Рішення

від 11.09.2009 по справі 16/1868

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/1868

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "11" вересня 2009 р.                                                           Справа №  16/1868

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М.,    секретаря судового засідання Волна С.В.,  за участю представників сторін:

від позивача: Весеньов Є.В.- за довіреністю;

від відповідача:  Филь О.М. - за довіреністю;

третя  особа:  не з'явився;                                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Черкаси справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Приватного підприємства "ВАЛМАК-2002",  третя особа - ТОВ "Макот"  про  звернення  стягнення на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про  звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № І-149/1-2007 від 26.10.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем по справі для забезпечення виконання кредитних зобов'язань третьою особою по справі з метою (в т.ч.) і дострокового стягнення заборгованості третьої особи в розмірі 765 433,39 грн. В ході розгляду справи позивач свої вимоги збільшив до стягнення 783 375,06 грн., з яких борг по кредиту становить 729 000,00 грн., проценти - 49 432,19 грн. та пеня - 4 942,87 грн. В судовому засіданні представник позивача  уточнені позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник відповідача  проти задоволення позову заперечив.   

Представник третьої особи жодного разу в засідання не з'явився, заперечень проти позову не подавав.

          Суд, вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення виходячи з наступного:

26.10.2007 року між позивачем - відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит"  в особі філії "Полтавське РУ" та третьою особою - ТОВ "Макот"   було  укладено  договір про відновлювальну кредитну лінію № К-149-2007 (далі - кредитний договір), у відповідності до умов якого третій особі було відкрито кредитну лінію  з лімітом кредитування в розмірі 729 000,00 грн. зі сплатою 16,5 % річних та кінцевим строком повернення кредиту до 25.10.2010 року згідно з графіком зниження ліміту повернення, визначеним в додатку № 1 до кредитного договору.  

Додатковими угодами  від 21.04.2008 року та від 16.05.2008 року розмір кредиту не збільшено, але розмір відсоткової ставки змінювався з 21% річних  ( з дня видачі і до часу повернення ( 31,5% при порушенні графіку погашення кредиту та 31,5% за період після остаточної дати повернення кредиту і до часу його фактичного повернення) до 25% річних ( з дня видачі і до часу повернення кредиту (50% при порушенні графіку погашення кредиту та 50% за період після остаточної дати повернення кредиту і до часу його фактичного повернення).

Третій особі було відкрито позичковий рахунок № 206383449401. У відповідності до п. 2.1. кредитного договору кошти видаються третій особі  траншами в період дії кредитного договору за письмовими заявками третьої особи шляхом перерахування з позичкового на поточний рахунок, якщо інше не вказано у заявці.

Згідно п. 4.1. кредитного договору кредитні кошти видаються на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів  та на виробничо-господарські потреби.

З матеріалів справи вбачається, що кредитні кошти в загальній сумі 729 000,00 третя особа одержала шляхом перерахування позивачем на поточний рахунок третьої особи та за його вказівкою його контрагентам, що підтверджується меморіальним ордером № 3871452 від 29.10.2007 року  на суму 302900,00 грн. та платіжними дорученнями № 1 від 30.10.2007 року  на суму 10 000,00 грн. і № 1 від 30.10.2007 року на суму 416 100,00 грн.

Заперечень проти неотримання кредитних коштів третя особа суду не подала.

Заперечень проти не підписання додаткової угоди до кредитного договору № 3        ( а.с. 18) суду з боку третьої особи надано не було. Третя особа не ставила питання про визнання недійсною додаткової угоди № 3 до кредитного договору, якою сума процентів була збільшена до 25% річних. З цієї підстави суд відхилив клопотання відповідача по справі про виклик в засідання для призначення експертизи колишнього директора ТОВ "Макот" Хандуся В.І., оскільки оригінал цієї додаткової угоди було пред'явлено в засіданні представником позивача, на ньому міститься відтиск печатки ТОВ "Макот", було також укладено і договір поруки № П/1-149/1-2007 від 19.03.2009 року між сторонами з участю третьої особи по справі, в якому описано, що кредит у розмірі                   729 000,00 грн. видано під 25% річних з графіком його погашення.  У відповідності до ст. 241 ЦК України, якщо договір і було підписано не уповноваженою особою, то дії, вчинені підприємством, що засвідчують погодження з цією угодою, роблять її дійсною з моменту укладення. Заперечень проти недійсності додаткової угоди № 3 з боку третьої особи - ТОВ "Макот" (позичальник) - суду направлено не було.

За таких обставин потреби у призначенні експертизи підпису Хандуся на додатковій угоді № 3 ( про що усно клопотав представник відповідача) при відсутності будь-яких заперечень проти її дійсності з боку ТОВ "Макот" - у суду немає.

Суд також дослідив і відхилив клопотання відповідача по справі про перевірку правомірності підписання кредитного договору з боку керівника банку-позивача, оскільки у відповідності до ст. 83 ГПК України виходити за межі позовних вимог можна лише за клопотанням учасників процесу, а вимоги про визнання недійсним кредитного договору у справі немає. Тому питання про правомірність підписання кредитного договору з боку керівника філії банку не відноситься в даний час до предмету доказування.

Згідно умов п. 2.4. кредитного договору та графіку зниження ліміту по відновлювальній кредитній лінії з Додаткової угоди № 1 до кредитного договору, повернення кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок згідно графіку. Перше повернення кредиту згідно графіку повинно відбутися 26.11.2009 року.

У  відповідності  до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк за домовленістю сторін.

Кредитний договір його сторонами було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема до ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за договором кредиту банк надає кредитні кошти позичальнику, а позичальник зобов'язується повернути їх та сплатити за користування коштами проценти на умовах укладеного договору. Доказів недійсності кредитного договору сторонами суду не надано.

За доводами позивача, третя особа прострочила  сплату відсотків за користування кредитом, сума боргу по яких станом на 07.08.2009 року становить 49 432,19 грн.

У відповідності до розділу 3 кредитного договору третя особа повинна сплачувати проценти за весь час користування кредитом по ставці 16,5 % (  з 21.04.2008 року - 17,5%, а з 15.06.2008 року - 21%, а з 06.11.2008 року - 25%). Розрахунок процентів проводиться із розрахунку 365/366 фактичних днів у році та календарної кількості днів у місяці,  з часу списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника до часу повернення їх на позичковий рахунок. Нарахування і сплата процентів проводиться щомісячно. Позичальник сплачує проценти щомісячно з 26 числа кожного місяця до останнього робочого дня місця.

За розрахунками позивача, за період з 29.10.2007 року по 07.08.2009 року позичальнику-третій особі було нараховано процентів в загальній сумі 274 375,34 грн., а сплачено позичальником було лише 224 943,15 грн. Залишок боргу по процентах становить 49 432,19 грн. Доказів проведення повного розрахунку за процентами у справі немає. Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору.

У відповідності до п. 7.1. кредитного договору за порушення строку повернення кредиту та/чи сплати процентів третя особа повинна сплачувати позивачу пеню  з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивач нарахував третій особі також і пеню за прострочення  сплати процентів у сумі 4 942,87 грн. за період з 01.11.2008 року по 07.08.2009 року.  Борг по пені третьою особою також не сплачено, розрахунок пені зроблено вірно.

У відповідності до розділу 6 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення виданих кредитних коштів та виплати процентів за весь період користування  кредитом, якщо позичальник допускав порушення умов кредитного договору, зокрема, не сплачував проценти чи прострочував їх сплату, або було порушено провадження про банкрутство позичальника.

Матеріалами справи доводиться, що з боку позичальника мало місце прострочення сплати процентів, а також було відкрито ліквідаційну процедуру  ТОВ "Макот"( а.с.39- оголошення).

Вимога про дострокове повернення кредитних коштів від 29.04.2009 року № 13.1./415 ( а.с. 28) , якою позивач вимагав повернути 729 000,00 грн. кредитних коштів та сплатити всі проценти, пеню і претензійні витрати  на протязі 1 робочого дня з моменту отримання цієї вимоги, не була вручена позичальнику-третій особі, оскільки ТОВ "Макот" вибув з адреси свого місця перебування і не повідомив позивача про зміну адреси.  Суд вважає, що оскільки ТОВ "Макот" не повідомив позивача про зміну адреси, а адреса м.Черкаси, вул. Громова, 138  вказана у кредитному договорі та в оголошенні про ліквідацію ТОВ "Макот", то вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату процентів і інших платежів слід вважати належно врученою позичальнику.

Вимога про дострокове повернення кредиту позичальником (третьою особою) була залишена без задоволення.

          Суд вважає, що оскільки умовами кредитного договору за згодою сторін було передбачено право банку на дострокове стягнення боргу по кредиту, то ця умова підлягає безумовному виконанню обома сторонами в силу ст. 526 ЦК України. Право банку на дострокове стягнення боргу по кредиту є реалізованим належними чином.

Заперечення відповідача про те, що ліквідаційна процедура ТОВ "Макот" не закінчена і може бути припинена в будь-який час, на думку суду не є підставою для позбавлення права позивача на дострокове стягнення боргу по кредиту, оскільки якщо банк не заявить своїх вимог на стягнення кредитної заборгованості за рахунок заставленого майна і ліквідаційна процедура завершиться виключенням ТОВ "Макот" із реєстру юридичних осіб, то дія договорів забезпечення автоматично припиниться в силу припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації підприємства-боржника, що призведе до грубого порушення прав позивача.

Доказів проведення розрахунку за кредитом сторонами у справу не надано, а тому позивач має право на дострокове стягнення боргу по кредиту з ТОВ "Макот" в сумі            729 000,00 грн., а також 49 432,19 грн. відсотків та 4 942,87 грн. пені.  

          На  забезпечення  виконання позичальником зобов‘язань  за кредитним договором між сторонами по справі було укладено договір іпотеки  № І-149/1-2007 від 26.10.2007  року , предметом якого є нежитлова будівля столової з прибудовами, підвалом і навісами   ( п. 1 договору), яка знаходить (далі - застава, іпотека).

Договір іпотеки укладений його сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства та посвідчений нотаріально. Доказів недійсності цього договору сторонами у справу не надано.

У відповідності до умов вказаного договору іпотеки позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання позичальником своїх кредитних зобов'язань, в т.ч. і достроково, які охоплюють у повній сумі кредит, проценти, комісійні винагороди, неустойки, збитки, інші витрати на момент фактичного задоволення вимог кредитора ( п. 8.4.3).  

          Даним договором іпотеки також передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя : або за рішенням суду, виконавчим написом,  або іпотекодержателем самостійно позасудовим способом на умовах цього договору (п. 10).

          У відповідності до ст. 19 Закону України „Про заставу” за рахунок вартості заставленого майна позивач має право задовольнити свої вимоги стосовно стягнення боргу, процентів, санкцій та інших платежів у повному обсязі. Право звернення стягнення на предмет застави виникає  якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

          Позивач просить для стягнення боргу позичальника-третьої особи звернути стягнення на заставлене майно відповідача за рішенням суду.           Згідно з ст. 560 ЦК України звернення стягнення на  предмет  застави  здійснюється  за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Такі вимоги позивача також відповідають і положенням Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у ст. 24 якого вказано, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

          Заперечень проти дійсності договору іпотеки сторони у справу не надали. Даний договір відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає до виконання обома сторонами.

Відповідача було попереджено про можливість звернення стягнення на заставлене майно вимогою про сплату коштів від 10.06.2009 року № 10.4/9/1-01/399, яка вручена відповідачу 12.06.2009 року. ( а.с. 29 з оборотом).

          Доказів про проведення повного розрахунку за кредитом сторонами  у справу не надано. Матеріалами справи підтверджується, що  обставини, за яких позивач набуває права звернення стягнення на заставлене майно настали, а тому вимоги про стягнення боргу по кредиту шляхом звернення стягнення на заставлене майно підлягають до задоволення.  

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 729 000,00 грн. як боргу по кредиту, 49 432,19 грн. процентів та 4 942,87 грн. пені, а всього - 783 375,06 грн. як заборгованості ТОВ "Макот" по кредитному договору шляхом звернення стягнення на заставлене майно (іпотека) відповідача за договором  іпотеки № І-149/1-2007 від 26.10.2007 р.

Позивач просить встановити спосіб реалізації заставного майна (іпотеки) шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Дана вимога також підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

          У відповідності до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У  разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

          Згідно ст. 39 цього ж Закону у рішенні суду повинен бути вказаний спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Клопотання позивача від 04.09.2005 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на заставлене майно суд відхиляє з мотивів, що внаслідок нотаріального посвідчення договору іпотеки № І-149/1-2007 від 26.10.2007 р. об'єкт іпотеки вже перебуває під забороною його відчуження без згоди заставотримача і чинне законодавство не передбачає можливості подвійного забезпечення стосовно предмету спору. Крім того, суду не надано доказів існування реальної загрози відчуження заставленого майна (іпотеки) з боку відповідача по справі, який такі обставини категорично заперечив.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 7 833,75 грн. витрат на оплату державного мита і 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК  України, суд, -

                                                      ВИРІШИВ:

1.   Позов  задовольнити  повністю.

2.  Звернути стягнення на нежитлову будівлю столової загальною площею 1202,20 кв.м. , яка складається із будівлі столової ( літ. А-1), прибудов ( літ. а, а-1, а-2), навісів ( літ. а-3, а-4), підвалу (літ. пд), та ганку ( літ. номери 1,2), що знаходиться за адресою Черкаська область, м. Городище, пров. Робочий, 2  (шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження), що належить Приватному підприємству "Валмак-2002" (ідентифікаційний код 32034230, м. Черкаси, вул. Калініна, 68, кв. 39) з метою стягнення 729 000,00 грн. боргу по кредиту, 49 432,19 грн. процентів, 4 942,87 грн. пені як заборгованості ТОВ "Макот" по  договору про відновлювальну кредитну лінію № К-149-2007 від 26.10.2007 року, а також   7 833,75 грн. витрат на оплату державного мита і 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" , ідентифікаційний код  26435422, м. Київ, вул. Артема, 60.

          Наказ  видати.

    Рішення може бути оскаржене до Київського  міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

       СУДДЯ                                                                                            Н.М. Спаських