Рішення

від 05.08.2009 по справі 15/83-09-2991

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/83-09-2991

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "05" серпня 2009 р.Справа  № 15/83-09-2991

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             В.С. Петрова

При секретарі                              М.Д. Стойковій

За участю представників:

від позивача -                         Пономаренко Ю.П.,

від відповідачів:

1)          Фонду державного майна України -   Чистяков О.О.,

        2) Міністерства промислової політики України –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон” до Фонду державного майна України та Міністерства промислової політики України про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон”  звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненнями до неї до Фонду державного майна України та Міністерства промислової політики України про визнання права власності на будинок гуртожитку загальною площею 4884,82 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, буд. 21, набутий на підставі корпоратизації Одеського заводу прецизійних верстатів згідно наказу Міністерства машинобудування, військо-промислового комплексу і конверсії України № 1200 від 31.08.1994 р. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Відповідно до Указу Президента України № 210/93 від 15 червня 1993 року „Про корпоратизацію підприємств" Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України рішенням від 31 серпня 1994 року № 1200 було розпочато  корпоратизацію Одеського заводу прецизійних верстатів, який був перетворений у ВАТ „Одеський завод прецизійних верстатів „Мікрон”. В подальшому згідно рішення загальних зборів акціонерів від 07 вересня 2001 року останнє перетворено у ВАТ „Мікрон”, а згідно протоколу № 10 від 27 березня 2005 року була проведена реорганізація товариства шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю „Мікрон ІН”. Рішенням зборів учасників товариства від 03 вересня 2006 року (протокол № 13) останнє перейменовано в ТОВ „Холдінгова компанія „Мікрон”, що існує на даний час і є повним правонаступником ВАТ „Одеський завод прецизійних верстатів „Мікрон”.

Призначена Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України Комісія по корпоратизації ОЗПС наказом № 1094 від 29.07.1994 р. своїм протоколом № 2 від 29.08.1994 р. затвердила результати проведеної інвентаризації майна Одеського заводу прецизійних верстатів станом на 01.08.1994 р.

На підставі результатів інвентаризації був складений Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Одеського заводу прецизійних верстатів, який затверджений Міністром машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України 19.11.1994 р.

Як вказує позивач, вказаний акт оцінки знаходиться на зберіганні у Фонді державного майна України, про що відмічено в листі ФДМУ вих. № 10-23-1230 від 29.01.2009 р., який отримано на запит позивача.

Відповідно до відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних засобів станом на 01.08.1994 р., яка є додатком до акту, по розділу „Будівлі" значиться „Гуртожиток", тобто будівля гуртожитку ввійшла до складу цілісного майнового комплексу, який увійшов до статутного фонду корпоратизованого підприємства, про що також свідчить лист Мінпромполітики України № 01/4-1-324 від 11.03.2009 р..

Так, позивач посилається на те, що в повній мірі бути господарем будинку він не може, оскільки ним не було належним чином оформлено право власності на спірний будинок за ВАТ „Одеський завод прецизійних верстатів „Мікрон”, що в свою чергу викликає обмеження прав власника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2009 р. порушено провадження у справі № 15/83-09-2991.

Відповідач - Фонд державного майна України вважає вимоги позивача безпідставними, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а.с. 71-73).

Відповідач - Міністерство промислової політики України відзив на позов не надав, також представник відповідача в засідання суду не з'явився, у зв'язку з чим встановити його позицію стосовно позову не має можливості.  

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, будівництво спірної будівлі гуртожитку було здійснено у 1970-1972 рр. на підставі дозволу Державної інспекції будівельного контролю № 88 від 26.06.1970 р. Зазначена будівля гуртожитку була введена в експлуатацію згідно акту приймання будинку (споруди) - гуртожитку № 1 на 632 місця на жилмасиві Застава  І, Тираспольське шосе (а.с. 80-81), який був затверджений рішенням Виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів трудящих № 219 від 31.03.1972 р. з оцінкою „добре”.

Як вбачається з листа Фонду державного майна України від 29.01.2009 р. № 10-23-1230, Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 р. № 210/93 „Про корпоратизацію підприємств” згідно рішення від 31.08.1994 р. № 1200 було проведено корпоратизацію Одеського заводу прецизійних верстатів, який було перетворено у ВАТ „Одеський завод прецизійних верстатів „Мікрон”. Відповідно до зазначеного Указу Президента України наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 29.07.1994 р. № 1094 було створено комісію з корпоратизації Одеського заводу прецизійних верстатів.

Так, протоколом засідання інвентаризаційної комісії № 1 від 22.08.1994 р. (а.с. 25-29) були затверджені результати інвентаризації майна Одеського заводу прецизійних верстатів станом на 01.08.1994 р. На підставі результатів інвентаризації складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Одеського заводу прецизійних верстатів (а.с. 30-31), який затверджено Міністром машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України 19.11.1994 р.

Відповідно до відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних засобів станом на 01.08.1994 р. (а.с. 32), яка є додатком до акту, по розділу „Будівлі” значиться „Гуртожиток” з наступними даними, заповненими відповідно до встановленої форми: рік введення в експлуатацію - 1972; початкова вартість до 01.05.92 –92 тис. крб.; відновна вартість до 01.08.93 - 7780 тис. крб.; балансова вартість - 292543 тис крб.; початковий знос –51488 тис крб. залишкова вартість - 241056 тис.грн.

Як зазначено позивачем, спірна будівля гуртожитку ввійшла до складу цілісного майнового комплексу, який увійшов до статутного фонду корпоратизованого підприємства, про що свідчить лист Мінпромполітики України № 01/4-1-324 від 11.03.2009 р.

Між тим відповідно до п. 1 Указу Президента України „Про корпоратизацію підприємств” від 15.06.1993 р. № 210/93 корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства.

Засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації (п. 2 вказаного Указу).

Таким чином, засновником ВАТ „Одеський завод прецизійних верстатів „Мікрон” є Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, правонаступником якого згідно Указу Президента України „Про Положення про Міністерство промислової політики України” від 01.12.1997 № 1321/97 було Міністерство промислової політики України.

Як вказує відповідач, наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 23.12.1994 р. № 1682 акції ВАТ „Одеський завод прецизійних верстатів „Мікрон” були передані Фонду державного майна України у відповідності до Порядку передачі акцій засновниками відкритих акціонерних товариств державним органам приватизації, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 09.08.1993 № 56/342, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.1993 р. за № 109, що діяв на момент передачі. В свою чергу згідно з Указом Президента України „Про порядок підготовки до продажу акцій відкритих акціонерних товариств, які створені шляхом корпоратизації”, Фонд державного майна лише здійснив продаж акцій ВАТ „Одеський завод прецизійних верстатів „Мікрон”.

Разом з тим відповідно до ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного майна” приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Частиною 2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” визначено, що дія цього закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” визначено, що державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному  управлінні державних підприємств, організацій, установ.

До того ж відповідно до статті 4 Житлового кодексу Української РСР до складу житлового фонду входять жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд).

Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208, передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки. Оскільки такі жилі будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, відповідно ці гуртожитки віднесені до об'єктів державного житлового фонду.

Так, відповідно до п. 42 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1993 р. № 717 (яка була чинною на час проведення корпоратизації товариства) вартість майна цілісного майнового комплексу, зокрема, зменшується на вартість майна державного житлового фонду, що приватизується відповідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, а також вартість об'єктів, що не підлягають приватизації.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21, як об'єкт державного житлового фонду не підлягав приватизації відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна”, відповідно і не міг бути відчужений.

До того ж відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установлено мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом трьох років з дня опублікування цього Закону. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21, не може бути об'єктом права приватної власності, оскільки не може бути відчужений.  

Доводи позивача про те, що він не може в повній мірі бути господарем будинку, оскільки в свій час не було належним чином оформлено право власності на будинок, судом до уваги не приймаються, оскільки неналежне оформлення права власності на вказаний будинок не може бути підставою на теперішній час для визнання за позивачем права власності на цей будинок з урахуванням того, що цей будинок, як зазначено вище, є об'єктом державного житлового фонду. При цьому слід зазначити, що позивач ні у позові, ні у заяві про уточнення позовних вимог не навів правових підстав для визнання за ним права власності на спірний гуртожиток.

Не може бути прийнятий до уваги й той факт, що для оформлення права власності на будівлю гуртожитку в 2008 році проведена інвентаризація будинку і одержаний технічний паспорт, оскільки проведена інвентаризація та отримання позивачем технічного паспорту не свідчить про належність позивачу спірної будівлі гуртожитку.  

За таких обставин, господарський суд не вбачає підстав для визнання за позивачем права власності на вищевказану будівлю гуртожитку загальною площею 4884,82 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, буд. 21.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Приймаючи до уваги усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон” є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон” до Фонду державного майна України та Міністерства промислової політики України про визнання права власності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його підписання.

Рішення підписано 10.08.2009 р.

                   Суддя