Рішення

від 17.08.2009 по справі 19/198-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/198-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" серпня 2009 р.                                                                          Справа № 19/198-09          

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса-Фуд Спешелтіс»,

                      м. Київ

до                   Відкритого акціонерного товариства «Росич», с. Томилівка

про                 стягнення  55816,02 грн.  

                                                                                                          Суддя  Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача –Сергєєв П.О. (дов. № 22/05/09 від 21.05.2009 р.);

від відповідача – Касьянович Т.В. (дов. б/н від 12.08.2009 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Корса-Фуд Спешелтіс»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом  до відкритого акціонерного товариства «Росич»(далі –відповідач) про стягнення 55816,02 грн.

        Позовні   вимоги  обґрунтовані  тим,  що  відповідач  не  виконав  умови  Контракту     № 909/08 про купівлю-продаж товарів від 09.09.2008 р. та не сплатив кошти за одержаний товар в сумі 28120 грн. у встановлений строк, в зв'язку з чим нараховані пеня –4362,68 грн., штраф –18333,17 грн., інфляційні –3545,94 грн. та      8 % річних –1454,23 грн. за весь час прострочення платежу.  

        Ухвалою від 24.07.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/198-09 та призначив її розгляд на 13.08.2009 р.

        В засіданні суду представник позивача, на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України, подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 49368,86 грн., а саме: 25120 грн. –сума основної заборгованості та 24248,86 грн. –сума штрафних санкцій (з яких: пеня – 3546,39 грн., штраф –14549,98 грн., інфляційні –3979,96 грн., 8 % річних –2172,53 грн.).  

        Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позов, в якому визнав суму основної заборгованості та заперечив проти нарахування штрафу, оскільки вважає, що позивач намагається застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України. Крім того, в розрахунках доданих до позову позивач невірно визначає розмір інфляційних втрат (при розрахунку за періоди прострочення позивач враховує встановлений індекс інфляції за повний місяць, хоча прострочення по даному місяцю становить тиждень), а також є похибки округлення чисел при розрахунку пені.

        Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні була оголошена перерва на 17.08.2009 р.

        В засіданні суду, що відбулось 17.08.2009 р., представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідач частково здійснив розрахунки з позивачем, та просить стягнути 15120 грн. –сума основного боргу та 24248,86 грн. –сума штрафних санкцій (пеня –3546,39 грн., штраф – 14549,98 грн., інфляційні –3979,96 грн., 8 % річних –2172,53 грн.). А також, представник позивача подав заперечення на відзив відповідача.   

        Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

        Між товариством з обмеженою відповідальністю «Корса-Фуд Спешелтіс»(далі –продавець) та відкритим акціонерним товариством «Росич»(далі –покупець)               9 вересня 2008 року було укладено Контракт № 909/08 про купівлю-продаж товарів, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього встановлену даним Контрактом вартість (п. 1.1 контракту); місцем передачі товару від продавця до покупця є склад продавця (п. 1.3 контракту); ціна на товари, що поставляються за контрактом, оговорюється і фіксується на кожну чергову поставку в специфікації або відвантажувальній накладній і рахунку-фактурі, загальна сума контракту 300000,00 грн. (п. 2.1 контракту); оплата  вартості поставленого товару здійснюється покупцем не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати накладної (п. 6.2 контракту).

На виконання умов контракту, позивач поставив, а відповідач прийняв товар відповідно до накладних № 123869 від 09.09.2008 р. та № 125066 від 07.12.2008 р. на загальну суму 33120 грн. За одержаний товар відповідач розрахувався частково. На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 15120 грн., що підтверджено представником відповідача під час розгляду справи.

   Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

         Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

        Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 15120 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

        Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

        Відповідно до п. 7.2 контракту, у випадку прострочення розрахунків за продані товари покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожний календарний день прострочення, крім цього, збитки від інфляції та 8% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, та у випадку затримки оплати більш ніж на 30 днів з моменту закінчення терміну, зазначеного в п. 6.2, покупець сплачує штраф у розмірі 50 % від несплаченої за договором суми та збитків.

        Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

        Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

        Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.         

        У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

        Суд, перевіривши правильність розрахунку позивача та виходячи з приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, задовольняє пеню в сумі 3544,12 грн., а саме:

        - 19872 грн. (сума боргу) х 24% (подвійна ставка НБУ) : 365 : 100 х 105 (дні прострочення) = 1371,98 грн.;

        - 14872 грн. (сума боргу) х 24% : 100 : 365 х 60 (дні прострочення) = 586,74 грн.

        - 13248 грн. (сума боргу) х 24% : 100 : 365 х 182 (дні прострочення) = 1585,40 грн.

        Позовні вимоги в частині стягнення 14549,98 грн. штрафу  задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

        Згідно  ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

        Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

        Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

        Отже, штраф і пеня, як різновиди неустойки, є окремими санкціями. Пеня нараховується від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а стягнення штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання чинним законодавством не передбачено.

        Окрім того, виходячи зі змісту ст.ст. 546, 549, 611 ЦК України, штраф на збитки від інфляції не нараховується.  

        У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

        Умовами п. 7.2 контракту, сторони передбачили вісім процентів річних від простроченої суми, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 625 ЦК України. Отже, за розрахунком позивача, перевіреного судом, розмір збитків від інфляції складає 3979,96 грн. та 2172,53 грн. –8 % річних, тому позовні вимоги в цій частині також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

        Судові витрати, відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог та з урахуванням того, що              13000 грн. основного боргу сплачено після звернення позивача до суду.

        Керуючись ст.ст.44, 49, 80 (п.1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

        1.  Позов задовольнити частково.

        2. Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства «Росич»(09172, Київська область,  Білоцерківський район, с. Томилівка, вул. Леніна, 1а; код 13706380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса-Фуд Спешелтіс»(01032, м. Київ, вул.Жилянська, 96; код 34819307) 15120 (пятнадцять тисяч сто двадцять) грн. –боргу, 3544 (три тисячі пятсот сорок чотири) грн. 12 коп. –пені, 3979 (три тисячі девятсот сімдесят девять) грн. 96 коп. -  інфляційних збитків, 2172 (дві тисячі сто сімдесят дві) грн. 53 коп. – 8 % річних, 378 (триста сімдесят вісім) грн. 17 коп. - державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 73 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

        3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        4. В частині стягнення 13000 грн. суми основного боргу провадження у справі припинити.

        5. В іншій частині позову відмовити.

        Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                       

Рішення підписано

25.08.2009 р.