4066-2009
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
07.09.2009Справа №2-22/4066-2009
За позовом ПП «Кетер», 02092, м. Київ, вул. Алма – Атинська, 14а
до відповідача Фізичної особи – підприємця Силаєва Дмитра Олександровича, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 18, кв. 62
про стягнення 12302,41 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача – Горник О.М., представник, дов від 02.07.2009 року
від відповідача – не з'явився
Обставини справи:
Позивач - ПП «Кетер» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Силаєва Дмитра Олександровича, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 12302,41 грн., у тому числі: основний борг – 10089,69 грн., пеню - 2212,72 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі – продажу № 16-10/07 від 16.10.2007 року, не здійснив належним чином оплату придбаного товару.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив, про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –
встановив:
16.10.2007 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 16-10/07 купівлі – продажу, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.
Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця через 45 календарних днів після дати поставки. Датою поставки вважається дата підписання супровідних документів первинного обліку.
Згідно до п. 8.2. договору, за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 6.1. даного договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
На виконання умов договору, позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 11001,48 грн. з відстроченням платежу на 45 днів, відповідно до п. 6.1. договору.
Але, відповідачем вартість поставленого товару була сплачена частково, у зв'язку з чим станом на 08.07.2009 року заборгованість відповідача складає 10089,69 грн.
15.05.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 8 про оплату заборгованості на суму 10089,69 грн., а.с. 14.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 10089,69 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню - 2212,72 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача у повному обсязі.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 вересня 2009 року.
З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Силаєва Дмитра Олександровича (м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 18, кв. 62, рахунок № 26000000158555 в Банк «ЧБРР», МФО 384577, ІПН 2618112092) на користь ПП «Кетер» (02092, м. Київ, вул. Алма – Атинська, 14а, рахунок № 26008401015467 в КРД «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 322904, ЄДРПОУ 31954691) заборгованість у розмірі 12302,41 грн., у тому числі: основний борг – 10089,69 грн., пеню - 2212,72 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Силаєва Дмитра Олександровича (м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 18, кв. 62, рахунок № 26000000158555 в Банк «ЧБРР», МФО 384577, ІПН 2618112092) на користь ПП «Кетер» (02092, м. Київ, вул. Алма – Атинська, 14а, рахунок № 26008401015467 в КРД «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 322904, ЄДРПОУ 31954691) 123,02 грн. державного мита.
4. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Силаєва Дмитра Олександровича (м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 18, кв. 62, рахунок № 26000000158555 в Банк «ЧБРР», МФО 384577, ІПН 2618112092) на користь ПП «Кетер» (02092, м. Київ, вул. Алма – Атинська, 14а, рахунок № 26008401015467 в КРД «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 322904, ЄДРПОУ 31954691) 315,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4858872 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Калініченко А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні