргу виникає у податкового органу впродовж 1095 днів з дня узгодження грошового зобов'язання, тобто з дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Оскільки, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року по справі № 18873/11/9104 набрала законної сили 13 лютого 2013 року, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року по справі № 106501/11 набрала законної сили  25 листопада 2014 року, контролюючий орган звернувся до суду із вимогами щодо стягнення податкового боргу в межах строків встановлених статтею 99 КАС України. В своїх запереченнях відповідач також вказує на те, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких за ТОВ «БК «Комфортбуд-4» рахується податковий борг є протиправними та такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Однак, суд не приймає до уваги вказані твердження відповідача, оскільки правомірність прийняття податкових повідомлень рішень від 06 липня 2010 року №0001641742/0 та від 10 грудня 2010 року № 0002971742/0 не є предметом розгляду даної адміністративної справи. ТОВ «БК «Комфортбуд-4» в своїх запереченнях проти позову звертає увагу суду на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2014 року №К/800/65110/14 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ «БК «Комфортбуд-4» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року по справі № 106501/11, а тому, на думку відповідача, остаточне рішення по справі щодо визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 06 липня 2010 року № 0001641742/0 на сьогоднішній день не прийнято, відповідно, визначене таким рішенням податкове зобов'язання не є узгодженим. Між тим, суд критично оцінює вказані твердження відповідача з огляду на наступне. Як було зазначено вище, відповідно до положень статті 254 КАС України,  постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року по справі №106501/11 набрала законної сили  25 листопада 2014 року. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 статті 255 КАС України). Отже, виходячи з системного аналізу вказаних норм в контексті встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про те, що у відповідача виник обов'язок по сплаті грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з тим, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року по справі №106501/11 набрала законної сили 25 листопада 2014 року, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року по справі № 18873/11/9104 – 13 лютого 2013 року. Отже, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань по сплаті податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2   143   306, 43 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України). Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Частиною 1 статті 69 КАС України, встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів. Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Керуючись статтями 69-71, 160-162, 183-2, 254, 256 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-4» про стягнення заборгованості – задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-4» (код ЄДРПОУ 33537230) на користь Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області суму податкової заборгованості у розмірі 2   143   306, 43 грн. (два мільйона сто сорок три тисячі триста шість гривень сорок три копійки) по платежу 85 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                                       П.В. Вовк