Рішення

від 17.08.2009 по справі 19/175-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/175-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" серпня 2009 р.                                                                          Справа № 19/175-09          

За позовом   Закритого акціонерного товариства «Могунція-Україна», м. Київ;

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Таурус»,

                      м. Вишневе;

про                 стягнення  25434,53 грн.  

                                                                                                  Суддя  Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача:      Шевчук В.А. (дов. б/н від 15.07.2009 р.);

від відповідача:  не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        Закрите акціонерне товариство «Могунція-Україна»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Таурус»(далі –відповідач) про стягнення 25434,53 грн.

        Позовні   вимоги  обґрунтовані  тим,  що  відповідач  не  виконав  умови  Договору купівлі-продажу № 344 від 01.07.2005 р. та не сплатив у встановлений строк кошти за одержаний товар у сумі 222430,80 грн., в зв'язку з чим нараховані пеня –412,92 грн., інфляційні –2539,17 грн. та 3 % річних –51,59 грн. за весь час прострочення платежу.  

        Ухвалою від 08.07.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/175-09 та призначив її розгляд на 06.08.2009 р.

        В засіданні суду представник позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, подав уточнення позовних вимог, згідно з яким просив суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 32121,61 грн., а саме: 19430,80 грн. –сума основної заборгованості, 7397,27 грн. –пеня, 2355,84 грн. –інфляційні, 2937,7 грн. –3 % річних.

        Ухвалою від 06.08.2009 р. суд відклав розгляд справи на 17.08.2009 р., в зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та неподанням витребуваних судом документів.

        Відповідач в засідання суду двічі не з'явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 08.07.2009 р. та ухвалу від 06.08.2009 р. не виконав, про причини неявки господарський суд не повідомив, проте відповідач належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

        Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

        Між Закритим акціонерним товариством «Могунція-Україна»(далі – продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Таурус»(далі –покупець) було укладено Договору купівлі-продажу № 344                               від 01.07.2005 р., згідно з умовами якого продавець зобов'язується передавати у встановлені даним договором строки у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати його за встановленими цінами в строки та на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 4.1 договору, кількість товару, що поставляється, ціна за одиницю товару, асортимент вказуються в товарній накладній, яка складається на основі письмової (або в усній формі) заявки покупця. Приймання –передача товару здійснюється згідно накладної, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін (п. 5.1. договору).

Оплату за товар покупець проводить у вигляді попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця згідно рахунку-фактури (п. 6.1. договору). У випадку, якщо товар продавцем відпускається на умовах відстрочки платежу, то покупець зобов'язується оплатити його протягом 5 банківських днів з моменту оформлення накладної на товар            (п. 6. 2 договору).

        Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

       Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

        Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що передав відповідачу товар за видатковими накладними № 4997 від 13.12.2007 р. на суму 2699,40 грн.; № 199 від 22.01.2008 р. на суму 9582,72 грн.; № 246 від 25.01.2008 р. на суму 6290,40 грн.;         № 743 від 28.02.2008 р. на суму 423,73 грн.; № 800 від 04.03.2008 р. на суму 2255,53 грн.; № 4550 від 06.11.2008 р. на суму 3215,40 грн.; № 4412 від 28.10.2008 р. на суму 3215,40 грн., всього на загальну суму 27682,58 грн. За одержаний товар відповідач розрахувався частково. На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 19430,80 грн.

        Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

       Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані позивачем вищевказані видаткові накладні, в якості доказів, що підтверджують факт поставки товарів на виконання умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 344 від 01.07.2005 р., судом не приймаються, оскільки в накладних у рядку «підстава»міститься  посилання на інші договори, які до матеріалів справи  позивачем не додані.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається невиконання відповідачем господарських зобов'язань, що виникли на підставі Договору купівлі-продажу         № 344 від 01.07.2005 р.

Проте, виходячи з приписів ч. 1 ст. 15 ЦК України, якою встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, майнові інтереси позивача в частині стягнення заборгованості за одержаний, на підставі видаткових накладних № 4997 від 13.12.2007 р.; № 199; № 246 від 25.01.2008 р.; № 743 від 28.02.2008 р.; № 800 від 04.03.2008 р.; № 4550 від 06.11.2008 р.; № 4412 від 28.10.2008 р., і не оплачений товар підлягають захисту в судовому порядку з наступних підстав.

   Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

         Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

        Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк зобов'язання не встановлено, боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

        24.09.2008 р. позивач звернувся до відповідача з листом за № 2/9, в якому просив сплатити заборгованість за отриманий товар у сумі 35000 грн. Відповідач вказану вимогу задовольнив частково, перерахувавши 8251,78 грн.         

        Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі            19430,80 грн. підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.          

        У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

        Суд, перевіривши правильність розрахунків, наведених в уточненні позовних вимог, задовольняє індекс інфляції в сумі 2355,84 грн. та 3% річних  у сумі            292,77 грн., з урахуванням виправлення арифметичних помилок, допущених позивачем (51,62 + 241,15 = 292,77).

        Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав письмової угоди, на підставі якої здійснювалась поставка товарів за видатковими накладними, залученими до матеріалів справи, а, отже, відсутні докази погодження сторонами розміру пені, що підлягає стягненню у разі порушення грошового зобов'язання.

        Беручи до уваги, викладені вище обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

        Судові витрати, відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

        Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

        1.  Позов задовольнити частково.

        2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Таурус»(08132, Київська область,  м. Вишневе, вул. Промислова, 9; код 31495917) на користь Закритого акціонерного товариства «Могунція-Україна»(01033,              м. Київ, вул. Володимирська, 97/37; код 21667547) 19430 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять) грн. 80 коп. –боргу, 2355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 84 коп. -  інфляційних, 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 77 коп. –3% річних,  220 (двісті двадцять) грн. 79 коп. –витрат по сплаті державного мита та 271 (двісті сімдесят одну) грн. 28 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        4. В іншій частині позову відмовити.

        Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                     

Рішення підписано

31.08.2009 р.