Рішення

від 31.08.2009 по справі 7/226/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/226/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.09                                                                                        Справа №  7/226/09

Суддя   

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфтсервіс-3”,                          м. Запоріжжядо відповідача Комунального підприємства “Виробниче ремонтне-експлуатаційне житлове об'єднання № 10”, м. Запоріжжя про стягнення 43380,32  грн.                                                                                                               Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача   Колосков Г.М., дов. № 58 від 06.05.2009 р.

Від відповідача Бірюкова О.В.- без довіреності

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 43380,32 грн.,  основного боргу за договором  підряду на технічне обслуговування  ліфтів та диспетчерських систем № 1  від 01.01.2006 р.

08.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 31.08.2009 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст.                   ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України та умова договору підряду  № 1 від 01.01.2006 р.

Представник відповідача з'явився в судове засідання без належно оформленої довіреності. Суд йому роз'яснив, що він не має прав представника сторони відповідно  до ст. ст. 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судовому засіданні 31.08.2009 р. надав  суду відзив на позовну заяву, в якому   визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.   Пояснив, що за період дії договору сторони виконували свої зобов'язання. Погіршення фінансового стану відповідача стало причиною невиконання зобов'язань відповідача по оплаті за надані послуги. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 43380,32 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.  Враховуючи, що доходною частиною відповідача є квартирна плата, яка надходить від мешканців не в повному обсязі - 73%, в зв'язку з чим підприємство збиткове, а також наявність інших грошових зобов'язань перед постачальниками комунальних послуг для населення (перевірка стану протипожежної безпеки та газового обладнання, вивіз побутових відходів, освітлення, постачання холодної, гарячої води та опалення, технічне обслуговування ліфтів та ін.) ненадання яких може привести до соціальної напруги, просить “реструктуризувати оплату боргу” протягом одного року (відзив доданий до матеріалів справи).

Позивач проти задоволення клопотання відповідача  заперечує, щодо реструктуризації оплату боргу  чи надання фактично розстрочки виконання рішення суду, надав документальні докази, що він несе збитки, сплачуючи штрафні санкції ДПІ за несвоєчасну сплату налогів, у зв'язку з тяжким фінансовим положенням підприємства позивача.

За  усним клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 31.08.2009 р. оголошено рішення суду в повному об'ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір  підряду № 1 (надалі – договір).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 1.1 договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та диспетчерських систем, на об'єктах відповідача відповідно з додатком № 1 який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п. 2.1. договору, загальна сума оплати робіт згідно з договором визначена узгодженням сторін на день його укладення складає: 1411480,20 грн. без ПДВ. Відомість щомісячної суми оплати робіт наведена у додатку 1 який є невід'ємною частиною договору.

Факт передачі позивачем відповідачу виконаних робіт на загальну суму                 43380,32 грн.  підтверджується підписаними обома сторонами  актами за березень 2009 р.:                  № 1041/0309 (на суму 14045,66  грн.), № 1014/0309 (на суму 13850,56 грн.), № 1025/0309 (на суму 15484,10 грн.), копії яких долучені до матеріалів справи.

Пунктом 5.3 договору, визначено що на підставі підписаних актів, відповідач самостійно оплачує виконанні роботи не пізніше десятого числа наступного місяця.

Відповідач свої обов'язки по оплаті, згідно умов договору, не виконав, внаслідок чого у нього утворився борг в сумі 43380,32 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі актом звірки взаємних рахунків сторін (копія залучена до матеріалів справи), визнано відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що, на момент розгляду справи в суді, відповідач має заборгованість, доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення                43380,32  грн. основного боргу є обґрунтованою і підлягає  задоволенню.

Клопотання відповідача про “реструктуризацію оплати боргу”, слід залишити без задоволення, з наступних підстав:

1.          до компетенції господарського суду не входить питання реструктуризації боргу;

2.          щодо можливості вважати це клопотання, як клопотання про надання розстрочки виконання рішення, то згідно з п. 2 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/33 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки,  зміни способу і порядку  виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи. Тяжкий фінансовий стан  відповідача не звільняє його від належного виконання зобов'язань перед позивачем, не робить неможливим виконання рішення суду.

Клопотання відповідача судом не задовольняється, оскільки суд не знаходить об'єктивних обставин для надання розстрочки виконання рішення, так як відсутні обставини виключного випадку і суд враховує інтереси обох сторін.  

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44,  49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства “Виробниче  ремонтно –експлуатаційне  житлове об'єднання № 10” (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 46,  р/р                     № 26009038310001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849,   ЄДРПОУ 24517860) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфтсервіс-3” (69035,  м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 19, к. 67 , р/р № 26003219447900 в АКІБ “Укрсиббанк” м. Запоріжжя, МФО 351005, ЄДРПОУ 31334779)                     43380, 32 грн.  основного боргу, 433,80 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                     Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

                        Суддя                                                                                Кутіщева Н.С.