Рішення

від 09.12.2010 по справі 2-6640/2010

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-6640/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі - Луньовій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,

встановив:

У липні 2010р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3 посилаючись на те, що 01.06.2009р. у останнього виникло перед ним грошове зобов’язання в сумі еквівалентній 5000 доларів США, що підтверджується розпискою відповідача від 18 листопада 2009р. Зазначав, що згідно вказаної розписки відповідач зобов’язувався повернути позивачу 5000 доларів США в строк до 01.06.2009р. Проте відповідач вчасно борг не повернув і добровільно віддати борг відмовляється. Оскільки відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму боргу в розмірі 5000 доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 39407,00 грн. та судові витрати, а саме судовій збір в сумі 394,00 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, а саме стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 39407,00 грн.

Крім того, позивач в судовому засіданні просив суд розглянути поданий позов в порядку заочного провадження, у зв’язку з систематичною неявкою відповідача в судові засідання, про що надав заяву /а.с.39/.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час, місце і дату судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.38/, причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає що позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

У ході розгляду справи судом встановлено, що 10 грудня 2007 року між сторонами була досягнута домовленість про те, що позивач продає, а відповідач купує автомобіль марки «Рено Мажор» державний номер НОМЕР_1, 1991 р.в. за 5000 доларів США.

Згідно досягнутої домовленості позивач передав відповідачу зазначений автомобіль, а відповідач зобов’язувався повернути борг за автомобіль марки «Рено Мажор» державний номер НОМЕР_1, 1991 р.в. в розмірі 5000 доларів США до 01 червня 2009р.

Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження своїх зобов’язань та укладення договору позики, відповідач надав позивачу боргову розписку від 18 листопада 2008р., яка була оформлена у простій письмовій формі, у вигляді розписки, власноруч оформленої відповідачем (а.с.5).

Строк повернення відповідачем коштів за договором позики настав 01.06.2009р. Станом на 09 грудня 2010 року виконання зобов’язання прострочено відповідачем більше, чим на два з половиною роки.

Суд, вважає що при наданні відповідачем в підтвердження укладення договору позики письмової розписки, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються розділами 1 та 3 Цивільного кодексу України, а саме щодо боргових зобов’язань.

Будь-яких доказів виконання відповідачем своїх зобов’язань, згідно умов договору, та які передбачені нормами ст.545 ЦК України, матеріали справи не містять. Наявність розписки у позивача є доказом факту невиконання грошових зобов’язань з боку відповідача.

У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передачу позикодавцю грошової суми.

Розписку від 10.12.2007року з переліком суттєвих умов договору суд вважає як таку, що засвідчує виконання сторонами вимог закону щодо укладення договору позики у письмовій формі.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути борг позикодавцю в установлений строк.

Відповідно до ч.2 ст.1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Суд вважає доведеним факт того, що борг у сумі 39407,00 грн. на момент розгляду справи відповідачем не повернено у встановлений договором термін, розписка до цього часу знаходиться у позикодавця.

Згідно службового розпорядження Національного банку України від 29.10.2010р. за №417/420 офіційний курс гривні до доларів США на 01.11.2010р. встановлено у розмірі 791,1000 гривень за 100 доларів США, тобто 7, 9100 грн. за 1долар США, що підтверджується довідкою АТ «ОСОБА_4 Аваль» (а.с.32).

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги не збільшував відповідно до офіційного курсу гривні до долара США на день винесення рішення, тому у суда не має підстав для стягнення суми боргу у більшому розмірі згідно з офіційним курсом гривні до долара США на день винесення рішення.

Судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача склала 39407,00 гривень.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання порушених умов, визначених змістом зобов’язання.

У разі порушення зобов’язання відповідно до ст.611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності.

Відповідачем до суду не було надано жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на власний розсуд.

За такими обставинами, суд дійшов до висновку, що позов про стягнення заборгованості та судових витрат підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Як вказує ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких відносяться, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду.

Судовий збір у справі складає 394,07 грн., витрати на ІТЗ судового розгляду справи - 120 грн. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовій збір в сумі 394,00 грн. та витрати на ІТЗ у сумі 120,00 грн.

На підставі ст.ст.1046, 1047, 1049, ч.2 ст.1051 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 224-226, ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 39407 (тридцять дев’ять тисяч чотириста сім) гривень 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 394 (триста дев’яносто чотири) гривні 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120.00 грн. (сто двадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 07 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Іншими особами, які брали участь у справі, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.М. Сегеда

09.12.10