Рішення

від 14.09.2009 по справі 63/111-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

63/111-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2009 р.                                                            Справа № 63/111-09

вх. № 5731/6-63

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Лебідко Ю.І., довіренність № 530 від 29.05.2009 року;  відповідача - Безпрозванних Д.В., довіренність № 1 від 10.08.2009 року,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідалдьністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт Плюс", м. Харків  

про стягнення 57000,00 грн. та розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 57000,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару по договору поставки № 125, укладеного між сторонами 28.08.2008 року. Позов обгрунтовано ст.ст. 188, 202, 205 ГК України. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

17.08.2009 року до господарського суду, через канцелярію, від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд розірвати договір поставки № 125 від 28.08.2008 року, стягнути з відповідача 57000,00 грн. заборгованості. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі  до  прийняття  рішення  по  справі  змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір  позовних  вимог,  за умови  дотримання  встановленого  порядку  досудового врегулювання спору  у  випадках,  передбачених  статтею  5  цього Кодексу в цій частині,  відмовитись  від  позову  або  зменшити  розмір позовних вимог, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

17.08.2009 року до господарського суду, через канцелярію, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Суд, дослідивши наданий відзив, долучає його до матеріалів справи.

21.08.2009 року до господарського суду, через канцелярію, від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автохолдінг".

Суд, дослідивши надане клопотання, не знаходить правових підстав для його задоволення.

14.09.2009 року до господарського суду від позивача надійшла заява про відмову від позову, в якій позивач відмовляється від позову в частині стягнення 5000,00 грн. заборгованості, просить суд прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення  по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір  позовних  вимог за умови  дотримання встановленого порядку  досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 5000,00 грн. заборгованості, як обгрунтовану та таку, що відповідає вимогам діючого законодавства.

14.09.2009 року до господарського суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких він позов про розірвання договору поставки № 125 від 28.08.2008 року та про стягнення 52000,00 грн. визнає в повному обсязі.

Суд, дослідивши надані доповнення, долучає їх до матеріалів справи.

14.09.2009 року до господарського суду від позивача надійшов супроводний лист, в якому він надає суду додаткові документи по справі.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

28.08.2008 року між сторонами був укладений договір поставки № 125, відповідно лдо умов якого продавець (далі - позивач) зобов"язується передати у власність покупця (далі - відповідач) товар, найменування, кількість якого вказується в додатку № 1 до договору, що є його невід"ємною частиною. Відповідач зобов"чзується прийняти та оплатити товар, зазначений у додатку №1.

Відповідно до додатку № 1 до договору поставки № 125 від 28.08.2008 року позивач поставив відповідачу навантажувач Т-156Б з двигуном ЯМЗ, великовузлової збірки у кількості 1 шт. загальною вартістю 285000,00 грн. (аркуші справи 9-10).

29.08.2008 року між позивачем та ТОВ "Автохолдінг" був укладений договір фінансового лізингу № 443/0808, відповідно до умов якого та додатку № 1 до договору № 443/0808 від 29.08.2009 року лізингодавец передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме:навантажувач Т-156Б з двигуном ЯМЗ, великовузлової збірки у кількості 1 шт. загальною вартістю 285000,00 грн. (аркуші справи (11-14).

Платіжним дорученням № 35 від 22.09.2008 року позивач сплатив відповідачу передплату в сумі 57000,00 грн.

03.12.2008 року між позивачем та ТОВ "Автохолдінг" укладено угоду про припинення дії договору фінансового лізингу № 443/0808 від 29.08.2008 року, відповідно до умов якої дія договору фінансового лізингу № 443/0808 від 29.08.2009 року припиняється. Позивач зобов"язується повернути ТОВ "Автохолдінг" сплачений аванс в сумі 66620,00 грн. за наступним графіком:9620,00 грн. протягом трьох банківських днів після підписання цієї угоди; 57000,00 грн. протягом тридцяти банківських днів після підписання цієї угоди (аркуш справи 15).

Листами № 652 від 18.11.2008 року та № 658 від 19.11.2008 року позивач, в зв"язку з складною ситуацією на фінансовому ринку та неможливістю оплати 80% вартості майна в сумі 228000,00 грн., згідно договора поставки № 125 від 28.08.2008 року просив відповідача розірвати договір і повернути сплачений аванс в сумі 57000,00 грн. (аркуші справи 16-17).

Претензією № 1 від 08.12.2008 року (вих. номер 217 від 08.12.2008 рок) відповідач відхилив пропозиції позивача щодо розвірвання договору поставки № 125 від 28.08.2009 року та повернення авансу в сумі 57000,00 грн.

Листом № 268 від 06.03.2009 року позивач направив відповідачу два примірники проекту угоди про припинення дії договору, умови якої були попередньо обговорені сторонами електронною поштою (аркуші справи 19, 20, 23).

Проте, станом на 21.07.2009 року відповідач аванс в сумі 57000,00 грн. не повернув, угоду не підписав.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зміна    та    розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються,  якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати пропозиції  про  це  другій стороні за договором. Сторона  договору,  яка  одержала пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо   сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі неодержання   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 202 ГК України, господарське   зобов'язання  припиняється:    виконанням, проведеним належним  чином;  зарахуванням  зустрічної   однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної  сторін  в  одній  особі;  за  згодою  сторін;  через неможливість  виконання  та  в  інших  випадках,  передбачених цим  кодексом або іншими законами. Господарське  зобов'язання  припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 статті 205 ГК України, господарське   зобов'язання   припиняється неможливістю виконання  у разі виникнення обставин,  за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 статті 205 ГК України, у разі неможливості виконання зобов'язання  повністю  або частково  зобов'язана  сторона  з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити  про це  управнену  сторону,  яка  має  вжити  необхідних  заходів щодо зменшення зазначених  наслідків.  Таке  повідомлення  не  звільняє зобов'язану    сторону   від   відповідальності   за   невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.

Відповідно до частини статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин,  якими сторони  керувалися при укладенні договору,  договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або  не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських  договорів  застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України, якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,  які істотно змінились, або щодо його розірвання,   договір   може   бути   розірваний,   а  з  підстав, встановлених  частиною  четвертою  цієї  статті,  -  змінений   за рішенням  суду  на  вимогу  заінтересованої  сторони  за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане; 2) зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,  на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару або   повернення   суми попередньої оплати.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару або   повернення   суми попередньої оплати.

Таким чином, вимоги позивача щодо розірвання договору поставки № 125 від 28.08.2008 року та  стягнення з відповідача 52000,00 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, визнані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 188,193, 202, 205 ГК України, ст.ст. 692, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44-49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Автохолдінг".

2. Позов задовольнити частково.

3. Розірвати договір поставки № 125 від 28.08.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізінговий дім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт Плюс".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт Плюс" (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 174, корпус 5, кв. 95, код 33605766, р/р 26006005447001 ХФ АТ "Укрінбанк", МФО 351243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізінговий дім" (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605, код 31730064, п/р 260060134500 у Першій ЛФ АТ "Кредобанк", код банку 325365) - 52000,00 грн. заборгованості, 597,54 грн. державного мита та 287,82 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 5000,00 грн. заборгованості.

7. Припинити провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн. заборгованотсі.

8. Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого державного мита у розмірі 17,00 грн.

Суддя                                                                                            

рішення підписане 14 вересня 2009 року