Рішення

від 29.12.2011 по справі 2-3830/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

№0827/2-3830/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2011 року м. Запоріжжя

шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді Гончар М.С.

при секретарі Мєжиньскій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма»(надалі -ТОВ «Максіма»), ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапазон центр»(надалі -ТОВ «Діапазон центр»), треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»(надалі -ОП «ЗМБТІ») про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (т.с. 1 а.с.2-6), якій доповнив (т.с. 1 а.с. 36-42) до ТОВ «Максіма», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Діапазон центр», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОП «ЗМБТІ», в якому просив:

- визнати недійсним договір від 12.11.2009 року купівлі-продажу моєчної в технічному паспорті під літ. Ю і будівлі будівельно-електричної лабораторії літ. А, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя вул. Українська б. 143, укладений між ТОВ «Максіма»(ЄДРПОУ 30368215) та гр. ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2);

- визнати недійсним договір від 01.02.2010 року купівлі-продажу, укладений між гр. ОСОБА_2 та ТОВ «ДІАПАЗОН ЦЕНТР», ЄДРПОУ 35979950, у частині продажу моєчної інв. № 174, зазначеної в плані літ. Ю, площею 69,3 кв.м, що розташована за адресою: м. Запоріжжя вул. Українська б. 143;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між гр. ОСОБА_3 та ТОВ «ДІАПАЗОН ЦЕНТР», ЄДРПОУ 35979950, у частині продажу будівлі будівельно-електричної лабораторії літ. А, площею 206,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Запоріжжя вул. Українська б. 143,

- скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «ДІАПАЗОН ЦЕНТР»моєчної інв. № 174, зазначеної в плані літ. Ю, площею 69,3 кв.м, будівлі будівельно-електричної лабораторії літ. А, площею 206,7 кв.м, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя вул. Українська б. 143.

В обґрунтування свого позову позивач ОСОБА_1 зазначав, що він є учасником ТОВ «Максіма»з моменту державної реєстрації цього товариства, що підтверджується установчими документами. У лютому 2010 року йому стало відомо, що без його відома продано практично всі об'єкти нерухомості, що належать ТОВ «Максіма». Так, 12.11.2009 року між ТОВ «Максіма»в особі генерального директора ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: моєчної, зазначеної в технічному паспорті під літ. Ю і будівлі будівельно-електричної лабораторії літ. А, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя вул. Українська б. 143. Згідно цього договору у власність ОСОБА_2 перейшла моєчна інв. № 174, зазначена в плані літ. Ю, площею 69,3 кв.м, ОСОБА_3 - будівлі будівельно-електричної лабораторії літ. А, площею 206,7 кв.м. Зазначений договір посвідчено нотаріально на підставі дублікату статуту, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, протоколів № 1-08/2009 від 31.08.2009 року та № 1-05/2009 від 20.05.2009 року. Вважає, що зазначений договір підлягає визнанню недійсним, оскільки:

- генеральний директор ТОВ «Максіма»ОСОБА_8 на дату укладення договору не мав повноважень на його укладення в силу чинного на той час законодавства, у тому числі Закону України «Про господарські товариства»та Статуту ТОВ «Максіма»; на продаж нерухомого майна товариства була потрібна згода його учасників, яка була на той час відсутня;

- питання про відчуження нерухомого майна, належного ТОВ «Максіма», не вносилось до порядку денного загальних зборів учасників протягом 2009-2010 років; ухвалою апеляційного господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 року по справі № 15/32/10 було визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Максіма»від 31.08.2009 року, яке оформлено протоколом № 1-08/2009 у частині створення з 05.10.2009 року нового складу дирекції ТОВ «Максіма»у складі лише генерального директора та обрання генеральним директором товариства гр. ОСОБА_8; при укладенні договору мале місце перевищення повноважень останнім;

- продане нерухоме майно належало до статутного фонду ТОВ «Максіма», що підтверджується установчим договором у першій його редакції, постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2009 року у справі № 20/493/08; не додержано вимог діючого на той час законодавства щодо порядку зменшення статутного капіталу, у тому числі щодо опублікування інформації про це у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації;

- при укладанні договору не додержано вимог ст. 203 ЦК України ч. 1-3, 5,6.

Також позивачу стало відомо, що 01.02.2010 року ОСОБА_2 та у травні 2010 року ОСОБА_3 продали ТОВ «ДІАПАЗОН ЦЕНТР»нерухоме майно, отримане за договором купівлі-продажу з ТОВ «Максіма»від 12.11.2009 року. Вважав, що в силу ст. 658 ЦК України ТОВ «ДІАПАЗОН ЦЕНТР» не набув права власності на це майно, оскільки, його раніше не набули на нього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Він є інвалідом ІІ групи та звільнений від сплати судового збору при подачі цього позову.

Зазначена справа надійшла до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя на новий розгляд із Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ 07.11.2011 року та була передана у провадження судді Гончар М.С.

Розгляд справи по суті 07.12.2011 року не відбувся через першу неявку осіб, які беруть участь у розгляді цієї справи.

У судове засідання 26.12.2011 року належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду цієї справи позивач ОСОБА_1 повторно не з'явився, на адресу суду через канцелярію 26.12.2011 року надійшла заява позивача (т.с. 2 а.с. 66-71), у якій він надав додаткове обґрунтування свого позову та просив розглянути дану справу за його відсутністю , оскільки він за станом свого здоров'я не може приймати участі у розгляді цієї справи.

Строк довіреності представників позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 збіг 22.06.2011 року (копія довіреності т.с. 1 а.с.62), останні у судове засідання також не з'явились, нових довіреностей та заяв про відкладення розгляду цієї справи суду не подавали.

Про наявність будь-яких інших представників на час розгляду цієї справи судом 26.12.2011 року позивач ОСОБА_1 суд не повідомляв.

В якості додаткового обґрунтування позову позивач зазначав той факт, що гроші на загальну суму 165 тис. грн. від продажу нерухомого майна за вищезазначеними договорами купівлі-продажу на їх виконання на рахунок ТОВ «Максіма»у повному обсязі досі не поступили; дії генерального директора ОСОБА_8 у вигляді укладання зазначених договорів відчуження нерухомого майна ТОВ «Максіма» здійснені з метою банкрутства ТОВ «Максіма»; тому підтвердження також укладення ТОВ «Максіма» договору купівлі-продажу цінних паперів із банкрутом ВАТ АТБ «Спецавтотранс», ЄДРПОУ 32827489 м. Київ на суму 268 тис. грн. (т.с. 2 а.с. 66-71).

Представник відповідача ТОВ «Максіма»за довіреністю (т.с. 2 а.с.13) ОСОБА_11 у судовому засіданні 26.12.2011 року позов позивача не визнав у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.с. 2 а.с.16-21); просив у його задоволенні відмовити позивачеві у повному обсязі, додатково пояснив, що ТОВ «Максіма»не уповноважувало ОСОБА_1 визнавати вищезазначені угоди у суді недійсними, він є неналежним позивачем у цій справі, цими угодами не порушено права ОСОБА_1, угоди на час розгляду цієї справи сторонами у повному обсязі, гроші від продажу майна за вищезазначеними угодами надійшли на рахунок ТОВ «Максіма»у повному обсязі, але довідку про це він не може надати у даному судовому засіданні.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду цієї справи відповідач ОСОБА_2 (т.с. 2 а.с.49) у судове засідання 26.12.2011 року не з'явився, надав суду через канцелярію 26.12.2011 року заяву з нотаріально посвідченим на ній своїм підписом (т.с. 2 а.с.78) через представника ТОВ «Максіма»за довіреністю (т.с. 2 а.с.13) ОСОБА_11 У своїй заяві відповідач ОСОБА_2 просив справу розглядати за його присутністю, він з'явитись до суду 26.12.2011 року не може через хворобу, в зв'язку із чим, просив суд розгляд цієї справи відкласти. Проте, до своєї заяви відповідач не надав доказів хвороби, а тому причина неявки відповідача ОСОБА_2 у дане судове засідання була визнана судом неповажною.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання 26.12.2011 року не з'явився, надав суду через канцелярію 26.12.2011 року заяву з нотаріально посвідченим на ній своїм підписом (т.с. 2 а.с.79) через представника ТОВ «Максіма»за довіреністю (т.с. 2 а.с. 13) ОСОБА_11 У своїй заяві відповідач ОСОБА_3 просив справу розглядати за його присутністю, він з'явитись до суду 26.12.2011 року не може через відрядження, в зв'язку із чим, просив суд розгляд цієї справи відкласти. Проте, до своєї заяви відповідач не надав доказів відрядження, а тому причина неявки відповідача ОСОБА_3 у дане судове засідання була визнана судом неповажною.

Представник належним чином повідомленого відповідача ТОВ «Діапазон центр»(т.с. 2 а.с. 51) у судове засідання 26.12.2011 року не з'явився, представник відповідача ТОВ «Діапазон центр»за довіреністю (т.с. 2 а.с.64) ОСОБА_12 надала суду 23.12.2011 року через канцелярію заяву (т.с. 2 а.с.63), у якій просила розгляд цієї справи через відрядження. При цьому, представник відповідача не надала суду документів до своєї заяви на підтвердження цього відрядження, а також не врахувала, що у ТОВ «Діапазон центр»є керівник та інші працівники, які можуть приймати участь у розгляді цієї справи за довіреністю, та про причини неявки яких відповідач ТОВ «Діапазон центр»суд не повідомив. Звідси, судом було визнано неповажною причину неявки представника відповідача ТОВ «Діапазон центр»у дане судове засідання.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання 26.12.2011 року не з'явився, надав суду через канцелярію 26.12.2011 року заяву з нотаріально посвідченим на ній своїм підписом (т.с. 2 а.с.80) через представника ТОВ «Максіма»за довіреністю (т.с. 2 а.с. 13) ОСОБА_11 У своїй заяві третя особа ОСОБА_5 просив справу розглядати за його присутністю, він з'явитись до суду 26.12.2011 року не може через раніше заплановане відрядження, в зв'язку із чим, просив суд розгляд цієї справи відкласти. Проте, до своєї заяви відповідач не надав доказів відрядження, а тому причина неявки третьої особи ОСОБА_5 у дане судове засідання була визнана судом неповажною.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду цієї справи третя особа ОСОБА_6 (т.с. 2 а.с.50) у судове засідання 26.12.2011 року не з'явився, надав суду через канцелярію 23.12.2011 року заяву з нотаріально посвідченим на ній своїм підписом (т.с. 2 а.с.65) У своїй заяві третя особа ОСОБА_6 просив справу розглядати за його присутністю, він з'явитись до суду 26.12.2011 року не може через сімейні обставини, в зв'язку із чим, просив суд розгляд цієї справи відкласти. Проте, до своєї заяви відповідач не надав доказів сімейних обставин, а тому причина неявки третьої особи ОСОБА_6 у дане судове засідання була визнана судом неповажною.

У судове засідання 26.12.2011 року належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду цієї справи третя особа ОСОБА_7 (т.с. 2 а.с.48) не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду цієї справи, заяв про підтримання позову позивача , заперечень проти цього позову суду не подавала, судом було визнано неповажною причину неявки третьої особи ОСОБА_7 у дане судове засідання.

Представник належним чином повідомленої третьої особи - ОП «ЗМБТІ»у судове засідання 26.12.2011 року не з'явився, раніше третя особа ОП «ЗМБТІ»надавала суду заяву (т.с. 2 а.с.10), у якій зазначала, що користуючись своїм правом, передбаченим ст. 36 ч. 3 ЦПК України, не бажає приймати участі у цій справі.

При вищевикладених обставинах, суд ухвалив розглядати дану справу у судовому засіданні 26.12.2011 року за відсутністю позивача ОСОБА_1 та його представників, інших відповідачів -ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ТОВ «Діапазон центр», інших третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника третьої особи ОП «ЗМБТІ»по наявних у справі матеріалах та доказах.

Заслухавши представника відповідача ТОВ «Максіма», третю особу ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову позивачеві слід відмовити у повному обсязі в зв'язку з наступним.

Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Максіма».

ТОВ «Максіма» раніше належало нерухоме майно у вигляді моєчної в технічному паспорті під літ. Ю і будівлі будівельно-електричної лабораторії літ. А, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя вул. Українська б. 143, яке за договором купівлі-продажу від 12.11.2009 року, укладеним ТОВ «Максіма»в собі директора ОСОБА_8 було продано гр. ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) відповідно.

На час розгляду цієї справи право власності право власності на:

- моєчну літ. Ю. інв № 174 за адресою: м. Запоріжжя вул. Українська, 143 зареєстровано за ТОВ «Діапазон Центр»на підставі договору купівлі-продажу із ОСОБА_2, посвідченого ОСОБА_13, приватним нотаріусом Запорізького міськнотокругу 01.02.2010 року, р. № 426;

- будівлю будівельно електричної лабораторії літ. А1, інв. № 195 за адресою: м. Запоріжжя вул. Українська, 143 зареєстровано за ТОВ «Діапазон Центр»на підставі договору купівлі-продажу із ОСОБА_3, посвідченого ОСОБА_13, приватним нотаріусом Запорізького міськнотокругу 31.05.2010 року, р. № 2398 (довідка ОП «ЗМБТІ», т.с. 2 а.с.56).

Позивач ОСОБА_1 у своєму позові по цій справі просить визнати недійсними з певних правових підстав усі вищезазначені договори купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна та скасувати право реєстрації на них за ТОВ «Діапазон Центр»в ОП «ЗМБТІ».

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Згідно із ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Однак, в силу ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

При цьому, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) N 18-рп/2004 від 01.12.2004 року:

«Положення частини першої статті 4 ЦПК України треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене».

Встановлено, ТОВ «Максіма»не уповноважувало ОСОБА_1 на представництво його інтересів у суді з приводу визнання недійсними вищезазначених договорів купівлі-продажу даного нерухомого майна, що було раніше його власністю, як юридичної особи.

Відсутність такого повноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову п. 2.2.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 року «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».

Проте, встановлено, що вимога щодо визнання недійсним вищезазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, що укладений юридичною особою ТОВ «Максіма», засновником якого є позивач ОСОБА_1, виходить за межі прав позивача, як учасника господарського товариства, передбачених ст. 88 ЦК України.

Таким чином, корпоративний спір відсутній.

Порушень суб'єктивних прав позивача ОСОБА_1 при укладанні вищезазначених договорів купівлі-продажу нерухомого майна між суб'єктами правовідносин судом не вбачається.

Звідси, ОСОБА_1 є неналежним позивачем за вищезазначеним позовом по цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні не інакше як на підставі доказів сторін.

Позивач ОСОБА_1 не надав суду будь-яких належних переконливих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог та у спростування обставин, встановлених судом по цій справі.

Відповідач ТОВ «Максіма»позов позивача не визнав у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на цей позов (т.с. 2 а.с.16-21).

Третя особа -ОСОБА_4 позов позивача у судовому засіданні підтримав з підстав, викладених у його письмових поясненнях (т.с. 2 а.с.81).

Інші особи, які беруть участь у розгляді цієї справи, у судове засідання по цій справі, не з'явились, будь-яких заяв на підтвердження своєї позиції відносно позову позивача суду не подавали.

При вищевикладених обставинах, не надаючи оцінки правомірності (неправомірності) вищезазначених договорів купівлі-продажу нерухомого майна, суд вважає за необхідне у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Максіма», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Діапазон центр», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОП «ЗМБТІ»про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності слід відмовити у повному обсязі.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України у разі відмови позивачеві у задоволенні її позову у повному обсязі, він не має права на компенсацію за рахунок відповідача понесених ним судових витрат, у тому числі у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,0 грн. (оригінал квитанції а.с. 7) при подачі вищезазначеного позову до суду по цій справі.

Судовий збір по цій справі позивачем не сплачувався, оскільки останній був звільнений при подачі вищезазначеного позову від його сплати, оскільки є інвалідом ІІ групи безстроково (довідка, копія а.с.8).

В силу ч. 2 ст. 88 ЦПК України у суду відсутні підстави для стягнення зазначеного судового збору у дохід держави з відповідача по цій справі.

Керуючись ст. ст. 88, 203 ЦК України, ст. ст. 3-4, 10-11, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма», ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапазон центр», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності -відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні при проголошенні рішення, у той самий строк з дня отримання його копії.

Суддя М.С. Гончар