Рішення

від 26.08.2009 по справі 20/188/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/188/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.09                                                                          Справа №  20/188/09

Суддя   

м.Запоріжжя  

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Індастрі” (69091, м. Запоріжжя, вул. Краснодонська, буд. 4),  

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інтерметтрейд” (69096, м. Запоріжжя, вул. М.Чуйкова, 15 кв.41),  

про стягнення суми  209 771,58 грн.,

                                                                                                             Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Мельник І.В. (довіреність б/н від 07.07.2009р.);

Від відповідача – не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Заявлений позов про стягнення з ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерметтрейд” на користь ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “Індастрі” суми 75 000 грн. основного боргу за договором № ИН–083516 від 25.05.2009р., суми 316,43 грн. пені, суми 134 412 штрафу, суми 43,15 грн. 3 % річних, всього суми 209 771,58 грн.  

 Ухвалою господарського суду від 09.07.2009р. порушено провадження у справі №20/188/09, судове засідання призначено на 04.08.2009р. Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 ГПК України  до 26.08.2009р.

 26.08.2009р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

           26.08.2009 р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу за період з 10.07.2009р. по 21.08.2009р. у сумі  45000грн.. Просить на підставі договору, ст.ст.526, 610, 611, 625, 662, 712 ЦК України, ст.193 ГК України  позов задовольнити, стягнути 30 000 грн. основного боргу,  316,43 грн. пені, 134 412грн. штрафу,  43,15 грн. 3 % річних.

Заява не суперечить  вимогам ст. 22 ГПК України, судом приймається.

При пред'явленні позову заявлялось клопотання про забезпечення позову - накласти арешт на грошові суми, що належать ТОВ “НВФ “Інтерметтрейд” шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки.  Клопотання відхилено як необґрунтоване, крім того, накладення арешту на розрахункові рахунки ст.67 ГПК України не передбачено.

        Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався,  в судові засідання не з'являвся, проти позовних вимог не заперечив, пояснень по суті спору не надав. Про місце, день та час судових засідань повідомлений належним чином.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України у відсутність відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

         25.05.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інтерметтрейд” (Продавець –відповідач у справі)  та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Індастрі” (Покупець –позивач у справі) було укладено договір № ИН–083516, за яким  Продавець  зобов'язався поставити, а Покупець - прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (товар)  відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Згідно специфікації  № 1  від 25.05.2009 року до договору Продавець зобов'язався поставити  19,048 тн  рулону оцинкованого х/к  0,45*1000мм, а  Покупець  оплатити за нього 134412,00 грн.

Сторони узгодили строк поставки продукції:  травень-червень 2009 року.

За умовами п.4.1 договору  строки та порядок  розрахунків визначені  в специфікації.

Відповідно до специфікації № 1 (п.9)  Покупець здійснює передплату 70% від загальної суми після  виставлення рахунку,   30%  оплати, що залишилися, сплачуються  по факту поставки.

Позивач відповідно до умов договору 27.05.2009р. здійснив передоплату  99000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому  рахунку, проте відповідачем поставка у встановлений термін  не  здійснена.

Пунктом  5.4 договору сторони передбачили, що у разі порушення  Продавцем  строків поставки, останній  зобов'язаний   повернути  Покупцю отриману за договором передплату не пізніше наступного дня після останнього дня поставки.

Останнім днем поставки  продукції сторонами визначено  30.06.2009 року (п.5.1 договору, Специфікація № 1), таким чином, відповідач повинен був повернути  отримані в якості передплати кошти  01.07.2009року.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

 Відповідно до положень ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

 Як вбачається з матеріалів справи (виписок по особовому рахунку), відповідачем із суми передплати повернуто 69000,00 грн., з яких 45 000,00 грн. повернуто після  звернення ТОВ “ВКП “Індастрі” з позовною заявою до суду, тобто під час розгляду справи в суді.

На підставі п. 1-1.ч.1  ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі у разі, якщо відсутній предмет спору. Судові витрати в цій частині покладаються на відповідача, оскільки  погашення боргу відбулося після звернення позивача до суду.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  45 000,00 грн. підлягає припиненню.

   Виходячи з викладеного,  вимоги позивача про стягнення 30 000  грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

   Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 316,43 грн. пені, 43,15 грн.- 3 % річних за період з 02.07.2009р. по 08.07.2009р. (7 днів), 134 412 штрафу.  

Згідно  з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином,  вимоги позивача про стягнення    43,15 грн. 3% річних  за період з 02.07.2009р. по 08.07.2009р. суд вважає обґрунтованими  та такими, що підлягають  задоволенню.  

Із змісту ст.ст.610,611 ЦК України слідує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 цього Кодексу  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Згідно з умовами п.7.2 договору, за прострочення Продавцем повернення Покупцю грошових коштів, передбаченого п.5.4 договору, Продавець  сплачує пеню в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня  за період з  02.07.2009р. по 08.07.2009р. в сумі 316,43 грн.

Розрахунок пені виконано вірно, вимога про стягнення пені не суперечить положенням  ст. 232 ГК України, судом задовольняється в заявленому обсязі.

 Пунктом 7.1 договору сторони визначили, що в разі  порушення Продавцем  строку поставки товару, останній  зобов'язаний  сплатити Покупцю штраф у розмірі 100% від вартості непоставленого товару.

Згідно з умовами договору (п.7.1) позивач просить стягнути штраф у сумі 134 412  грн.

Відповідач не надав суду доказів своєчасного виконання зобов'язання щодо поставки продукції чи перерахування позивачу штрафу  відповідно до умов договору.

Таким чином, вимоги про стягнення з ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерметтрейд” на користь ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “Індастрі” суми 134 412  грн. штрафу  є обґрунтованими.

Разом з тим, ст.233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право  зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання  боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язані; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам  господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.  

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо від значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 3 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

На підставі зазначених норм суд бере до уваги, що порушення зобов'язання відповідачем не завдало збитків позивачу, оскільки доказів понесення таких збитків позивач не надав; заявлена до стягнення сума неустойки дуже значна і  рівняється сумі товару, який повинен був поставлений; відповідач до закінчення строку поставки  прийняв заходи щодо повернення частково суми передплати. Визнаючи  ці обставини як виняткові  та враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за необхідне зменшити суму неустойки (штраф), яка підлягає стягненню з відповідача, до 30 000 грн.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 2097,71 грн. витрат на державне мито та суму 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок його  неправильних дій,  заявлений до стягнення розмір неустойки визнано судом обґрунтованим, частина суми основного боргу сплачена після порушення судом провадження у справі.

           Керуючись ст.ст. 22, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85, п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Інтерметтрейд” (69096, м. Запоріжжя, вул. М.Чуйкова, 15/41, поштова адреса  69096 м. Запоріжжя, вул. 40р.Рад.України,60-А, р/р 26005031391500 в АКІБ “УкрСібббанк” м. Харків МФО 351005, ЄДРПОУ 33610226)  на користь    Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Індастрі” (69091, м. Запоріжжя, вул. Краснодонська, буд. 4, р/р 26007042870001 в АКБ “Індустріалбанк” МФО 313849,  ЄДРПОУ 31983738)  суму   30 000,00  грн. основного боргу,  316,43 грн. пені, 30 000,00 грн. штрафу,  43,15 грн. 3 % річних, 2097,71 грн. держмита, 315,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення 45000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.                             

Суддя                                                      Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі   07.09. 2009 р.