Постанова

від 19.07.2006 по справі 20-2/039

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-2/039

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 17 липня 2006 року  

Справа № 20-2/039

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Сотула В.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;  

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Шевчук Н.Г.) від 13.06.2006 у справі №20-2/039

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" (вул. Басейна, 12-22, м.Київ 23, 01023); (вул. Катерна,45, м. Севастополь, 99008)

до           Державного підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку" (вул. Вакуленчука, 29, м.Севастополь, 99053)

про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 09.02.2004 до договору № 399/05 від 09.07.2003

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 13.06.2006 у справі № 2-21/10406-2006 відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" до Державного підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку" про визнання недійсною додаткової  угоди.  

Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та на невідповідність висновків, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи.

Відповідач, заперечуючи проти апеляційної скарги, вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Судове засідання 12.07.2006 відкладено на 17.07.2006.

У судове засідання 17.07.2006 представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач повідомлений за двома адресами, юридичною і фактичною, які зазначені у апеляційній скарзі.   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У лютому 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку", просило визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 09.04.2004 до договору № 399/05 від 09.07.2003, посилаючись на те, що зазначена угода підписана не уповноваженою особою.

Державне підприємство "Конструкторське бюро радіозв'язку", заперечуючи проти позову, вважає оспорювану угоду такою, що відповідає цивільно-правовим вимогам.

Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні умови дійсності правочинів.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це  її  установчими документами,  довіреністю, законом  або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Пунктами 2, 4 статті 203 Цивільного кодексу України  передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Оспорювану угоду позивач вважає укладеною з дефектом форми, посилаючись на те, що підпис на цьому документі виконано невідомою особою, директором товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк", посаду якого на той час займав Виноградов В.С., чи іншою уповноваженою особою ця додаткова угода не підписувалась, Коваль В.В., прізвище якого зазначено у реквізитах підпису Орендаря, на той час не був директором товариства і не мав повноважень на підписання цього документу.

Додатковою угодою № 1, дійсність якої оспорюється позивачем, до пункту 2.6 Договору № 399/05 від 09.07.2003 були внесені зміни, а саме: загальна площа земельної ділянки, яка використовується Орендарем, визначена рівною 1,646 га.

На думку колегії, позивачем не надано належних доказів щодо відсутності у особи, яка підписала додаткову угоду, певних повноважень.

Позивач стверджує, що на момент підписання угоди Коваль В.В. був звільнений від посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк", у зв'язку з чим не мав повноважень на підписання документів. Однак, сам факт призначення на посаду директором товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" Виноградова В.С. не є підтвердженням того, що Коваль В.В. не виконував обов'язки директора на підставі розпоряджень, наказів Виноградова В.С.

Коваль В.В., як вбачається із Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" був уповноваженою особою Виноградова В.С. Крім того, згідно Статуту, Коваль В.В. обраний головою зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк".

Підпис представника товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" на додатковій угоді до  договору  №  399/05  від  09.07.2003 скріплена печаткою товариства. Вищенаведене свідчить,  що Коваль В.В.   при  підписанні додаткової угоди був уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк".

Таким чином, підстав вважати, що від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" виступила особа, не уповноважена на укладення угод, нема. Позивач не повідомив відповідача про призначення нового директора, Виноградова В.С, не вилучив печатку у попереднього директора.

 Крім того, згідно зі статтею 241 Цивільного кодексу України правочин,   вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у  разі  наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі,  якщо особа,  яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину  особою,  яку  представляють, створює,  змінює  і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З матеріалів справи вбачається, що оспорювана угода була в подальшому схвалена сторонами, про що свідчить фактичне користування позивачем всією земельною ділянкою площею 1,646 га по вул. Катерна, 45 у м.Севастополі, на якій розташоване орендоване позивачем у відповідача майно, а саме: всі приміщення та споруди випробувального полігону.

Зазначені обставини підтверджуються договором № 133 на право тимчасового користування землею від 11.09.1997, договором № 393/05 оренди нерухомого майна від 09.07.2003 та перепискою сторін щодо пільги по сплаті за землю та іншими доказами, яким судом першої інстанції надана належна оцінка.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачу не було відомо про існування додаткової угоди № 1 від 09.02.2004, спростовуються зазначеними вище доказами, а саме –листуванням сторін та банківськими виписками  з записами у них про призначення платежу.

Не надано позивачем і належних доказів того, що у рахунок відшкодування податку на землю товариство з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" сплачувало завищені авансові платежі.

Безпідставними є посилання позивача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та відмову у задоволені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Згідно статті 41 Господарського процесуального кодексу України  призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду.

Крім того, частина 4 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що при необхідності господарський суд може призначити повторну судову  експертизу  і  доручити   її  проведення  іншому  судовому експерту.

Отже, дії суду по відмові у призначені експертизи у даному випадку не можуть вважатися процесуальним порушенням, оскільки судом оцінені надані сторонами докази в їх сукупності.

Отже, висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

      1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" залишити без задоволення.

          2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 13.06.2006 у справі № 20-2/039 залишити без змін.          

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                О.А. Щепанська

                                                                                В.В.Сотула