Рішення

від 07.09.2009 по справі 38/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/202

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.09.09 р.                                                                                     Справа № 38/202                               

Господарський суд Донецької області у складі  головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Браташенко Н.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „ТЕХНОЛ”                           м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „ЛІТОС” с. Дмитрівка, Волноваського району, Донецької області  

про стягнення  заборгованості у розмірі 1 900грн.00коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Клочков Д.В. – директор;

від відповідача: не з'явився;

        Суть спору:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „ТЕХНОЛ”                                  м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „ЛІТОС” с. Дмитрівка, Волноваського району, Донецької області про стягнення заборгованості  у розмірі 1  900грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки                             № 23-04/07 від 23.04.2007р., видаткову накладну №РН-3772 від 08.10.2008р., рахунок-фактуру №СФ-4771 від 08.10.2008р., довіреність ЯОХ №901596 від 08.10.2008 року.

24.07.2009р. на адресу господарського  суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 17.07.2009р. № 14/4-20/3506, відповідно до якого              Відкрите акціонерне товариство „ЛІТОС” с. Дмитрівна значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 05420480) як юридична особа та знаходиться за адресою: 85771, Донецька область, Волноваський район, с.Дмитрівка, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

          Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджує відміткою канцелярії суду та повернутим на адресу господарського суду поштовим повідомленням №11737753 з відміткою “вручено 06.08.2009р. уповноваженій особі”, відзив на позовну заяву не представив, та не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Стаття 75  Господарського  процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що відповідач своїм правом на захист не скористався, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Позивач у судовому засіданні 07.09.2009р. підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

                                                             ВСТАНОВИВ:

23.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „ТЕХНОЛ” м. Донецьк (за договором – постачальник, далі – позивач) та Відкритим акціонерним товариством „ЛІТОС” с. Дмитрівка (за договором покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки  № 23-04/07.

Предметом договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець придбати на умовах, викладених у договорі технічні масла, мастила та іншу продукцію. Ціна, кількість, найменування і асортимент товару визначається рахунками, накладними і додатком (при наявності) до діючого договору на протязі усього строку його дії ( п.1.1).

Прийомка покупцем товару та підписання видаткової накладної уповноваженими особами є узгодженням сторін з ціною, кількістю, найменуванням і асортиментом поставленого товару ( п.1.2).

Датою поставки товару вважається дата зазначена у видатковій накладній (п.3.4).

Розділом 4 договору сторони визначили умови оплати. Так, пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України шляхом прямого банківського перерахування на поточний рахунок постачальника протягом 3 банківських днів з дня поставки.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

               Суд вважає договір поставки  № 23-04/07 від 23.04.2007р. укладеним згідно вимог ст.638  ЦК України.

На виконання вимог договору 08.10.2008р. позивач поставив відповідачу технічні масла (товар) на суму  3375,84грн., що підтверджено видатковою накладною №РН-3772 та рахунком-фактурою №СФ-4771 від 08.10.2008р.,  які містяться у матеріалах справи.

Відповідач товар прийняв, що підтверджено довіреністю серії ЯОХ №901596 від 08.10.2008р. на ім'я Коваленко Т.В., яка міститься у матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції  згідно з договором  виконав частково, розрахувавшись з позивачем  на суму 1 475,84грн., що підтверджено банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість за поставлений за договором, але не сплачений товар склала 1 900грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № 24/06-2009 від 24.06.2009р. про погашення залишку суми заборгованості у розмірі 1900грн., яку відповідач залишив без розгляду та реагування.

 До теперішнього часу відповідач не розрахувався за поставлений товар, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 900грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки                              № 23-04/07 від 23.04.2007р., видаткову  накладну №РН-3772 від 08.10.2008р., рахунок-фактуру №СФ-4771 від 08.10.2008р, копії банківських виписок про часткову оплату товару, акт звірки розрахунків станом на 03.07.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України шляхом прямого банківського перерахування на поточний рахунок постачальника протягом 3 банківських днів з дня поставки.

Відповідач у встановлені строки не розрахувався за поставлений по договору товар, у зв'язку з чим, позивачем 24.06.2009р. на адресу відповідача була направлена претензія №24/06-2009р. з вимогою погасити заборгованість, але відповідач залишив її без реагування та задоволення.

Суд вважає, що оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар за договором поставки №23-04/07 від 23.04.2007р., вимога позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 1900грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

 З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „ТЕХНОЛ” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „ЛІТОС” с. Дмитрівка, Волноваського району, Донецької області про стягнення заборгованості  у розмірі                              1  900грн.00коп., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ЛІТОС” с. Дмитрівка, Волноваського району, Донецької області (85771, Донецька область, Волноваський район, с.Дмитрівка, п/р 26009301550108, 26008302550108 у філії відділення ПІБ м.Волноваха, МФО 334646, ЄДРПОУ 05420480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „ТЕХНОЛ” м. Донецьк (83050, м. Донецьк, вул.Щорса,39, п/р 26006038745200 в АКІБ УкрСибБанк м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 33904878) заборгованість у сумі 1900грн., держмито у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 07.09.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                              

Надруковано 3 примірника

1 – до справи

2-сторонам у справі