Рішення

від 07.09.2009 по справі 39/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/238

07.09.09

За позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ Аутдор”   

до                          Товариства з обмеженою відповідальністю “Апріорі маркетинг”   

про                   стягнення  28 853,27 грн.

                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Христич Л.В. (довіреність № б/н від 02.07.2009 р.)  

Від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

        Товариство з обмеженою відповідальністю “Світ Аутдор” (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Апріорі маркетинг” (відповідач) про стягнення з останнього 28 853,27 грн. заборгованості за договором № 26 на проведення рекламної кампанії  на спеціальних конструкціях від 10.04.2007 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 16 551,89 грн., пені в розмірі 5883,09 грн., інфляційних втрат в розмірі 5644,20 грн., трьох відсотків річних в розмірі 774,09 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу послуги по проведенню рекламної кампанії, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2009 р. порушено провадження у справі № 39/238 та призначено справу до розгляду на 07.09.2009 р. о 10:20 год.

Представник позивача в судовому засіданні подав усні пояснення по справі, якими просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та усне клопотання про долучення  доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

Позивач в судовому засіданні подав уточнений розрахунок пені, яким просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1693,59 грн. та уточнений розрахунок штрафних санкцій, яким просить стягнути з відповідача суму інфляційних збитків в розмірі 5644,20 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 774,09 грн. Однак позивачем не подано,  в порядку ст. 22 ГПК України, заяви про зменшення розміру позовних вимог.

         Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

        Тому суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафних санкцій такі, які були заявлені в позовній заяві

         Відповідач у судове засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи  повідомлений у встановленому порядку.

         Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, що зазначена в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (04050,  м. Київ, вул. Мельникова, 12).  

         Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

        Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

         Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

         Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва по справі  № 39/238 від 01.06.2009 р.  направлене відповідачу -  за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.

         Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

       Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/238  відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.                                      

       Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 07.09.2009 р. від останнього до суду не надходило.

        В судовому засіданні, призначеному на 07.09.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                      ВСТАНОВИВ:

10.04.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Світ Аутдор” (позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Апріорі маркетинг” (відповідач) було укладено договір № 26 про проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях, відповідно до п. 2.1. якого у порядку і на умовах, зумовлених даним договором, виконавець (позивач) зобов'язався виконати комплекс робіт щодо розміщення рекламного матеріалу на робочих поверхнях своїх спеціальних конструкцій та проводити рекламні кампанії в інтересах відповідача в строки та на умовах передбачених договором, а замовник (відповідач) –зобов`язувався прийняти послуги й оплатити їх в строки та на умовах передбачених договором.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.2. договору визначено, що проведення кожної рекламної кампанії узгоджується сторонами в додатках до договору. Відповідно до цього сторони підписали Додаток № 4 від 11.07.2007 р. до договору №26 від 10.04.2007 р. щодо проведення рекламної кампанії на двох біллбордах, а саме:

-             проведення рекламної кампанії на біллборді, який знаходиться за адресою: проспект Миколи Бажана (50 метрів від Південного мосту, біля заправки Лукоїл), напрямок до Харківської площі, з 01.11.2007 р. по 31.12.2007 р.;

-             проведення рекламної кампанії на біллборді,  який знаходиться за адресою: Дніпровська Набережна (АЗС «Солекс»), з 01.08.2007 р. по 31.12.2007 р.

         Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 26 від 10.04.2007 р. визначено, що вартість розміщення рекламної кампанії в місяць складає 8154,24 грн.

         29.11.2007р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000349 на суму 8154,24 грн.

         В п.4 додатку № 4 до договору визначено, що відповідач зобов'язувався щомісячно здійснювати повну оплату вартості послуг за кожен місяць проведення рекламної кампанії на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем, але не пізніше 10 числа кожного поточного місяця.

         Отже, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем на підставі рахунку-фактури № СФ-0000349 від 29.11.2007 р. становить 8154,24 грн. (копія в матеріалах справи).

          Також, керуючись п. 2.2. договору, сторони 27.08.2007 р. підписали Додаток № 5 до договору № 26щодо проведення рекламної кампанії на двох біллбордах, а саме:

-             проведення рекламної кампанії на біллборді, який знаходиться за адресою: Столичне шосе, 300 м. до проспекту Науки, з 01.09.2007 р. по 31.12.2007 р.;

-             проведення рекламної кампанії на біллборді,  який знаходиться за адресою: проспект Миколи Бажана (біля станції метро Осокорки), з 01.09.2007 р. по 31.12.2007 р.

         Відповідно до п. 2 додатку № 5 до договору № 26 від 10.04.2007 р. визначено, що вартість розміщення рекламної кампанії в місяць складає 8397,65 грн.

        11.12.2007 р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000374 на суму 8397,65 грн.

          В п.4 додатку № 5 до договору визначено, що відповідач зобов'язувався щомісячно здійснювати повну оплату вартості послуг за кожен місяць проведення рекламної кампанії на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем, але не пізніше 10 числа кожного поточного місяця.

        Отже, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем на підставі рахунку-фактури № СФ-0000374 від 11.12.2007 р. становить 8397,65 грн. (копія в матеріалах справи).

        Зобов‘язання по оплаті наданих позивачем послуг відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті надання послуг по проведенню рекламної кампанії на спеціальних конструкціях та ґрунтуються на договорі № 26  на проведення рекламної кампанії  на спеціальних конструкціях від 10.04.2007 року  та додатків до нього.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідачу були надані послуги на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях, але зобов‘язання по оплаті наданих послуг  відповідач не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить по зазначеному договору 16 551,89 грн.  

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 16 551,89 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

        Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 5883,09 грн., інфляційних втрат в розмірі 5644,20 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 774,09 грн.

       Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

        Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

        У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

       Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Як зазначалося, порядок оплати, було встановлено п. 2 додатку № 2 до договору.

         Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

        Пунктом 13.3.1. договору № 26 про проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 10.04.2007 р. передбачено, що за кожен день прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від  суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

       Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

        Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищенаведене, здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню у сумі 1693,59 грн., оскільки в позові позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 10.12.2007 р. по 02.07.2009 р., що суперечить нормі ст. 232 Господарського кодексу України. При цьому суд також враховує розрахунок пені, що був наданий позивачем в судовому засіданні.

         За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1693,59 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню. В іншій частині вимог щодо сплати пені в сумі  4189,50  грн. позивачу належить відмовити.

         Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 5644,20 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 774,09  грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

         Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

         Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

         Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 246,63 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 269,26 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Апріорі маркетинг” (04050,  м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ № 34820988; п/р № 26005000000014 в АКБ «ХФБ Україна», м. Київ, МФО 320724), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ Аутдор” (03038,  м. Київ, проспект Науки, 119-Б; код ЄДРПОУ № 34288317; п/р

№ 26009031704651 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ «УКРСОЦБАНК», МФО 322012) 16 551,89 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот п`ятдесят одну гривню 89 коп.) основного боргу, 1693,59 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто  три гривні 59 коп.) пені, 5644,20 грн. (п'ять тисяч шістсот сорок чотири гривні 20 коп.) інфляційних втрат, 774,09 грн. (сімсот сімдесят чотири гривні 09 коп.) три відсотки річних, 246 (двісті сорок шість) грн. 63 коп. державного мита та 269 (двісті шістдесят дев`ять ) грн.  26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.Видати наказ.

        3. В задоволенні решти позовних вимог  відмовити.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

         Суддя                                                                                                 Гумега О. В.