Рішення

від 17.09.2009 по справі 2/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2/235

17.09.09

За позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Вестдом»

до                       Приватного підприємства «Алді-стілл»                      

про                       стягнення 8531 грн. 40 коп.

                                                                                               Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача          Міхно І.М.          

Від відповідача     не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Вестдом», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача, Приватного підприємства «Алді-стілл», заборгованості та пені за договором оренди № 30.

Представник відповідача вдруге в засідання суду не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між сторонами 01 серпня 2008 року було укладено договір оренди               № 30.

За умовами ст. 1 договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Московський, корп.. 6, поверх 5, загальною площею 14,9 кв.м. строком до 31.12.2008 року. Відповідно до акту прийому-передачі визначений договором об'єкт оренди було передано  відповідачеві.

Згідно п.3.1. ст.3 договору сторонами була погоджена щомісячна орендна плата в розмірі 1805,88 грн., яку відповідач зобов'язаний був вносити щомісячно в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків, що надаються позивачем.

Крім цього, сторони погодили, що «в орендну плату не входять, а сплачуються окремо комунальні платежі на підставі окремих рахунків, що надаються позивачем (п.3.5 ст.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), позивачем було надано відповідачу за договором послуг на загальну суму 9443,79 грн.

Відповідач надані позивачем послуги прийняв без зауважень, належним чином підписав акти.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач порушив умови договору та лише частково здійснив оплату за договором на загальну суму 2630,97 грн.

Отже, станом на день звернення позивача з позовом борг становив 6812,82 грн.

Пунктом 7.4 договору, за згодою сторін було встановлено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від  неоплаченої орендної плати та комунальних платежів за кожний день прострочення.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 868,57 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Отже, загальний розмір суми інфляції становить 735,62 грн. та 3% річних 114,39 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «АЛДІ-СТІЛЛ»(м. Київ, вул. Академіка Туполєва,17; рахунок № 26002010113851 в  КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012; код 32384129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «Маяк-Вестдом»(м. Київ, проспект Московський, 8; рахунок № 26009014036433 в філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Києві, МФО 380333; код 35590935) 6812 (шість тисяч вісімсот дванадцять) грн. 82 коп. основного боргу, 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 57 коп. пені,  735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 62 коп. інфляційних, 114 (сто чотирнадцять) грн. 39 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева