Рішення

від 08.09.2009 по справі 17/1058

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/1058

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" вересня 2009 р. Справа № 17/1058

Господарський суд Житомирської області у складі:

                         судді Шніт А.В.

                         при секретарі Безносюк О.М.

за участю представників сторін

від позивача Пліш А.В. дов. б/н  від 30.06.2009р., посвідчення адвоката №1290 від 24.01.2008р.

від відповідача Лось С.І. дов. №153 від 04.08.2009р.  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситопром" (м.Київ)  

до Відкритого акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" (смт. Гранітне, Малинського району, Житомирської області)

про стягнення 86471,97грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 86471,97грн., з яких: 75550,29грн. заборгованості за поставлений товар, 1477,89грн. 3% річних, 9443,79грн. інфляційних.

В судовому засіданні 08.09.2009р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 75550,29грн. заборгованості за поставлений товар, 755,50грн. державного мита, 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 6000,00грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Окрім того просить повернути  позивачу з державного казначейства надлишково сплачене державне мито у розмірі 109,22грн. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням вищевказаної заяви, з викладених у позовній заяві мотивів.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача в засіданні суду подав заяву №535 від 08.09.2009р.  в якій  визнає позов на загальну суму 82620,79грн. з яких: 75550,29грн. заборгованості за поставлений товар, 755,50грн. державного мита, 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6000,00грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ситопром" (позивач у справі) поставило Відкритому акціонерному товариству "Малинський каменедробильний завод"  (відповідач у справі), товар на загальну суму 151100,35грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000016 від 17.11.2008р. та рахунком фактурою №СФ-0000017 від 01.10.2008р., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (а.с.10-11).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між учасниками процесу фактично було укладено угоду купівлі-продажу, за якою у відповідача виникло господарське зобов'язання щодо оплати отриманого товару.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову до суду, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 75550,29грн.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по оплаті адвокатських послуг в сумі 6000,00грн., що підтверджується договором від 09.07.2009р. за №09-07/2009-0004 (а.с.16), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ситопром" та Фізичною особою-підприємцем Плішем А.В., який є адвокатом (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №1290 від 24.01.2008р.), платіжним дорученням №127 від 10.07.2009р. (а.с.16-17).

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до статті 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.      

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України " Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Стаття 2 Закону України "Про адвокатуру" визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодовування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокату, а не     будь - якому представнику.

З огляду на викладене, витрати на оплату послуг адвоката  у сумі 6000,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач просить повернути позивачу з державного казначейства надлишково сплачене державне мито у розмірі 109,22грн., мотивуючи тим, що ціна позову в ході розгляду справи зменшилась.

Статтею 8 Декрету КМУ "Про державне мито" чітко визначені випадки повернення державного мита з державного бюджету. Водночас, вищезазначеною статтею, не передбачено повернення державного мита у разі зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, в п.4.2 роз'яснення ВАСУ №02-5/78 від 04.03.1998р. зазначено, якщо позивач в процесі розгляду справи зменшив позовні вимоги, державне мито в цій частині не повертається.

Суд відхиляє клопотання про повернення державного мита, як необґрунтоване.

Суд задовольняє заяву позивача про уточнення позовних вимог (а.с. 59)

Відповідач позовні вимоги визнав (а.с.61), доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 75550,29грн. заборгованості за поставлений товар.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат пов'язаних з наданням послуг адвоката покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 692 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод", 11634, Житомирська область, Малинський район, смт. Гранітне, ідентифікаційний код 04011905 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситопром", 04116, м.Київ, вул. Ванди Василевської, 18, ідентифікаційний код 35893821 - 75550,29 грн. заборгованості за поставлений товар, 6000,00 грн. витрат пов'язаних з наданням послуг адвоката, 755,50 грн. державного мита та 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - сторонам рек