Рішення

від 21.09.2009 по справі 11/121 (8/152/12/8/7)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/121 (8/152/12/8/7)

                                                                                                                     21.09.09                 

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів,26                                                                                      тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

                                                           Іменем  України

РІШЕННЯ

”17” вересня 2009року                                           справа № 11/121(8/152/12/8/7)

Позивач: Приватне комерційно-виробниче підприємство „Літо”, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000.

Відповідач 1: Відкрите акціонерне товариство виробниче об'єднання автотранспорту  „Чернігівавтотранс”, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000.

Відповідач 2: Чернігівська міська рада,вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000.

Про припинення права користування земельною ділянкою та визнання договору недійсним

                                                                                                      Суддя Ю.М. Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: не з'явився.

Від Відповідача 1: Ковальчук О.О. – представник, дов. № 15/09/09-01 від 15.09.2009р.  

Від Відповідача 2: участі не взяв.  

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем – Приватним комерційно-виробничим підприємством „Літо” подано позовну заяву до Відповідача 1 –Відкритого акціонерного товариства виробничого об'єднання автотрансу „Чернігівавтотранс” та

Відповідача 2 – Чернігівської міської ради про припинення права користування земельною ділянкою та визнання договору недійсним.

Розгляд справи відкладався.

У позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що Приватне комерційно-виробниче підприємство „Літо” (далі - ПКВП „Літо”), на підставі договору купівлі-продажу, придбало у відповідача –Відкритого акціонерного товариства виробничого об'єднання автотрансу „Чернігівавтотранс” (далі - ВАТ ВОА „Чернігівавтотранс”) об'єкт нерухомості (кіоск). Відповідно до діяючого на той час законодавства, одночасно з купівлею кіоску, вважає позивач, до ПКВП „Літо” перейшло право користування земельною ділянкою на якій розташований придбаний кіоск. Але ВАТ ВОА „Чернігівавтотранс”, порушуючи право позивача на укладення договору оренди, не надає згоду на перереєстрацію права користування (оренди) земельної ділянки, що унеможливлює її оренду ПКВП  „Літо” та внесення відповідних змін до документації щодо розміру земельної ділянки під придбаним кіоском.

У зв'язку з тим, що одразу після придбання кіоску право користування земельною ділянкою позивачем оформлено не було, ПКВП  „Літо” звернулося до ВАТ ВОА „Чернігівавтотранс” з проханням надати згоду на перереєстрацію земельної ділянки та  до Чернігівської міської ради з проханням укласти договір оренди земельної ділянки, але отримало відмову.

Позивач просить суд визнати за ПКВП  „Літо” право користування (оренди) земельною ділянкою за адресою: м. Чернігів, вул. Промислова, 11, площею 21, 2 кв. м. під кіоском Б-1 та для його обслуговування –100 кв. м.

Просить суд припинити право користування ВАТ ВОА „Чернігівавтотранс” земельною ділянкою за адресою: м. Чернігів, вул. Промислова, 11, площею 21, 2 кв. м. під кіоском Б-1 та для його обслуговування –100 кв. м.

Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Чернігівською міською радою та ВАТ ВОА „Чернігівавтотранс” щодо земельної ділянки за адресою: м. Чернігів, вул. Промислова, 11, площею 21, 2 кв. м. під кіоском Б-1 та для його обслуговування –100 кв. м.

В судовому засіданні 27.08.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві та у додаткових поясненнях в справі.

Представник  ВАТ ВОА „Чернігівавтотранс” в судовому засіданні позовних вимог не визнав, посилаючись, зокрема, на те, що чинним законодавством передбачений чіткий перелік підстав припинення користування земельною ділянкою, які не можуть бути застосовані до нього. Зазначив, що кіоск не є об'єктом нерухомості, є збірно-розбірною конструкцією.

Крім того, представником відповідача, на підтвердження заперечень на позов, надано копію постанови Київського апеляційного господарського суду, яка, на думку представника відповідача, має преюдиціальне значення щодо розгляду даної справи.

Представник Чернігівської міської ради у відзиві на позов (а.с. 13 т. 3) проти позову заперечує.

Представником відповідача заявлені письмові клопотання, в яких він просить розглянути справу за відсутності представника міської ради, одночасно повідомляючи, що Чернігівська міська рада підтримує позицію, викладену у відзиві на позов.

Позивач представника у призначені на 02.03.2009р. та на 17.09.2009р. судові засідання не направив. Про час та місце судових засідань позивача було повідомлено належним чином. Заяв та клопотань від позивача до суду не надходило. Причини неявки представника позивача суду не відомі.

За таких обставин, зважаючи на закінчення двомісячного строку розгляду спору, суд вважає за можливе завершити розгляд справи без участі представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між ВАТ ВОА „Чернігівавтотранс” (Продавець) та ПКВП  „Літо” (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 24.09.2001р. б/н (далі –Договір).

Згідно умов Договору (п.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність приміщення будівлі кіоску Б-1, загальною площею 21, 2 кв. м. та сплачує обумовлену за цим договором суму.

Приміщення, що відчужується у м. Чернігові по вул. Промисловій, буд. 11.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 03.10.2001р., приміщення кіоску літ. „Б-1” площею     21, 2 кв. м., розташований у м. Чернігові, по вул. Промисловій, 11 зареєстрований в цілому за Приватним комерційно-виробничим підприємством „Літо” на праві приватної власності, про що внесено запис в реєстраційну книгу № 7 за реєстром № 362.

Як вбачається з витягу реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.04.2005р.     № 6910110 Чернігівської міжміського  бюро технічної інвентаризації власником нежитлової будівлі за адресою  м. Чернігів, вул.. Промислова, 11 є Приватне комерційно-виробниче підприємство „Літо” на підставі договору купівлі-продажу від 24.09.2001р. між Відкритим акціонерним товариством виробничим об'єднанням автотранспорту „Чернігівавтотранс”  та Приватним комерційно-виробничим підприємством „Літо”.

Згідно ч. 1 ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. № 561-ХІІ (діяв на момент укладення Договору) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених  ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без змін її цільового призначення.

Посилаючись на вищевказане положення ч. 1 ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р., позивач стверджує, що в момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 24.09.2001р. він став постійним користувачем земельної ділянки.

Але таке твердження позивача суд вважає помилковим, з наступних підстав.

Як визначено ч. 4 ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. № 561-ХІІ, право власності або право користування земельною ділянкою у випадку, передбаченому частиною 1 цієї ж статті, посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Згідно ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990р.№ 561-ХІІ право власності або постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Статтею 19 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №  561-ХІІ передбачений порядок надання земельних ділянок у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу)  цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації. Умови і строки  розробки проектів відведення земельних ділянок і перенесення їх меж у натуру ( на місцевість) визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт. Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обгрунтовують розмір наміченої  для відведення площі, титульний список або довідки про фінансування будівництва, проект рекультивації земель,  інші матеріали. Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає  рішення про надання земель.

Позивач звертався до Чернігівської міської ради з проханням укласти договір оренди відповідної земельної ділянки (лист № 019 від 16.03.2006р.) та отримав лист-відповідь № 1095 від 13.04.2006р., в якому зазначено, що підставою для укладення договору оренди земельної ділянки є рішення міської ради. А рішення міської ради приймається на підставі технічної документації із землеустрою     (Закон України „Про землеустрій” ст. 56).

Але рішення про передачу спірної земельної ділянки позивачу Чернігівською міською радою на приймалось. Державний акт на право постійного користування землею виданий не був.

Отже, позивач, не є на даний час законним землекористувачем земельної ділянки по вул. Промисловій, 11 у м. Чернігові.

На момент звернення з позовом, єдиним землекористувачем земельної ділянки по вул. Промисловій, 11 у м. Чернігові є ВАТ ВОА „Чернігівавтотранс”  на підставі Державного Акту на право постійного землекористування землею від 26.09.1994р., виданого згідно рішення виконкому Чернігівської міської ради від 26.07.1994р. за № 132.

Позивачем не надано документів (доказів), які б  посвідчували правові підстави щодо користування земельною ділянкою на момент подання позову.

Вищенаведені факти, встановлені рішенням (постановою) Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2009р. по справі № 13/193/31/16 (10/77) за позовом  Приватного комерційно-виробничого підприємства „Літо” до Відкритого акціонерного товариства виробничого об'єднання автотрансу „Чернігівавтотранс”, третя особа –Чернігівська міська рада, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про усування перешкод в користуванні земельною ділянкою (а. с. 23 т. 3).

Звертають на увагу і факти, встановлені рішенням (ухвалою) господарського суду Чернігівської області від 12.06.2007р. по справі № 8/247/15 за позовом  Відкритого акціонерного товариства виробничого об'єднання автотрансу „Чернігівавтотранс” до Приватного комерційно-виробничого підприємства „Літо”, третя особа –Чернігівська міська рада, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про усунення  перешкод у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою, що набрала законної сили (а.с. 111 т. 2).

Цим судовим рішення встановлено, зокрема, факт відсутності на земельній ділянці площею 21, 2 кв. м. по вул. Промисловій, 11 у м. Чернігові будь-якої збірно-розбірної  конструкції у вигляді кіоску, а також вивезення кіоску із цієї земельної ділянки органами державної виконавчої служби.

Щодо позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами, то такий договір між Чернігівською міською радою та ВАТ ВОА „Чернігівавтотранс”  не укладався, а відповідач, як вказувалося вище, користується спірною земельною ділянкою на підставі Державного Акту на право користування землею.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відмову у позовній заяві  в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 35, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 17.09.2009р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України,  за згодою представника Відкритого акціонерного товариства виробничого об'єднання автотрансу „Чернігівавтотранс”, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення підписано 18.09.2009р.

           Суддя                                                                                         Ю.М. Бобров