Рішення

від 27.08.2009 по справі 9/131-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/131-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                    РІШЕННЯ

"27" серпня 2009 р.                         № 9/131-38.

     За позовом  Приватного підприємства “АВАНТИС”, м. Київ

    До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМІДЖ РЕСУРС”,                                с. Промінь Луцького району

   Про стягнення 35 941,72 грн.  заборгованості з врахуванням  індексу інфляції,                                      3 % річних та пені

                                                                                               Суддя    Л.І. Соломка

     Представники:

     Від позивача: н/з;

     Від відповідача: Маркулич О.П. –представник, довіреність від 01.01.2009 р.

     Права та обов'язки представнику відповідача  роз'яснені відповідно до ст.22 ГПК України.

     Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

     Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника відповідача  не поступало.

    У судовому засіданні 27.08.2009 р. за згодою представника відповідача  відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

    Суть спору: Позивач - Приватне підприємство “АВАНТИС” звернувся до господарського суду з позовом  до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМІДЖ РЕСУРС”  про стягнення 35 941,72 грн. заборгованості по договору поставки нафтопродуктів №080109-1П від 09.01.2008 р., в тому числі: 29 083 грн. основного боргу, 473,29 грн. 3% річних, 2 599,66 грн. індексу інфляції та 3 785,77 грн. пені. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, зокрема: 359,50 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Представник позивача у судове засідання не зґявився, однак надіслав факсокопію клопотання від 26.08.2009 р. №932, згідно якого просив проводити розгляд справи без представника позивача за наявними у справі матеріалами.

     Відповідач  подав відзив на позов від 27.08.2009 р. №1, згідно якого позов визнав в розмірі суми основного боргу –29 083 грн., проти стягнення штрафних санкцій заперечував, мотивуючи , що не укладав з позивачем договору №080109-1П від 09.01.2008 р.

     Водночас, у судовому засіданні, ознайомившись з матеріалами справи, зокрема, з договором №080109-1П від 09.01.2008 р., не заперечував, що даний договір підписаний директором  ТзОВ «Імідж Ресурс»Лисюком С.Д.  

    Оскільки явка представника позивача у судове засідання не визнавалась обовґязковою, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

     Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд

                                                                  в с т а н о в и в:

      09.01.2008 р. між Приватним підприємством “АВАНТИС”  (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІМІДЖ РЕСУРС” (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №080109-1П  (а.с.8-10), згідно п.1.1 якого  Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобовґязується прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар) у відповідності з умовами, визначеними цим договором та додатками до нього, які є його невідґємною частиною.

      Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовґязків. Договір є обовґязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК УКраїни). При укладенні договору від 09.01.2008 р. сторони досягли згоди з усіх істотних умов, договір підписаний директорами ПП «Авантис»та ТзОВ «Імідж  Ресурс», скріплений печатками підприємств та набрав чинності з моменту його укладення (ч.2 ст.631 ЦК України), не розірваний, не змінений і не визнаний недійсним, тому є обовґязковим до виконання обома сторонами.  

      На виконання умов договору позивач згідно видаткової накладної  №РН-081230-1 від 03.12.2008 р. поставив відповідачу дизпаливо  Л0,2-62 на загальну суму 101 650,67 грн. (а.с.11).

      Таким чином, позивач виконав умови договору, поставив відповідачу товар, який останнім прийнятий без заперечень.

      Відповідно до п.4.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом одного календарного дня з моменту поставки товару.

      Відповідач не виконав умов договору щодо оплати цих послуг, здійснив лише часткову оплату вартості поставленого товару в розмірі 72 567,67 грн.

Сума заборгованості станом на 23.07.2009 р. склала 29 083 грн., на день розгляду справи не погашена відповідачем, стверджується матеріалами справи, визнається відповідачем, а тому підлягає до стягнення.

       Відповідно до ст.193 ГК України сторони повинні виконувати зобов'язання  належним чином і у встановлений договором строк.

       Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.  Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

       Згідно ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  

       Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 06.01.2009 р. по 23.07.2009 р. становить 3 785,77 грн. (а.с.4).

       Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

       Початком для нарахування  штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором може бути передбачений інший строк.

       Відповідно до п.5.3 договору від 09.01.2008 р. у випадку порушення Покупцем строків оплати, зазначених в п.4.2 договору, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару за кожний день прострочення, тобто договором інший строк нарахування не встановлений.

       Частина 1 ст.223 Господарського кодексу України передбачає, що при реалізації  у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання  застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом.

        За змістом п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення  неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

        Ст.256 Цивільного кодексу містить  тлумачення  терміна «позовна давність». Це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою  про захист свого цивільного права або інтересу.

        Відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може  бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення  позовної давності  укладається у письмовій формі, позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

        Як вбачається з матеріалів справи, договір про збільшення позовної давності сторонами  не укладався. Водночас, відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Відповідач заяви  про застосування позовної давності не подавав,  тому суд застосовує спеціальну позовну давність для стягнення пені строком в 1 рік відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, в межах якої підлягає до стягнення пеня, нарахована відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України у сумі  2 902,89 грн. за період з 05.12.2008 р. по 05.05.2009 р. згідно розрахунку суду.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

 На цій підставі позивачем правомірно нараховано  473,29 грн.  – 3 % річних та 2 599,66 грн. індексу інфляції (а.с.3), які підлягають до стягнення.

         Таким чином, вимоги позивача підставні та підлягають до задоволення у сумі                      35 058,84 грн., в тому числі: 29 083 грн. основного боргу, 2 902,89 грн. пені, 2 599,66 грн. індексу інфляції за весь час прострочення та 473,29  грн. 3% річних.

       Відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.5 ст.49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав –на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

       Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено судом частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути 350,70 грн. державного мита та 307,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

  Керуючись  ст.193 Господарського Кодексу України, ст. 546,549, 625,626,629,631,638 Цивільного кодексу України, ст.ст.44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                                  в и р і ш и в:

     1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМІДЖ РЕСУРС”                 (юридична адреса: 45660 Волинська обл., Луцький район, с. Промінь, поштова адреса: 43025            м. Луцьк, вул. Набережна, 4, готель «Світязь», 1- й поверх, код ЄДРПОУ 20134984, р/р 26003149808200 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) на користь Приватного підприємства “АВАНТИС” (юридична адреса: 01010 м. Київ,                             вул. Арсенальна, 20, поштова адреса: 03115 м. Київ, вул. Депутатська, 23а, оф.2, р/р 26001301013558 в ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 32308954) 35 058,84 грн., в тому числі:  29 083,20 грн. основного боргу, 2 902,89 грн. пені, 2 599,66 грн. індексу інфляції за весь час прострочення, 473,29 грн. 3% річних та 350,70 грн. витрат по сплаті державного мита і  307,29 грн. витрат на сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

            Суддя                                                                           Л.І. Соломка

      Дата виготовлення повного

      тексту рішення –01.09.2009 р.