Рішення

від 14.09.2009 по справі 21/202-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/202-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2009 р.                                                            Справа № 21/202-09

вх. № 5842/5-21

Суддя господарського суду Пелипенко Н.М. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Запорожець Н.А., наказ № 010/10-1 від 10.10.01 р.;  відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ДП "Інгресс", м. Київ  

до  ТОВ "МКС", м. Харків  

про стягнення 94999,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Інгресс" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" 94999,92 грн. заборгованості та судових витрат по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

У судовому засіданні 14.09.09 р. надав заяву про зміну позовних вимог (вх. № 10399 від 14.09.09 р.), відповідно до якої просить стягнути з відповідача 89618,84 грн. заборгованості.

Суд приймає вказані уточнення позовних вимог, як такі, що подані відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем, на підставі рахунків - фактур № РФ-01903-35 від 05.12.08 р., № РФ-01989-35 від 23.12.08 р. та № РФ-01748-35 було поставлено відповідачу товар (комп'ютерне обладнання) на загальну суму 94999,82 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВН-01617 від 08.12.08 р., № ВН-01692 від 24.12.08 р. та № ВН-01477 від 07.11.08 р. та довіреностями № 52015 від 05.12.08 р., № 52078 від 22.12.08 р.  та № 51856 від 06.11.08 р.

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем (з урахуванням повернення відповідачем товару на суму 5381,10 грн.) склала 89618,84 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 89618,84 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за видатковими накладними № ВН-01617 від 08.12.08 р., № ВН-01692 від 24.12.08 р. та № ВН-01477 від 07.11.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 89618,84 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що до стягнення з відповідача належить 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, з таких причин.

Відповідно до постанови КМУ від 08.07.09 р. № 693 (що вступила в дію з 14.07.09 р.) скасовано постанову КМУ від 14.04.09 р. N 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ". У зв'язку з цим відновлено дію постанови КМУ від 21.12. 05 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361, відповідно до якої встановлено, що оплата витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу здійснюється за ставкою 118,00 грн.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.08.09 р. № 01-08/479 сума витрат на інфоормаційно - технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви до господарського суду.

Таким чином, станом на момент звернення позивача з позовом до суду (23.07.09 р.) розмір витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу складав 118,00 грн.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне повернути позивачу зайво сплачені платіжним дорученням № 1662 від 14.07.09 р. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 197,00 грн.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, постановою КМУ від 08.07.09 р. № 693, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" (пр-т. Московський, 197-Б, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 21197076, р/р 26003301000165 в ВАТ ВТБ банк м. Харків,) на користь Дочірнього підприємства "Інгресс" (вул. Еспланадна, 4-6, оф.204, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 31778750, р/р 26005012822074 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 322313) 89618,84 грн. заборгованості, 896,19 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати позивачу довідку на повернення зайво сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 197,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Пелипенко Н.М.

Рішення підписано 16 вересня 2009 року.