Рішення

від 25.08.2009 по справі 35/317-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/317-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.08.09р.

Справа № 35/317-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА

                     КОМПАНІЯ ІНТЕРОЙЛ",

                     м. Дніпропетровськ

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНО-

                     РЕСУРСНА  КОМПАНІЯ",

                     м. Дніпропетровськ

про                стягнення 11 725,11 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Швачко О.В., ген. директор, протокол №1 від 04.10.2006р.

 від відповідача - представник не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 10 940,00 грн та штрафні санкції – 785,11 грн, посилаючись на те, що відповідно до рахунку відповідача №ГБ-0000002 від 21.04.2009р. сплатив попередню оплату за бензин А-95, а відповідач бензин не поставив, грошові кошти не повернув.

       Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, зазначив, що грошові кошти до цього часу не повернені.

       Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, незважаючи на те, що належним чином був по-відомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 31.07.2009р.).

       Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України.

     За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено  тільки вступну та резолютивну частину рішення.   

     Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

     На підставі рахунку-фактури №ГБ-0000002 від 21.04.2009р., що був наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливно-ресурс-

на компанія»(надалі відповідач), позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Інтеройл»сплатило попередню оплату за 2000 л бензину А-95 за ціною 4,56666 без ПДВ в загальній сумі 10 940,00 грн. Вказане підтверджується платіжним дорученням №1 від 21.04.2009р. та довідкою ЗАТ «Альфа-Банк»

     Відповідач не поставив позивачу визначену рахунком кількість бензину та 15.05.2009р. позивач направив йому претензію №167 про відмову від поставки товару та повернення грошових коштів. Направлення претензії підтверджується фіскальним чеком №4000 від 15.05.2009р.

     Відповідач грошові кошти також не повернув, що і стало підставою позову.

     Відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України     господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'яза-ний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господар-ського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;  з   господарського  договору  та  інших  угод,   передбачених законом,  а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать та інших  дій  суб'єктів,  а також внаслідок  подій,  з  якими  закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

       Статтею 202 Цивільного кодексу України  встановлено, що правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

       Дії сторін по наданню рахунку та його оплаті були направлені на набуття цивільних прав та обов'язків,  в яких визначений предмет правочину, кількість товару, істотна умова договору – ціна, позивачем оплачено товар, а відповідачем прийнята оплата за нього.  З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини поставки.

   За   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності. Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

        Як встановлено вище, відповідачем не надано доказів постачання позивачу обумовленого товару.

  Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати, що і було зроблено позивачем шляхом направлення претензії.

       Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу передбачено, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

      Відповідач спірні грошові кошти позивачу не повернув та в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

      Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. З часу настання обов'язку відповідача щодо повернення коштів його зобов'язання є грошовим та настає відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.   Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за червень 2009р. становлять 140,56 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 25.05.2009р. по 13.07.2009р. (49 днів) – 44,06 грн. В решті вимоги про стягнення річних в сумі 23,38 грн та інфляційних в сумі 34,48 грн задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів надсилання відповідачу листа №162 від 24.04.2009р.

   Статтею 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання, яким є неустойка у формі пені, вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Сторонами не укладено письмової угоди щодо забезпечення виконання зобов'язання шляхом сплати пені, тому вимоги позивача про стягнення пені в сумі 190,36 грн задоволенню не підлягають.

       Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи  та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –10940,00 грн, 3% річних - 44,06 грн та інфляційних втрат –140,56 грн. В решті позову слід відмовити.

       Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

       Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 663, 692, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд,  -

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити частково.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-ресурсна компанія»- 49000, м. Дніпропетровськ, вул.Лазаряна,3, код ЄДРПОУ 36208590 (р/р 2600401003106 в ДФ ВАТ «Кредобанк», МФО 307048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Інтеройл»- 49055,  м. Дніпро-петровськ, пр. Кірова, 98Б/11, код ЄДРПОУ 34681853 (р/р 26001010753001 в Банк ЗАТ «Альфабанк», МФО 300346) борг –10 940,00 грн (десять тисяч дев'ятсот сорок  грн 00 коп), 3% річних –44,06 грн (сорок чотири грн 06 коп), інфляційні втрати –140,56 грн (сто сорок грн 56 коп), витрати по сплаті державного мита –111,25 грн (сто одинадцять грн 25 коп) та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –298,94 грн (двісті дев'яносто вісім грн 94 коп).

        В решті позову відмовити.

        Наказ видати після набрання рішенням законної сили.    

        Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано  21 серпня 2009р.