Рішення

від 20.08.2009 по справі 3645-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3645-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

20.08.2009Справа №2-18/3645-2009

За позовом – Управління Державної служби охорони при МВС України в АРК, м. Сімферополь (вул. Міллера, 4, м. Сімферополь, 95013)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Сеплай», м. Ялта (вул. Кірова, б. 31, кор.3, м. Ялта, 98600).

Про стягнення 1457,64 грн.

                                                                                                   Суддя І.К. Осоченко

                                                          ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Управління Державної служби охорони при МВС України в АРК, м. Сімферополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Сеплай», м. Ялта (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1457,64 грн., з яких 1422,28 грн. – сума основного боргу, 3,60 грн. – сума 3% річних, 31,76 грн. – сума інфляційних збитків.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 615, 625, 903 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 05.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № ЯЛ-08-1719. Згідно з Договором, позивач надавав відповідачу послуги охорони, але відповідач, порушуючи п. 3.2. Договору, заборгував позивачу 1422,28 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

20.08.2009 року представники сторін у судове засідання не з'явилися, причини не з'явлення суду не відомі. Про день та час розгляду справи були сповіщені належним чином.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

                                                         ВСТАНОВИВ:

05.03.2008 року між Управлінням Державної служби охорони при МВС України в АР Крим (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Сеплай» (замовник) укладено договір ЯЛ 08-17-19 про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлена на об'єктах з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу «ТРИВОГА», та їх технічне обслуговування.

Відповідно дол. Пункту 2.1 договору, виконавець здійснює в інтересах замовника спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об'єктах замовника, перелік та адреси яких зазначені у дислокації-рахунку, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,  договору, а за відсутності конкретних вимог  щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна однієї години спостереження, технічного обслуговування однієї умовної установки сигналізації за цим договором визначається на підставі рахунку валових витрат, пов'язаних з цією діяльністю та узгоджуються Протоколом узгодження ціни, що є невід'ємною частиною цього договору.

05.03.2009 року сторонами був підписаний Протокол узгодження ціни, відповідно до якого, вартість однієї години спостереження за кожний об'єкт становить 0,95 грн., а вартість за технічне обслуговування однієї умовної установки в рік становить 185,00 грн.

Судом встановлено, що сторонами були підписані Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за січень 2009 року на суму 745,34 грн. та за лютий 2009 року на суму 676,94 грн.

Позивач належним чином виконував умови договору, у той час, як відповідач належним чином не сплатив кошти за надані послуги за січень, лютий 2009 року, у зв'язку із чим за ним склалася заборгованість у сумі 1422,28 грн.

Пунктом 10.4 договору передбачено, що надання послуг може бути припинено без повідомлення замовника у випадку не надходження оплати за надані послуги виконавця на розрахунковий рахунок виконавця до 25 числа поточного місяця.

На підставі пункту 10.4 договору, надання послуг було припинено.

Відповідно до пункту 10.6 договору, у разі розірвання договору замовник зобов'язаний сплатити виконавцю за надані послуги по останній день їх надання включно.

Проте відповідач заборгованість у сумі 1422,28 грн. позивачеві не сплатив, суду доказів такої оплати не представив.

Позивач 08.04.2009 року та 26.06.2009 року направляв на адресу відповідача претензії з вимогою погашення заборгованості у сумі 1422,28 грн., проте вказана сума сплачена не була.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не представив суд доказів оплати за надані послуги у сумі 1422,28 грн.

Таким чином, у частині стягнення основного боргу в розмірі 1422,28 грн. позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у сумі 3,60 грн. та 31,76 грн. інфляційної суми.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 договору, оплата за послуги, що надаються здійснюються щомісячно протягом п'яти днів з моменту виставлення виконавцем рахунку на оплату охоронний послуг, що надаються.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Проте позивач не представив суду доказів того, що їм виставлялися рахунки відповідачу, тобто невизначена дата виконання зобов'язання з боку відповідача у частині оплати наданих послуг.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті  докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги у частині стягнення 3% річних у сумі 3,60 грн. та інфляційної суми у розмірі 31,76 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач при подачі позову до суду переплатив суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на 194,50 грн., то вказана сума підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                           ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Сеплай», м. Ялта (вул. Кірова, б. 31, кор.3, м. Ялта, 98600; код ЄДПРОУ 32617498) на користь Управління Державної служби охорони при МВС України в АР Крим (95013, м. Сімферополь вул. Міллера, 4; код ЄДПРОУ 08596943, банківські реквізити суду не відомі) суму боргу у розмірі 1422,28 грн.; 99,53 грн. державного мита та 115,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У частині стягнення 3% річних у сумі 3,60 грн. та інфляційної суми у розмірі 31,76 грн. у позові відмовити.

4.          Повернути Управлінню Державної служби охорони при МВС України в АР Крим (95013, м. Сімферополь вул. Міллера, 4; код ЄДПРОУ 08596943, банківські реквізити суду не відомі) з державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО  34740405, МФО 824026) суму зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.