Рішення

від 31.08.2009 по справі 3793-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3793-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

31.08.2009Справа №2-22/3793-2009

За позовом – Приватного підприємства «Баядера», 84646, Донецька область, м. Горлівка,  вул. Кірова, 33; 95047, м. Сімферополь, вул. Хімічна, 3/10

до відповідача – ТОВ «Річ – 2005», м. Сімферополь, вул. Горького, 1

про стягнення 12727,89 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача –  Терещенко І.Є., представник, дов від 03.08.2009 року

від відповідача –  не з'явився  

Обставини справи:

Позивач -   ПП «Баядера» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Річ – 2005», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11351,19 грн., пеню в сумі 840,25 грн., 15% річних – 536,45 грн., всього – 12727,89 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором купівлі – продажу № 998 від 22.10.2008 року, не у повному обсязі здійснив оплату проданого позивачем товару.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу  в порядку ст. 75  Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

22.10.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 998, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за товар здійснюються за кожну поставлену партію товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом чотирнадцяти календарних днів з дати поставки такої партії.

Пунктом 7.2.1. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару, покупець додатково оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 15% річних від суми заборгованості  відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов договору, позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 25809,99 грн., що підтверджується відповідно до витратних накладних, податкових та товаро – транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, а.с. 15-19.

Як вказує позивач, станом на 13.07.2009 року відповідач оплатив поставлену продукцію на суму 14458,80 грн.

Так, частково непогашеною залишилась сума боргу   у розмірі 11351,19 грн. за накладною № 296013 від 07.03.2009 року на суму поставки 14051,59 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі  11351,19 грн.    

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 840,25 грн., 15% річних – 536,45 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказувалось вище, пунктом 7.2.1. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару, покупець додатково оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 15% річних від суми заборгованості  відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  02 вересня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з ТОВ «Річ – 2005» (м. Сімферополь, вул. Горького, 1, рахунок № 26004446258490 в КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 33326335) на користь Приватного підприємства «Баядера» (84646, Донецька область, м. Горлівка,  вул. Кірова, 33; 95047, м. Сімферополь, вул. Хімічна, 3/10; рахунок № 26000301009201 в філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 13491057) заборгованість в сумі 11351,19 грн., пеню в сумі 840,25 грн., 15% річних – 536,45 грн., всього – 12727,89 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «Річ – 2005» (м. Сімферополь, вул. Горького, 1, рахунок № 26004446258490 в КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 33326335) на користь Приватного підприємства «Баядера» (84646, Донецька область, м. Горлівка,  вул. Кірова, 33; 95047, м. Сімферополь, вул. Хімічна, 3/10; рахунок № 26000301009201 в філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 13491057) 127,27 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Річ – 2005» (м. Сімферополь, вул. Горького, 1, рахунок № 26004446258490 в КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 33326335) на користь Приватного підприємства «Баядера» (84646, Донецька область, м. Горлівка,  вул. Кірова, 33; 95047, м. Сімферополь, вул. Хімічна, 3/10; рахунок № 26000301009201 в філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 13491057) 315,00 грн. витрат на інформаційно  - технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.