Рішення

від 17.08.2009 по справі 12/6-1348

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/6-1348

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2009 р.Справа № 12/6-1348

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, в особі Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК"  у м. Тернополі, майдан Перемоги, 4А, м. Тернопіль  

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "НАЙС ЛТД", бульвар Д. Галицького, 26/72, м. Тернопіль  

про стягнення 46413грн.41коп. шляхом звернення стягнення на заставне майно

За участю представників від:

позивача: Чорній А.С.-представник (довіреність від 06.03.09р.);

відповідача: не з'явився.

Суть справи :

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк", м. Київ, в особі Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК" у м. Тернополі, м. Тернопіль, звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «НАЙС-ЛТД», м. Тернопіль, 46413грн.41коп., в тому числі 41340грн.00коп. боргу по кредиту згідно кредитного договору №17/07-К від 13.07.2007 року, 4743грн.52коп. боргу по нарахованих відсотках за користування кредитом, 329грн.89коп. пені, шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме фургон малотонажний OPEL MOVANO DTI, 2005 р/в, реєстраційний номер ВО8529АН, шасі №VN1F9BVH533879918 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС№014623 видане РЕВ МРВ ДАІ м. Тернопіль 11.07.2007 року.)

Відповідач відзиву на позов суду не надав, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

         Справа розглядається згідно вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.        

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

         На виконання укладеного між сторонами 13.07.2007р. кредитного  договору  №17/07-К, (далі - договір), Банк (позивач по справі) надав Позичальнику (відповідачу по справі) на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру кредит  у сумі 78 400,00грн., що підтверджується меморіальними ордерами №10 та №210 від 13.07.2007р., зі сплатою 18 відсотків річних, із терміном користування кредитом з 13.07.2007р. до 12.07.2010р., на умовах, визначених договором, а саме: згідно з графіком, визначеним у п.1.1. договору, зокрема, до визначеного числа кожного місяця рівномірними частинами по 2180,00грн., при цьому - до 29.05.2009р. останній зобов'язався сплатити 47960,00грн.

         Також  відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів в валюті кредиту на рахунок, вказаний в пункті 2.1. даного договору (п.2.9).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого та в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

        Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання згідно договору щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в  сумах та в строки, обумовлені договором, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, а саме: відповідач станом на 10.06.2009р. заборгував по поверненню кредиту 10900грн.00коп. та не сплатив нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 3647грн.16коп..

         У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що  прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4 договору визначено, що Банк має безумовне право не надавати кредитні кошти за цим договором та/або вимагати дострокового повернення заборгованості за кредитом, сплати належних відсотків та передбаченої пені та штрафів, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього договору, а Позичальник зобов"язаний повернути Банку кредит, сплатити належні відсотки, пеню та штрафи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо Позичальник порушує строки повернення кредиту та/або відсотків за користування кредитом.

На виконання п. 5.5. договору 11 червня 2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу (№11-566 від 10.06.2009р.)  про дострокове повернення кредиту в сумі 30440,00грн..

         За твердженнями позивача  відповідач свої зобов'язання згідно договору щодо дострокового погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в  сумах та в строки, обумовлені договором, не виконав, а саме: відповідач станом на 09.07.2009р. заборгував по поверненню кредиту 13080грн.00коп. та не сплатив нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 4743грн.52коп., не виконав зобов'язань щодо дострокового повернення кредиту в сумі 28260,00грн., і на день заявлення позову вказану заборгованість не погасив.

          Відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне  суду не надав, тому згідно вимог ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту в сумі 41340грн.00коп. та  нарахованих відсотках за користування кредитом в сумі 4743грн.52коп.

           Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України,  зобов'язання  повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору ( п. 4.1 договору) у вигляді сплати пені за період з 04.06.2009р. по 09.07.2009р. за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 247грн.03коп. та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом  за період з 04.06.2009р. по 09.07.2009р. в сумі 82грн.86коп. Загальна сума пені становить 329грн.89коп.

Відповідно до вимог ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 3 Закону України „Про заставу” заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту,  купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

          Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, виконання зобов"язань Позичальника по поверненню кредиту, відсотків за кредит, пені та штрафів забезпечується : заставою автомобіля "ОPEL MONAVO DTI"

          В якості  забезпечення виконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору по поверненню суми кредиту, процентної винагороди за користування кредитом в розмірі 18 % річних, комісійної винагороди, а також відшкодування суми штрафних санкцій, пені та можливих збитків між сторонами було укладено договір застави від 13.07.2007р., предметом якого є фургон малотонажний ОPEL MONAVO DTI, 2005 року випуску, реєстраційний номер ВО8529АН, шасі (кузов, рама, коляска), №VN1F9BVH533879918 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС №014623, видане РЕВ МРВ ДАІ м. Тернопіль 11.07.2007р.), яке оцінюється сторонами на суму 112000,00грн.

            Відповідно до ст. 572 ЦК України, ст. 1 ЗУ «Про заставу»в  силу  застави  кредитор  (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

          У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (   ст.  589 ЦК України ).

          Згідно п. 2.4. договору застави, зокрема, Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави, якщо на момент настання терміну виконання будь-якого зобов"язання Заставодавця відповідно до умов кредитного договору №17/07-к від 13.07.2007р., забезпеченого заставою, воно не буде виконано

В силу ст. ст. 19, 20 Закону України “Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором –неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в  момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

   У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

            Враховуючи, що відповідач, станом на день розгляду спору не надав суду доказів погашення заявленої до стягнення суми кредиту, відсотків за користування кредитом та пені, суд вважає, що позовні вимоги акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, в особі Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК"  у м. Тернополі щодо стягнення з  товариства з обмеженою відповідальністю фірма «НАЙС-ЛТД», м. Тернопіль, 46413грн.41коп., в тому числі 41340грн.00коп. боргу по кредиту згідно кредитного договору №17/07-К від 13.07.2007 року, 4743грн.52коп. боргу по нарахованих відсотках за користування кредитом, 329грн.89коп. пені, шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме: фургон малотонажний OPEL MOVANO DTI, 2005 р/в, реєстраційний номер ВО8529АН, шасі №VN1F9BVH533879918 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС№014623 видане РЕВ МРВ ДАІ м. Тернопіль 11.07.2007 року.), такими, що підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені останнім.

            Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49  ГПК України, покладаються  на відповідача.

             Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49,  82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

                                                            В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.          

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "НАЙС ЛТД", бульвар Д. Галицького, 26/72, м. Тернопіль, код 14055803, на користь акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, в особі Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК"  у м. Тернополі,   майдан Перемоги, 4А, м. Тернопіль, код 26176127, 46413грн.41коп. заборгованості згідно №17/07-К від 13.07.2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене згідно договору застави від 13.07.2007р. майно:  фургон малотонажний ОPEL MONAVO DTI, 2005 року випуску, реєстраційний номер ВО8529АН, шасі (кузов, рама, коляска), №VN1F9BVH533879918 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС №014623, видане РЕВ МРВ ДАІ м. Тернопіль 11.07.2007р).

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "НАЙС ЛТД", бульвар Д. Галицького, 26/72, м. Тернопіль, код 14055803, на користь акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, в особі Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК"  у м. Тернополі,   майдан Перемоги, 4А, м. Тернопіль, код 26176127, - 464грн.13коп. витрат по сплаті державного мита, 315грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

4.          Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

      На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “____”

Суддя