Рішення

від 31.08.2009 по справі 43/177пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/177пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.08.09 р.                                                                                     Справа № 43/177пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Веселка”, м. Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промсервіс”,                   м. Авдіївка

про – розірвання договору №502 на виконання ремонтних робіт від 05.02.08р.;

      – стягнення грошових коштів у сумі 43500грн., сплачених позивачем у якості попередньої оплати, пені у сумі 20962,20грн., штрафу у розмірі 5600грн.

За участю представників:

від позивача: Бузовський І.М. за дов. б/н від 20.08.08р.

від відповідача: Нікітіна О.І. за дов. б/н від 25.08.09р.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 25.08.09р. до 31.08.09р.

          СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Веселка”, м. Луганськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Промсервіс”, м. Авдіївка, про розірвання договору №502 на виконання ремонтних робіт від 05.02.08р.; стягнення грошових коштів у сумі 43500грн., сплачених позивачем у якості попередньої оплати, пені у сумі 20962,20грн., штрафу у розмірі 5600грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач у встановлений договором термін не виконав обумовлених договором робіт, внаслідок чого їх виконання втратило інтерес для позивача. Як на правові підстави позову посилається на ст.ст.35, 188-193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 16, 526, 611, 612, 621 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні були дослідженні наступні докази: договір на виконання ремонтних робіт №502 від 05.02.08р., специфікація №1 від 05.02.08р. до договору №502 від 05.02.08р. (додаток №1 до договору №502 від 05.02.08р.), локальний кошторис на капітальний ремонт електродвигуна типу Д-816 (150 кВт, 480 об/хв.), 1 од. згідно договору №502 від 05.02.08р., платіжні доручення №133 від 02.04.08р., №165 від 18.04.08р., 06.01.09р., №159 від 16.02.09р., №212 від 26.02.09р., №05.03.09р., №257 від 20.03.09р., №27 від 03.09р., №303 від 03.04.09р., №295 від 27.03.09р., №312 від 13.04.09р., №322 від 15.04.09р., №351 від 23.04.09р., №371 від 24.04.09р., №402 від 07.05.09р., №417 від 14.05.09р., належним чином засвідчена копія рішення господарського суду Донецької області від 05.05.09р. у справі №18/72, угода від 10.06.09р. про розірвання договору №502 від 05.02.08р., опис вкладення у цінний лист від 10.06.09р., фіскальний чек №4412 від 10.06.09р., повідомлення про вручення поштового відправлення №1625460від 16.06.09р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.08.09р.

Водночас, позивачем подано заяву від 08.07.09р. про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні вимог про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на рахунки та грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Відповідач у судових засіданнях від 25.08.09р., 31.08.09р. проти позову заперечив, проте письмових пояснень суду не представив.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -  

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Донецької області від 05.05.09р. у справі №18/72 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСЕЛКА” м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМСЕРВИС” м. Авдіївка Донецької області про розірвання договору та стягнення 56000грн., встановлено наступне:

05.02.08р. сторонами був укладений договір №502 на виконання ремонтних робіт, згідно з пунктом 1.1 якого позивач (замовник) доручив, а відповідач (виконавець) прийняв на себе зобов'язання по капітальному ремонту електротехнічного обладнання.

Пунктом 4.1 договору сторонами узгоджена вартість робіт у сумі 80000грн.

Порядок оплати робіт визначений у пункті 4.2 договору і передбачає попередню оплату у розмірі 70%.

Платіжним дорученням №133 від 02.04.08р. позивачем перераховано відповідачу у якості попередньої оплати 30000грн., а платіжним дорученням №165 від 18.04.08р. – ще 26000грн.

Відповідно з підпункту 2.2.3 договору виконавець зобов'язався виконати роботи протягом 45 календарних днів з моменту отримання передплати.

Таким чином, ремонтні роботи мали бути виконані у строк до 04.05.2008 р.

Фактично, передбачені договором роботи відповідачем не виконані.

Відповідно до пункту 10.7 договору строк його дії встановлений з моменту підписання до 31.12.08р., а по фінансовим питанням до повного виконання.

Договором не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку.

Порядок розірвання господарських договорів визначений п.п 2–4 ст.188 Господарського кодексу України.

Позивачем не надано суду доказів додержання встановленого зазначеною нормою порядку розірвання договору.

          За приписом ст.35 ГПК України, обставини, встановленні рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не підлягають доказуванню при вирішенні інших спорів, в яких приймають участь ті ж сторони. Таким чином, всі факти, встановлені зазначеним судовим рішенням є встановленими та обов'язковими для суду при вирішенні спору за цим позовом.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов'язок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.

Як встановлено судом у рішенні від 05.05.09р. у справі №18/72 фактично, передбачені договором роботи відповідачем не виконані.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно пункту 6.4 договору виконавець у разі порушення строків виконання робіт сплачує на користь замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожний день прострочки.

Відповідно до підпункту 6.4. договору, за порушення строків виконання робіт більш ніж на 30 днів, виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми невиконаних робіт.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань – порушення строків виконання ремонтних робіт, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 20962,20грн. з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми простроченого зобов`язання за кожен день затримки та штраф у розмірі 5600грн. з розрахунку 7% від суми невиконаних робіт.

Частиною 6 ст.232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем перевищено встановлений законом строк нарахування пені, за висновками суду нарахування пені можливе по 27.11.08р. З урахуванням викладеного, розмір пені, який є арифметично вірним складає 9600грн.

Штраф нарахований відповідно до умов договору і підлягає стягненню.

Як встановлено судом, на виконання приписів ст.188 ГК України, з урахуванням обставин встановлених рішенням господарського суду Донецької області від 05.05.09р. у справі №18/72, позивачем 10.06.09р. на адресу відповідача було направлено угоду пр розірвання договору, підписану директором ТОВ “Веселка”.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №1625460 вказану угоду відповідач отримав 16.06.09р.

Відповідно до ч.3 ст.188 ГК України сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Як стверджує позивач та чого не спростовує відповідач, жодної відповіді на пропозицію позивача відповідач не надіслав та угоду про розірвання договору не підписав.

Частиною 4 ст.188 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За приписами ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Розірвання договору, відповідно до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України є правовим наслідком порушення зобов`язання.

У даному випадку факт порушення відповідачем зобов`язання встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 05.05.09р. у справі №18/72.

Відповідно до ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суді на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення другою стороною та в інших випадках, встановлених договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої порушенням шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки, фактично передбачені договором роботи відповідачем не виконані, то таке порушення є істотним в розумінні ч.2 ст.651 ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині розірвання договору підлягають задоволенню.

Згідно ч.5 ст.653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Оскільки відповідачем було порушено умови договору, то внаслідок розірвання договору позовні вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 43500грн. сплачені позивачем у якості попередньої оплати також підлягають задоволенню.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.188, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 509, 599, 611, 612, 651, 653, 837, 849, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 6, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Веселка”,                        м. Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промсервіс”, м. Авдіївка, про розірвання договору №502 на виконання ремонтних робіт від 05.02.08р.; стягнення грошових коштів у сумі 43500грн., сплачених позивачем у якості попередньої оплати, пені у сумі 20962,20грн., штрафу у розмірі 5600грн., задовольнити частково.

Розірвати договір №502 на виконання ремонтних робіт від 05.02.08р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промсервіс”, м. Авдіївка та Товариством з обмеженою відповідальністю “Веселка”, м. Луганськ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промсервіс” (86065, Донецька обл., м. Авдіївка, вул. Тімірязєва, 35; ЄДРПОУ 25710180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Веселка” (91029, м. Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна, 18; ЄДРПОУ 23491609) грошові кошти у сумі 43500грн., сплачені позивачем у якості попередньої оплати, пеню у сумі 9600грн., штраф у розмірі 5600грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 671,98грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Веселка” (91029,                      м. Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна, 18; ЄДРПОУ 23491609) надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

Суддя