Рішення

від 20.08.2009 по справі 18/137-8/305

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/137-8/305

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/137-8/305

20.08.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТІ-Буд»

До                    Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія

                      управління персоналом»в особі філії Донецького інституту Акціонерного

                      товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління

                      персоналом»

Про                     стягнення 24 751,64 грн.

                                                                                                                   Суддя Катрич В.С.

Представники сторін:

Від позивача         не з'явилися

Від відповідача     не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Донецької області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТІ-Буд»до Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом»в особі філії Донецького інституту Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом»про стягнення 24 751,64 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.06.2009р. було порушено провадження у даній справі та присвоєно № 18/137.

До прийняття рішення у справі, позивач уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом»на користь позивача 16 993,80 грн. основного боргу, 1 867,94 грн. пені, 5 215,12 грн. збитків від інфляції, 674,80 грн. трьох відсотків річних.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що при поданні позову, позивачем було порушено встановлене ст. 15 ГПК України правило територіальної підсудності, так як місцезнаходження відповідача по справі є м. Київ, у зв'язку з чим господарський суд Донецької області ухвалою від 30.06.2009р. направив матеріали справи № 18/137 для розгляду за встановленою підсудністю у господарський суд міста Києва за місцезнаходженням відповідача –Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом».

Справа № 18/137 відповідно до резолюції Голови господарського суду міста Києва передана на розгляд судді Катрич В.С.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 17.07.2009р. справа № 18/137 прийнята до провадження суддею Катрич В.С., присвоєно даній справі новий номер 18/137-8/305, розгляд справи призначений на 20.08.2009р.; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 20.08.2009р. представники сторін не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Через канцелярію суду від Донецького інституту Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом»надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначалося, що Донецький інститут Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом» не є належним відповідачем по справі, оскільки не є юридичною особою, а є філією ЗАТ «МАУП»та приміщень в м.Горлівка не має і не орендує, тому інформації щодо заборгованості ЗАТ «МАУП»перед ТОВ «ГТІ-БУД» за виконані роботи не має. До даного відзиву Донецьким інститутом Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом»було додано довідку з ЄДРПОУ Донецького інституту Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом», згідно якої головним підприємством є Міжрегіональна академія управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) та положення про Донецький інститут Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом».

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГТІ-Буд»на підставі договору № 1111 про ремонт приміщень, що знаходяться за адресою: м.Горлівка, вул. Кірова, 18 під книжковий магазин від 06.06.2007р., а отже Донецький інститут Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом»не є належним відповідачем у даній справі.      

Від позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, до якої були додані пояснення, в яких зазначалося, що позивач просить суд стягнути з відповідача - Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) 16 993,80 грн. основного боргу, 1 867,94 грн. пені, 5 215,12 грн. збитків від інфляції, 674,80 грн. трьох відсотків річних, а також до заяви були додані власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між цими ж сторонами, про цей же предмет і з цих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; банківські виписки, податкова накладна, договір № 1111 від 06.06.2007р. (завірений нотаріально), довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008р. та акт приймання виконаних підрядних робіт (завірені нотаріально), претензія про сплату заборгованості (завірена нотаріально).          

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

06.06.2007р. між Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) –«замовник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГТІ-Буд»- «підрядник»був укладений договір № 1111 про ремонт приміщень, що знаходяться за адресою: м.Горлівка, вул. Кірова, 18 під книжковий магазин, відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «підрядник»прийняв на себе зобов'язання по ремонту приміщень, що знаходяться за адресою: м.Горлівка, вул. Кірова, 18 під книжковий магазин.

Вартість робіт за даним договором склала 59 997,60 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1 договору).

Умовами договору сторони погодили, що «замовник»сплачує «підряднику»аванс у розмірі 70 % від суми договору який складає 41 999,00 грн. (у т.ч. ПДВ). Подальші розрахунки здійснюються на підставі актів виконаних робіт (п.2.4 та п.2.5 договору).

Відповідач на виконання прийнятих на себе зобов'язань перерахував на рахунок позивача 32 997,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 19.06.2007р., 20.06.2007р., 21.06.2007р., 20.08.2007р. (копії в матеріалах справи).

Акт виконаних робіт готує «підрядник»і передає для підписання уповноваженому представнику «замовника». «Замовник»протягом 3-х днів після отримання акту перевіряє його реальність та підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт (п.4.1 договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008р. на суму 49 990,80 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008р. на суму 49 990,80 грн., які свідчать про виконання робіт «підрядником»та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Як вже зазначалося п.2.5 договору передбачено, що подальші розрахунки «замовник»здійснює на підставі актів виконаних робіт.

Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 16 993,80 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  16 993,80 грн. основного боргу за договором № 1111 про ремонт приміщень, що знаходяться за адресою: м.Горлівка, вул. Кірова, 18 під книжковий магазин від 06.06.2007р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  1 867,94 грн. пені, 5 215,12 грн. збитків від інфляції, 674,80 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 1111 про ремонт приміщень, що знаходяться за адресою: м.Горлівка, вул. Кірова, 18 під книжковий магазин від 06.06.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 674,80 грн. та збитків від інфляції в розмірі 5 215,12 грн., зазначених позивачем в розрахунку, та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 674,80 грн. підлягає задоволенню повністю, вимога ж позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню частково в сумі 4 707,28 грн., в іншій частині слід відмовити.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати «замовник»сплачує «підряднику»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний нень прострочки від суми боргу (п.7.2 договору).

З огляду на вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 867,94 грн. пені за період з 01.02.2008р. по 31.07.2008р., при цьому позивач не врахував положень ст. 258 ЦК України, якою передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст.   261 ЦК України).

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).       

Таким чином, враховуючи те, що початок перебігу строку позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені почався з 01.02.2008р., а позивач звернувся за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів 01.06.2009р., про що свідчить штемпель Господарського суду Донецької області від 01.06.2009р. за вх.. № 02-38/6828, отже позовна давність в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення пені сплинула, що є підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені.   

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 16 993,80 грн. основного боргу, 674,80 грн. трьох відсотків річних, 4 707,28 грн. збитків від інфляції, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 22 375,88 грн. В іншій частині позову слід відмовити.   

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 258, 261, 267, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом»()03039, м.Київ, вул. Фрометівська, 2; код 00127522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТІ-Буд»(юридична адреса: 83114, Донецька обл., м.Донецьк, Київський район, вул. Університетська, буд. 78; поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул. Р.Люксембург, д.5, кв. 49; код 32749249) 16 993 (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 80 коп. основного боргу, 674 (шістсот сімдесят чотири) грн. 80 коп. трьох відсотків річних, 4 707 (чотири тисячі сімсот сім) грн. 28 коп. збитків від інфляції, 223 (двісті двадцять три) грн. 76 коп. державного мита, 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ГТІ-Буд»(юридична адреса: 83114, Донецька обл., м.Донецьк, Київський район, вул. Університетська, буд. 78; поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул. Р.Люксембург, д.5, кв. 49; код 32749249) з Державного бюджету України державного мита зайво сплаченого квитанцією № 178436 від 29.05.2009р. в сумі 12 (дванадцять) грн. 48 коп. Оригінал квитанції № 178436 від 29.05.2009р. на суму 260,00 грн. знаходиться в матеріалах справи № 18/137-8/305.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.   

Суддя                                                     В.С. Катрич

Дата підписання: 03.09.2009р.