Рішення

від 15.09.2009 по справі 5020-4/087

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/087

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" вересня 2009 р. справа № 5020-4/087

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС ПЛЮС”

(99704, м. Севастополь, пр-т Перемоги, буд.39, кв.3)

до Спільного Українсько-Грецького підприємство «ЕОС»

(м.Севастополь, вул.. Ген. Мельника, 9 кв. 74)

про стягнення 5876,39 грн.,           

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників сторін:

від позивача –Косаткін Олег Вікторович, довіреність №17 від 02.01.2009;

від відповідача: не з`явився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “СГС ПЛЮС” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Спільного Українсько-Грецького підприємство “ЕОС” про стягнення 5876,39 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № 094-Т від 01.11.2008 про надання послуг централізованого опалювання в частині своєчасного внесення плати за спожиту теплову енергію за період з лютого по квітень 2009 року.

Ухвалою суду від 23.07.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-4/087.

Відповідач у судові засідання 12.08., 01.09 та 15.08.2009 явку повноважних представників не забезпечив, вимог ухвал суду від 23.07., 12.08. та від 01.09.2009 не виконав.

Суд зазначає, що поштова кореспонденція на адресу Спільного Українсько-Грецького підприємство “ЕОС” надсилалась на адресу: м.Севастополь, вул. Мельника, 9 кв. 74, м.Севатсополь, вул. Брестська, 18А та м.Севастополь, вул. Пожарова, 28. Саме такі адреса містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.51-52), саме таку адресу зазначено самим відповідачем в договорі № 094-Т від 01.11.2008 року.   

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що відповідач сповіщався про час та місце засідання суду за належною адресою, у зв'язку з цим, визнав можливим розглянути справу за відсутності представника Спільного Українсько-Грецького підприємство “ЕОС”.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

01.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „СГС ПЛЮС” (виконавець) та Спільним Українсько-Грецьким підприємством “ЕОС” (споживач) був укладений договір № 094-Т про надання послуг централізованого опалювання (далі –Договір) (а.с.6-10).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, позивач взяв на себе зобов'язання щодо постачання відповідачу своєчасно та відповідної якості послуги централізованого опалювання, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, в строки та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до пунктів 3.1, 6.1 Договору обсяг постачання теплової енергії, розмір щомісячної орендної плати вказуються у Додатку №1 до Договору (а.с.8-зворот).

Згідно з пунктом 7.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 7 днів до початку постачання теплової енергії здійснює передоплату виконавцю у розмірі 100% вартості вказаної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишку суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, про що свідчать рахунки на оплату спожитої теплової енергії (а.с.28-29).

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним за період з лютого по квітень 2009 року утворилась заборгованість у сумі 5358,33 грн.

          Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення  заборгованості в розмірі  грн., з яких 5358,33 грн. –сума основної заборгованості, 344,41 грн. –пеня, 43,05 грн. –3% річних, 130,60 грн. –сума інфляційних витрат.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем сума заборгованості за Договором у повному обсязі сплачена не була. Таким чином, сума боргу за отриману теплову енергію в сумі 5358,33 грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю “Светал”.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 546, 549, пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.7 Договору за несвоєчасне внесення плати споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем до позову розрахунок пені, судом встановлено, що граничною датою, на яку позивачем розраховувалась пеня, являється 15.07.2009 року. При цьому, для розрахунку пені застосовувалась облікова ставка НБУ –12 %.

В той же час, судом встановлено, що Постановою Національного Банку України від 12.06.2009 № 343, облікова ставка з 15.06.2009 встановлена в розмірі 11 %. На підставі викладеного, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, застосовуючи за період до 15.06.2009 облікову ставку НБУ –12 %, з 15.06.2009 –11 %.

Перерахувавши суму пені із застосуванням облікових ставок НБУ в 11 % та 12 % судом встановлено, що пеня, яка підлягає стягненню складає 334,95 грн. замість заявлених позивачем до стягнення 344,41 грн. У зв'язку з викладеним, в частині стягнення пені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму простроченої заборгованості нараховані 3 % річних у розмірі 43,05 грн. та інфляційні збитки у розмірі 130,60 грн.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, які надані позивачем, суд встановив що вимоги щодо стягнення вищезазначених сум заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, тому суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5866,93 грн.,  з яких: 5358,33 грн. - сума основного боргу,  334,95 грн. – пеня, 43,05 грн. - 3% річних, 130,60 грн. –інфляційні витрати.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного Українсько-Грецького підприємство “ЕОС” (99046, місто Севастополь, вул. Пожарова, 28, ідентифікаційний код 14349700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС Плюс” (99046, місто Севастополь, проспект Перемоги, 39 кв. 3, ідентифікаційний код 32294088) 5866,93 (п'ять тисяч шістдесят шість грн., 93 коп.), з яких: 5358,33 (п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім грн., 33 коп.) - сума основного боргу, 334,95 (триста тридцять чотири грн., 95 коп.) –пеня, 43,05 (сорок три грн., 05 коп.) - 3% річних, 130,60 (сто тридцять грн., 60 коп.) –інфляційні витрати.

3. Стягнути з Спільного Українсько-Грецького підприємство “ЕОС” (99046, місто Севастополь, вул. Пожарова, 28, ідентифікаційний код 14349700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС Плюс” (99046, місто Севастополь, проспект Перемоги, 39 кв. 3, ідентифікаційний код 32294088) 101,82 грн. (сто одна грн., 82 коп.) держмита, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,80 (сто сімнадцять грн., 80 коп.).

4. У задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 09,46 грн. – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                         О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України

і підписано 21.09.2009                                      

РОЗСИЛКА:

1.ТОВ  “СГС ПЛЮС”   

(99046, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10)

(99704, м. Севастополь, пр-т Перемоги, буд.39, кв.3)

2. Спільне Українсько-Грецьке підприємство “ЭОС”з повідомленням

(99046, місто Севастополь, вулиця Ген. Мельника, буд.9, кв.74)

(місто Севастополь, вулиця Брестська, 18А),

3.Справа