Рішення

від 22.09.2009 по справі 08/1919

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08/1919

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         "22" вересня 2009 р.                                                                        Справа №  08/1919

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:від позивача –Брайон В.О. –представник за довіреністю,від відповідача –представник не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачаприватного підприємства «Бізнес-Гранд»

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю «Просвіт»

простягнення 8 246,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Бізнес-Гранд»звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Просвіт»8 246,05 грн. заборгованості, в тому числі 6 541,93 грн. основного богу, 830,01 грн. пені, 99,15 грн. 3 % річних, 774,96 грн. інфляційних збитків та відшкодування у зв'язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач представника у судове засідання не направив, хоча був тричі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити частково в сумі 6 547,58 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

27.04.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю «Просвіт»(Покупець) та приватним підприємством «Бізнес-Грнад»(Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 84 (далі –Договір).

Відповідно до умов договору Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата товарів здійснюється по готівковому чи безготівковому розрахунку (шляхом перерахування грошових коштів за отриманий по накладним товар на розрахунковий рахунок Продавця) або шляхом оплати векселем, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання Покупця. У разі передачі векселя припиняється грошове зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникає грошове зобов'язання, щодо платежу за векселем, який повинен бути оплачений за першою вимогою Продавця.

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець поставив товар згідно наступних накладних:

РН № 180503 від 17.10.2008 на суму 222,72 грн.;

РН № 182665 від 24.10.2008 на суму 350,64 грн.;

РН № 184795 від 31.10.2008 на суму 121,8 грн.;

РН № 186855 від 07.11.2008 на суму 404,91 грн.;

РН № 186820 від 07.11.2008 на суму 599,28 грн.;

РН № 186948 від 07.11.2008 на суму 287,11 грн.;

РН № 186852 від 07.11.2008 на суму 435,19 грн.;

РН № 186859 від 07.11.2008 на суму 146,81 грн.;

РН № 188685 від 14.11.2008 на суму 228,6 грн.;

РН № 190494 від 21.11.2008 на суму 1 550,44 грн.;

РН № 190498 від 21.11.2008 на суму 996,14 грн.;

РН № 192312 від 28.11.2008 на суму 1 198,29 грн.

Всього було поставлено на адресу Покупця товару на загальну суму 6 541,93 грн.

17.12.2008 на адресу Покупця була направлена вимога за вихідним № 171 про сплату заборгованості за отриманий товар, яка залишена без відповіді та задоволення.

Станом на 17.07.2009 в порушення умов Договору Покупець не оплатив вартість поставленого товару.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 6 541,93 грн. основного боргу за поставлений товар.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Подані Відповідачем до відзиву на позов платіжні доручення №109 від 11.08.2009 року на суму 2832,78  грн., та  №106 від 04.08.2009 року на суму 3714,80 грн. судом не приймаються, оскільки в призначенні платежу по вказаних платіжних документах є посилання по накладних без номера від 30.06.09 та від 30.05.09 відповідно за продтовари, тобто на первинні бухгалтерські документи, які не є предметом розгляду по даній справі.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року № 543/96-ВР (далі –ЗУ № 543).

Відповідно до п. 4.2 Договору за несвоєчасну оплату партії товару, за будь-яких причин, та при порушенні строків передбачених п. 3.1 даного Договору, Покупець виплачує пеню в розмірі 20 % річних за кожний день затримки платежу.

Разом з тим, позивач нарахував пеню за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 830,01 грн. у розмірі, що відповідає подвійній обліковій ставці НБУ, яка діяла на час прострочки, і тому підлягає до стягнення у визначеному Позивачем розмірі.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому з Відповідача підлягає до стягнення 774,96 грн. інфляційних збитків, а також 99,15 грн. –3 % річних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов'язання.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним судові витрати у розмірі 102,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Просвіт»(Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 34, ідентифікаційний код 14194350) на користь приватного підприємства «Бізнес-Гранд»(м. Черкаси, вул. Богдана Хмельницького, 55, ідентифікаційний код 22797750) 8 246,05 грн., в тому числі 6 541,93 грн. основного боргу, 830,01 грн. пені, 99,15 грн. 3 % річних, 774,96 грн. інфляційних збитків, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                О.І. Кучеренко