2/100
У К Р А Ї Н А
Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів
проспект Миру , 20 тел. 7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
08 вересня 2009 р. справа № 2/100
За позовом: державного підприємства дослідного господарства „Агрофірма
„Лосинівська” , Ніжинський р-н, смію Лосинівка, вул. Шевченка, 1
до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України”
„Ічнянське хлібоприймальне підприємство” , м. Ічня, вул. Вокзальна, 140
про стягнення 45572,12 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Мушенко В.В.
Від відповідача: Крихтенко В.Г.
Заявлений позов про стягнення з відповідача 32952,3грн. заборгованості, 8007,41грн. пені, 658,14грн. 3%річних 3954,27грн. інфляційних.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу зерна від 03.09.2008р.
Позивач збільшив розмір позовних вимог в частині 3% річних до 869,4грн., в частині інфляційних –до 4481,51грн. Позивач також просить повернути 197грн. витрат на інформаційно-технічне судового процесу.
Відповідач подав відзив на позов, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки не настали зобов'язання по оплаті за товар завезений не в строк та в понад договірний об'єм.
Дослідивши матеріали справи, суд –
в с т а н о в и в:
03.09.2008р. між сторонами укладено договір, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач), а покупець прийняти і оплатити товар по назві, в кількості і на умовах даного договору (п. 1.1.). Товаром по договору є ячмінь в кількості 200тонн (п.п. 1.2., 2.2.).
З договору вбачається, що продавець зобов'язався поставити товар 12.09.2008р. за ціною в 930грн. за одну метричну тонну (п.п. 3.2., 4.1.).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За накладною № 18 від 03.09.2008р., довіреністю серії НБЙ № 102322 від 03.09.2008р. позивач передав, а відповідач одержав ячмінь „Аскольд” 3класу в кількості 123,3тонн за ціною 930грн. (разом з ПДВ) за тонну на загальну суму 114669грн.
За накладною № 19 від 18.09.2008р., довіреністю серії НБЙ № 102322 від 03.09.2008р. позивач передав, а відповідач одержав ячмінь „Аскольд” 3класу в кількості 142,510тонн за ціною 830грн. (разом з ПДВ) за тонну на загальну суму 118283,30грн.
18.09.2008р. позивач виставив відповідачеві рахунок № 15 для оплати 123,3тонн та 142,510тонн ячменю.
Суд дійшов висновку, що згідно з договором від 03.09.2008р. передавався товар за накладною № 18 від 03.09.2008р. Накладна № 19 від 18.09.2008р. не вказує про виконання цього договору, незважаючи і на те, що товар відпускався за однією і тією ж довіреністю та на оплату товару виписаний один рахунок. При цьому суд враховує наступне.
Договором від 03.09.2009р. визначені суттєву умові, серед яких термін постачання товару –12.09.2008р., ціна товару –930грн. за одну метричну тонну, загальна вартість товару –186000грн., загальна кількість – 200тонн. В силу ст. 632 чч 1, 2 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Договором встановлена ціна 930грн. за тонну. В договорі не передбачено зміни ціни на товар. Натомість за накладною № 19 від 18.09.2008р. вартість ячменю склала 830грн. за тонну, що не відповідає ціні, яка передбачена договором від 03.09.2009р. В накладній № 19 від 18.09.2008р., довіреності серії НБЙ № 102322 від 03.09.2008р., рахунку № 15 від 18.09.2008р. посилання на договір від 03.09.2008р. відсутні. Окрім того договором визначений термін постачання товару –12.09.2008р., а накладна № 19 датована 18.09.2008р., тобто після строку настання зобов'язання за договором. Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України, ст.ст. 202, 207 ЦК України передачу товару позивачем та одержання його відповідачем за накладною № 19 від 18.09.2009р. суд розцінює як окремий договір купівлі-продажу.
Документи, на підставі яких передавався товар, не містять визначення строку (терміну) виконання відповідачем грошового обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Рахунок № 15 від 18.09.2008р. суд розцінює як пред'явлення продавцем вимоги покупцю по оплаті за товар.
Відповідачем сплачено 100000грн. 08.09.2008р. платіжним дорученням № 814 та 100000грн. 22.09.2008р. платіжним дорученням № 891.
Отже покупець повністю сплатив заборгованість за товар, одержаний на підставі договору від 03.09.2008р. та накладної № 18 від 03.09.2008р. (ячмінь „Аскольд” 3 класу в кількості 123,3тонн на суму 114669грн.).
Прострочена заборгованість відповідача за ячмінь, одержаний на підставі накладної № 19 від 18.09.2008р. становить 32952,3грн. та підлягає стягненню на користь позивача.
Приймаючи до уваги сплату відповідачем 100000грн. 22.09.2008р. з посиланням у платіжному дорученні № 891 на рахунок № 15 від 18.09.2008р., суд дійшов висновку, що саме 22.09.2008р. слід вважати днем пред'явлення вимоги продавцем покупцеві до оплати, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на іншу дату одержання відповідачем рахунку.
За таких обставин покупець мав сплатити продавцеві вказану у рахунку № 15 від 18.09.2008р. суму у повному обсязі впродовж семи днів від 22.09.2008р.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував з простроченої суми в розмірі 32952,3грн. до сплати відповідачеві 869,4грн. 3%річних за період з 01.10.2008р. по 17.08.2009р., 4481,51грн. інфляційних за жовтень 2008р. –червень 2009р.
Проте, розмір 3% річних за цей період становить 868,72грн. (позивач не врахував, що 2008рік мав 366 днів).
Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути 868,72грн. 3%річних та 4481,51грн. інфляційних.
Оскільки за договором від 03.09.2008р., накладною № 18 від 03.09.2008р. відповідач сплатив без прострочення, а в накладній № 19 від 18.09.2008р. не передбачена відповідальність за прострочення грошового зобов'язання у вигляді сплати пені (ст. 547 ЦК України), у стягненні пені слід відмовити.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути 32952,3грн. боргу, 868,72грн. 3%річних, 4481,51грн. інфляційних. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено 455,73грн. держмита (платіжне доручення № 582 від 02.07.2009р.), 315грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (платіжні доручення від 02.07.2009р. № 583 на суму 118грн., від 14.07.2009р. № 633 на суму 197грн.).
Збільшуючи розмір позовних вимог, позивач не доплатив держмита згідно з новою ціною позову. Тому з позивача на користь держбюджету підлягає стягненню 07,38грн. держмита.
Позивач звернувся із позовною заявою до суду 16.07.2009р. Згідно з Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. № 693, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становив 118грн. (на час звернення до суду).
Відповідно до п. 13 цього Порядку, підпункту 1) ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачені позивачем платіжним дорученням № 633 від 14.07.2009р. 197грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню.
Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 33, 34, 46, 47, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії „Хліб України” „Ічнянське хлібоприймальне підприємство” (Чернігівська область, м. Ічня, вул. Вокзальна, 140, код 05430490) на користь державного підприємства „Дослідне господарство „Агрофірма „Лосинівська” (Ніжинський район, смт. Лосинівка, вул. Шевченка, 1, код 14249542) 32952,3грн. боргу, 868,72грн. 3%річних, 4481,51грн. інфляційних, 383,03грн. держмита, 97,6грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного підприємства „Дослідне господарство „Агрофірма „Лосинівська” (Ніжинський район, смт. Лосинівка, вул. Шевченка, 1, код 14249542) на користь Державного бюджету м. Чернігова (код 22825965, рахунок № 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській області) 07,38грн. держмита.
Повернути державному підприємству „Дослідне господарство „Агрофірма „Лосинівська” (Ніжинський район, смт. Лосинівка, вул. Шевченка, 1, код 14249542) 197грн., сплачені позивачем платіжним дорученням № 633 від 14.07.2009р. в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.І. Михайлюк
11.09.09
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4856908 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Боділовська Марина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні