Рішення

від 28.09.2009 по справі 35/343-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/343-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.09р.

Справа № 35/343-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Верітас",

                     м. Дніпропетровськ

до                 Приватного підприємства "Реарді",

                    м. Дніпропетровськ

про               стягнення 89 908 грн. 72 коп.

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Кобяков Є.В., представник, дов.від 31.07.2009р.

                         Рогожніков С.О., представник, дов.від 20.08.2009р.

від  відповідача - представник не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за поставлені горілчані вироби –71 331,06 грн, пеню –11315,29 грн, інфляційні втрати –5848,97 грн, 3% річних –1413,40 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором  №2 від 01.01.2006р. Позивачем також просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог.

   Представники позивача позовні вимоги підтримали та просив їх задовольнити, пояснили, що борг до цього часу не сплачено.

       Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 05.08.2009р.).

  Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

      За згодою представників позивача в судовому засіданні оголошено  тільки вступну та резолютивну частину рішення.   

   Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

      Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Верітас" - постачальник (надалі позивач) та Приватним підприємством «Реарді»–покупець (надалі відповідач) було укладено договір поставки №2 від 01.01.2006р., строком дії до 31.12.2006р. та який відповідно до п. 8.3.4 договору продовжує свою дію, якщо жодна із сторін не заявить про його припинення. Доказів розірвання договору суду не надано.

     Відповідно до умов договору в період з 24.09.2008р. по 11.11.2008р. позивач поставив на адресу відповідача товар –горілчані вироби на загальну суму 71 331,06 грн, що підтверджується товарно-транспорт-ними накладними та накладними на відпуск товару з  №2363-р від 24.09.2008р. по №2824-р від 11.11.2008р., які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін. Копії вказаних накладних знаходяться в матеріалах справи. Отже, позивачем виконані зобов'язання за договором щодо постачання  товару.

     За умовами п. 3.1. договору покупець зобов'язаний здійснювати оплату протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару, тобто товар повинен бути оплачений відповідно з 08.11. по 25.12.2008р.

     Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати товару не виконав. Заборгованість становить 71 331,06 грн, що підтверджується розрахунком позивача, актом звіряння розрахунків на 01.04.2009р. та не спростовано відповідачем.

     За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

      Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

      Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

      Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що         порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

     За умовами п. 7.1. договору у разі несвоєчасних розрахунків відпо-відач повинен сплатити позивачу пеню за кожний день прострочення  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування пені припиняється через шість місяців з часу, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Оскільки договором інше не передбачено, пеня підлягає стягненню за період прострочення платежів з 08.11.2008р. по 15.06.2009р. (в межах заявленого терміну). З врахуванням цього пеня  становитиме 8583,18  грн. В решті вимоги про стягнення пені в сумі 2 732,11 грн задоволенню не підлягають, оскільки позивач розраховує період прострочення платежів з 24.09.2008р., разом з тим як зобов'язання з оплати спірного товару почали виникати лише з 08.11.2008р. та позивачем не враховані вище наведені обмеження розрахунку пені шестимісячним терміном.

     Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів  08.11.2008р. по 15.06.2009р.  становлять 1149,57 грн.  Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за грудень 2008р. –травень 2009р. включно становлять 5848,97 грн. В решті вимоги про стягнення 3% річних в сумі  263,83 грн задоволенню не підлягають в зв'язку з невірним визначення терміну прострочення платежів.

      Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи  та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 71 331,06 грн, пені –8583,18 грн, інфляційних втрат –5848,97 грн, 3% річних –1149,57 грн. В решті позову слід відмовити.

      Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

     Суд вважає клопотання  позивача про накладення  арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, таким, що не підлягає задоволенню, так як умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі і грошові кошти), яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення господарського суду. Таких обґрунтованих припущень позивачем не наведено.         

     Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 625, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд,  -

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити частково.

 Стягнути з Приватного підприємства «Реарді»–49128,                                       м. Дніпропетровськ, вул. Метростроївська, 19, код ЄДРПОУ 32702478 (р/р 26005301034501 у відділенні ФАБ «Південний»м. Дніпропетровська, МФО 306458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Верітас" – 49064, м. Дніпропетровськ пр. Калініна,68, код ЄДРПОУ 30714591 (р/р 26000060245808 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ , МФО 305299) борг –71 331,06 грн (сімдесят одну тисячу триста тридцять одну грн 06 коп), пеню –8583,18 грн (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят три грн 18 коп), інфляційні втрати –5848,97 грн (п'ять тисяч вісімсот сорок вісім грн 97 коп), 3% річних –1149,57 грн (одну тисячу сто сорок дев'ять грн 57 коп), витрати по сплаті державного мита –869,63 грн (вісімсот шістдесят дев'ять грн 63 коп) та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –304,61 грн (триста чотири грн 61 коп).

         В решті позову відмовити.

         Наказ видати після набрання рішенням законної сили.    

         Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 25 вересня 2009 р.