10/115-38/228-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2009 р. Справа № 10/115-38/228-09
вх. № 5556/6-38
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "ІРФ-Україна", м. Київ
до ТОВ "Торгівельна компанія "Інтермаркет", м.Львів
про стягнення 229018,57 грн.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ІРФ-Україна", м. Київ просить суд стягнути з ТОВ "Торгівельна компанія "Інтермаркет", м.Харків 229018,57 грн. заборгованості за поставлений товар.
В позовній заяві міститься клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та інше майно відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з*явився.
Від позивача надійшло письмове клопотання (вх. № 2974 від 26.08.2009 р.) про припинення провадження у справі та повернення сплаченого держмита та суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в зв"зку з тим, що проти відповідача порушено провадження у справі про банкрутство.
Відповідач відзиву на позов не подав, представника в судове засідання не направив.
Про час та місце судового засідання сторони належним чином повідомлялись.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
02.01.2009 року між сторонами був укладений договір № ТП-107 (далі - договір), на виконання зобов*язань за яким позивач поставив відповідачу товар на 229018,57 грн., що вбачається з накладних: № 396 від 25.02.2009 року на 72532,27 грн., № 402 від 26.02.2009 року на 76926,25 грн., № 409 від 26.02.2009 року на 74874,69 грн., № 411 від 26.02.2009 року на 4599,56 грн. та № 412 від 26.02.2009 року на 85,80 грн..
Згідно пункту 3.3. розділу 3 договору оплата за кожну поставлену партію товару повинна бути зроблена відповідачем протягом 50 календарних днів з моменту отримання товару від позивача, тобто - не пізніше 15.04.2009 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, як Господарський кодекс України, так і Цивільний кодекс України вимагають належного виконання боржником свого зобов'язання перед кредитором у відповідності до положень договору та чинного законодавства.
Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором сторін та законом одностороння відмова від зобов'язання не встановлена.
У відповідності до ст. 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів добровільного погашення 229018, 57 грн. заборгованості відповідачем суду не надано.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про припинення провадження у справі та повернення сум судових витрат з бюджету, оскільки факт порушення провадження у справі про визнання відповідача банкрутом такого наслідку не тягне. Тому судові витрати по справі належить покласти на відповідача.
Суд також не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову через відсутність доказів наявності обставин, що можуть ускладнити або унеможливити виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Інтермаркет" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна 7, кім. 1, код 13827416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРФ - Україна» (08132, Україна, м. Вишневе, вул. Київська, 8, код 36107259) 229018 грн. 57 коп. заборгованості, 2290 грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.Клопотання позивача про припинення провадження по справі та повернення з державного бюджету сум витрат по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відхилити.
Клопотання позивача про забезпечення позову відхилити.
Суддя
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4856541 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жельне С.Ч.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні