Рішення

від 10.09.2009 по справі 22/193-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/193-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.09р.

Справа № 22/193-09

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ нафтогазовидобувна компанія", м. Київ 

до  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 3445,76 грн.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання-спеціаліст Бобир Ю.В.  

Представники:

  Від позивача –  представник не з'явився

  Від відповідача –  Селяков О.В. - представник,  дов. від 01.01.09 № 386 

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається у іншому складі суду, згідно розпорядження голови суду від 17.07.09р.

ТОВ "ДВ нафтогазвидобувна компанія" звернулось у липні 2009 року із позовом до ДП „Придніпровська залізниця", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 3445,76 грн. збитків внаслідок нестачі вантажу – вугілля марки Антрациту АО 25-50 мм за накладною № 51485355 масою 6500 кг у вагоні      № 65351017, про що складений комерційний акт АА № 019950/6 від 27.02.09р. Вважає, що відсутність маркування при прибутті вантажу у пункт призначення свідчить про крадіжку вугілля під час його перевезення, що є прямим доказом вини відповідача, згідно ст. 924 Цивільного кодексу України,  ст. 314 Господарського кодексу України та ст. 110 Статуту залізниць України.  

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважаючи, що висновки, викладені у комерційному акті АА № 019950/6 від 27.02.09р., не відображають факту неохоронного перевезення, проте відображають факт внесення невірних відомостей у залізничну накладну або факт недовантаження продукції.

Позивач направив клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника, яке задоволене судом.

В судовому засіданні 04.09.09р. за згодою відповідача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85  Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, дослідивши надані докази, суд -

        встановив:

На виконання умов договору № Ю/803824 від 24.01.08р., укладеного між Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ нафтогазвидобувна компанія" та Відкритим акціонерним товариством "Кримський содовий завод", у лютому 2009 року на адресу ВАТ "Кримський содовий завод" було відвантажено навалом вугілля марки Антрацит АО 25-50 мм масою 69000 кг у вагоні № 65351017 за залізничною накладною № 51485355 від 21.02.09р.

Як було вказано відправником у зазначеній залізничній накладній, вантаж марковано вапном одного кольору – жовтим.  

26.02.09р. вказаний вагон прибув на станцію призначення Красноперекопськ Придніпровської залізниці та був виданий вантажоодержувачу разом із комерційним актом АА № 019950/6 від 27.02.09р., складеним в порядку доповнення до акту загальної форми      № 2414 від 25.02.09р., складеному на ст. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, та акту загальної форми ст. Красноперекопськ Придніпровської залізниці №05 від 27.02.09р. про огляд вантажу перед комерційною видачею.

Зі змісту зазначеного комерційного акту вбачається, що навантаження нижче бортів 30 см рівномірне. По документу вантаж маркований. Фактично маркування вантажовідправника відсутнє і слідів його нанесення немає. Течі вантажу немає. Вантаж прибув у технічно справному вагоні, люки, двері закриті, течі вантажу немає. Вантаж, якого не вистачає, у вагоні уміститися міг.

Під час контрольного переважування на справних 150-тоних вагонних вагах отримувача виявилося, що брутто вантажу 84700 кг, проти даних з документу –91200 кг, тобто  нестача склала 6500 кг.   

Згідно довідки вантажовідправника (Позивача) від 17.06.09р. № ДВ/06-337, яка є у справі, вартість 1 тони вантажу становить 673,00 грн.

За даними Позивача, наведеними у розрахунку суми позову, вартість втраченого вантажу у вагоні № 65351017 розрахована згідно п. 27 Правил видачі вантажів, з урахуванням норми природної втрати –2 % і становить 3445,76 грн.

Позивач претензією № ДВ/04-259 від 17.04.09р. звернувся до Відповідача з вимогою відшкодувати вартість втраченого вантажу на суму 3445,76 грн., яка була відхилена Відповідачем з посиланням на п. "а" ст. 111 Статуту залізниць України, в якій останній зазначив про навантаження спірного вантажу засобами вантажовідправника (лист МЮ-2/100 від 13.05.09р.).

На час розгляду справи вартість нестачі вантажу у вагоні № 65351017 за залізничною накладною № 51485355 у сумі 3445,76 грн. залишається не сплаченою, оскільки  не визнається Відповідачем.   

Відповідно до ст.133 Статуту залізниць України та згідно переуступного підпису на залізничній накладній № 51485355, право на пред'явлення  позову та претензії до залізниці було передане від ВАТ "Кримський содовий завод" до ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія", як вантажовідправнику.  

Проте позовні вимоги Позивача до Відповідача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст. 306 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення вантажів, а також особливості умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

У відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

Як видно зі змісту наявного у справі комерційного акту АА № 019950/6 від 27.02.09р.,  у цьому документі у встановленому порядку засвідчено факт нестачі вантажу у вагоні           № 65351017 та відсутність ознак його розкрадання або втрати під час перевезення.

Таким чином, за вказаних обставин всі наслідки за неправильності відомостей, зазначених у накладній мають бути покладені на Відповідача.

З цих же підстав судом не можуть бути враховані наведені Позивачем у залізничній накладній відомості про наявність захисного маркування, якого у дійсності не було.

В силу приписів ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув на непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами не доведено вини Відповідача у втраті зазначеної кількості вантажу під час його перевезення, а складений залізницею комерційний акт від 27.02.09р. АА № 019950/6 є належним та достатнім доказом на підтвердження невідповідності маси вантажу, вказаної в залізничній накладній із фактичною масою цього вантажу, що свідчить про недовантаження Позивачем вантажу у вагоні № 65351017.

За встановлених обставин у позовних вимогах Позивача про примусове стягнення з Відповідача вартості нестачі вантажу у сумі 3445,76 грн. слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати у справі покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

        В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Судові витрати у справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ нафтогазовидобувна компанія".

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Рішення підписано 09.09.09р.