Рішення

від 22.09.2009 по справі 19/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

22.09.2009 р.                                                                                    Справа  № 19/85

За позовом Приватного підприємства виробничо – торгівельна база „Мирослава”,     м. Мукачево  

до відповідача Приватного підприємства „Мукачіврембуд”, м. Мукачево              

про стягнення 6 000 грн. заборгованості за поставлений товар (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),          

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Кость В.М., директор

Відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством виробничо – торгівельна база „Мирослава” заявлено позов до відповідача Приватного підприємства „Мукачіврембуд” про стягнення 6 744 грн. 45 коп. заборгованості за поставлений товар.

Представником позивача 08.09.2009 року через канцелярію суду подано заяву № 116 від 03.09.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 6 000 грн., в зв'язку                    з частковим погашенням відповідачем суми заборгованості, а також судові витрати. Просить задоволити позов з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, а саме несплатою заборгованості за поставлений товар в розмірі 6 000 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 29.07.2009 року, 18.08.2009 року та 02.09.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 14612918 від 03.08.2009 року, повідомлення – судова повістка                    № 14718520 від 26.08.2009 року, повідомлення – судова повістка № 14771730 від 04.09.2009 року) у судові засідання 18 серпня 2009 року, 2 вересня 2009 року та            22 вересня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Згідно видаткових накладних № 2097 та 24.11.2008 року через Боднар М.А. по довіреності серії ЯОВ № 324818 від 20.11.2008 року та № 2159 від 03.12.2008 року через Петьовка М.І. по довіреності серії ЯОВ № 324821 від 02.12.2008 року Приватним підприємством виробничо – торгівельною базою „Мирослава”,                   м. Мукачево було відпущено товар Приватному підприємству „Мукачіврембуд”,              м. Мукачево на загальну суму 6 744 грн. 45  коп. Однак, за отриманий товар відповідач по справі розрахувався тільки частково, після пред'явлення позову до суду, перерахувавши на рахунок позивача 744 грн. 45 коп., що підтверджено платіжною вимогою–дорученням № 15 від 01.09.2009 року, яка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару відповідачу та невиконанням останнім зобов'язань щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 70 від 4 червня 2009 року з вимогою проведення повного розрахунку за поставлений товар, однак відповідач на дану претензію не відреагував, заборгованість за твердженням позивача не погашена.  

У зв'язку з частковим погашенням боргу за поставлений товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі                            6 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі                         6 000 грн. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі                 6 000 грн. доведена доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 6 000 грн. основного боргу за поставлений товар.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює  наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.       

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ч. 1 ст. 509, ч. 2 ст. 530, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Мукачіврембуд”, м. Мукачево,                                                вул. Сеченова, 20 (код ЄДРПОУ 34126568) на користь Приватного підприємства виробничо – торгівельної бази „Мирослава”, м. Мукачево, вул. Матросова, 5 (код ЄДРПОУ 22073361) суму 6 000 (Шість тисяч гривень) грн. заборгованості за поставлений товар, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Пригара Л.І.