Рішення

від 20.08.2009 по справі 9/122-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/122-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                    РІШЕННЯ

"20" серпня 2009 р.                         № 9/122-50.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк”в особі Луцької філії ВАТ “ВТБ Банк”, м. Луцьк

До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Лесі України,                                с. Кисилин Локачинського району

Про  стягнення 53 338,78 грн. заборгованості за кредитним договором

                                                                                                  Суддя    Л.І. Соломка

Представники:

Від позивача: Поперецький О.В. –начальник юрид. відділу, довіреність від 23.01.2009 р. №42/11.5.2;

Від відповідача: н/з.

      Права та обов'язки представнику позивача роз'яснені відповідно до ст. 22 ГПК України.

     Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

     Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника  позивача не поступало.

     У судовому засіданні 20.08.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

     Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк” в особі Луцької філії ВАТ “ВТБ Банк” звернувся до господарського суду з позовом  до відповідача –Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Лесі України та просить стягнути 53 338,78 грн. заборгованості за кредитним договором №1520 від 14.03.2006 р., в тому числі: 44 085,50 грн. заборгованості  по кредиту, 2 889,25 грн. заборгованості по відсотках, 600 грн. комісії, та 93,74  грн.  пені, 4 364,80 грн. 30% річних та 1 305,49 грн. індексу інфляції. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

       Представник позивача у судовому засіданні  20.08.2009 р. підтримав позовні вимоги, подав клопотання, згідно якого виправив помилку у позовній заяві, де  зазначено нараховану загальну суму штрафних санкцій –5 670,29 грн., тоді як вірною слід вважати суму штрафних санкцій в розмірі 5 764,03 грн.

       Відповідач у засідання суду не зґявився, про поважні причини неявки не повідомив, однак направив на адресу суду пояснення №57 від 12.08.2009 р., згідно якого визнав суму заборгованості перед банком в розмірі 44 085,50 грн., повідомив, що 12.03.2009 р.  кооператив звертався до Банку з проханням про пролонгацію кредиту на 6 місяців з 14.03.2009 р. , в процесі переговорів виникла заборгованість по відсотках та нарахована банком пеня, про сплату яких господарству повідомлено не було.

        Щодо даних обставин представником позивача подано пояснення від 20.08.2009 р., з яких вбачається, що дійсно підприємством 12.03.2009 р. подавалась до Банку заява про пролонгацію кредиту. 11.05.2009 р. господарство було повідомлено про надання згоди на пролонгацію за виконання  відповідних умов Банку, 14.05.20009 р. керівником господарства було повідомлено Банк про відмову від пролонгації кредиту на запропонованих Банком умовах. Щодо сплати нарахованих Банком відсотків та пені  сторонами обумовлено в договорі, який відповідач підписував, тому представник позивача заперечував проти   твердження відповідача, що він  не був повідомлений про нарахування відсотків за користування кредитом та пені.

       Оскільки явка представника відповідача у судове засідання не визнавалась обовґязковою, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

       Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін,  господарський суд,

                                                                    в с т а н о в и в:

      14.03.2006 р. між Акціонерним комерційним банком «Мрія», правонаступником якого є ВАТ «ВТБ Банк»(Банк) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Лесі України (Позичальник)  було укладено кредитний  договір №1520 (про надання кредитної лінії) (а.с.12-13),  згідно розділу 1 якого Банк надає Позичальнику грошові кошти у вигляді відзивної відновлювальної кредитної лінії в сумі  50 000 грн. строком  до 13.03.2009 р. зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 18% річних та 1% річних процентів за управління кредитом.

      Банк взяті на себе зобов'язання по кредитному договору від 14.03.2006 р. виконав, перерахував відповідачу суму коштів в розмірі 50 000 грн. на його банківський рахунок.

      Відповідно до п.4.1  кредитного договору Позичальник зобовґязаний повернути Банку отриманий кредит в повному обсязі в строк та у порядку, встановлених кредитним договором.

     Станом на 06.07.2009 р.  заборгованість відповідача по кредитному договору №1520 від 14.03.2006 р. становить:

      - 44 085,50 грн. сума неповернутого кредиту;

      - 2 889,25 грн. несплачених відсотків;

      - 600 грн. заборгованості по комісії.

      Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

       До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

      Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

     Статтею 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

      Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

       В ст. 1048 ЦК України передбачено право Позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

       Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

      Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору  сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

      Відповідно до п.9.1 кредитного договору у разі  несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  30% річних від простроченої суми.

      Згідно п.9.2 кредитного договору  у разі несвоєчасної (неналежної) сплати за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

      Як стверджується матеріалами справи, позичальник прострочив сплату щомісячних платежів в погашення кредиту, відсотків за користування кредитом, тому Банк на підставі п.п.9.1, 9.2 кредитного  договору  правомірно  нарахував пеню –93,74 грн., 30% річних -4 364,80 та індекс інфляції  у розмірі 1 305,49 грн. на загальну суму 5 764,03 грн

      Станом на дату розгляду справи Позичальник не погасив заборгованість  перед Банком по кредитному договору від 14.03.2006 р. №1520,  суму заборгованості по кредиту  в розмірі 44 085,50 грн. визнав, тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

      Підставними є також вимоги позивача про стягнення 2 889,25 грн. заборгованості по відсотках, 600 грн. комісії та 5 764,03 грн. нарахованих штрафних санкцій, оскільки їх нарахування випливає з укладеного між сторонами договору.

      Оскільки  спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, з нього на користь позивача слід стягнути 533,38 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. ст. 33,36,43,44-49, 82-85 ГПК України, суд

                                                     вирішив :

1.          Позов задоволити повністю.

        2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Лесі України                                (Волинська обл., Локачинський р-н, с. Кисилин, код ЄДРПОУ 05478232)  на користь Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк”  (01004 м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, вул. Пушкінська,8/26, код ЄДРПОУ 14359319, МФО 320478, ІПН 236972826658) 53 338,78 грн. заборгованості по кредитному договору №1520 від 14.03.2006 р., в тому числі: 44 085,50 грн. заборгованості по кредиту, 2 889,25 грн. заборгованості по відсотках, 600 грн. заборгованості по комісії, 93,74 грн. пені, 4 364,80 30% річних, 1 305,49 грн. індекс інфляції та 533,38 грн. витрат по сплаті державного мита і  315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Суддя                                                                                Л. І. Соломка

        Дата  виготовлення повного

         тексту рішення –21.08.2009 р.