Постанова

від 27.02.2007 по справі 11/290-06-7647а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27" лютого 2007 р.

Справа № 11/290-06-7647А

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Ліпчанської

Н.В.,

Суддів: Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.

При секретарі -Федорові В.А.

За участю представників:

Від

позивача: ОСОБА_6, довіреність НОМЕР_5, ОСОБА_1

Від

відповідача: Неклєса Ю.В., довіреність № 1/17 від 15.01.2007р.

                           Обод М.П.,

довіреність № 17/17 від 22.12.2006р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Головного Одеського обласного управління у справах захисту

прав споживачів

на

постанову господарського суду Одеської області від "06" листопада

2006 р.

зі

справи 11/290-06-7647А

за позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1               

до 

Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав

споживачів

Державного

комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики

про визнання дій неправомірними та скасування постанови

НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі СПД ОСОБА_1.)

звернулась до господарського суду Одеської області із адміністративним

позовом  до Головного Одеського обласного

управління у справах захисту прав споживачів Державного комітету України з

питань технічного регулювання та споживчої політики (далі -Комітет) про визнання

дій неправомірними та скасування постанови заступника начальника   Головного Одеського обласного управління у

справах захисту прав споживачівНОМЕР_1

В подальшому позивач уточнив свої

позовні вимоги та просив Господарський суд Одеської області скасувати постанови

заступника начальника   Головного

Одеського обласного управління у справах захисту прав

споживачівНОМЕР_1таНОМЕР_2

Постановою Господарського суду

Одеської області від 06.11.2006 р. (суддя -Власова С.Г.) позов задоволено в

повному обсязі, Постанови Головного Одеського обласного управління у справах

захисту прав споживачівНОМЕР_1таНОМЕР_2

Не погоджуючись з даною Постановою

відповідачем  була подана апеляційна

скарга та доповнення до неї, у якій Комітет просить скасувати Постанову

Господарського суду Одеської області, прийняти нову, якою відмовити в

задоволенні позову, посилаючись на порушення господарським судом норм

матеріального та процесуального права.

У запереченнях на апеляційну

скаргу  СПД ОСОБА_1. вважає Постанову

господарського суду Одеської області законною та обґрунтованою, а доводи,

викладені в апеляційній скарзі, безпідставними.

Заслухавши пояснення представників

сторін, позивача ОСОБА_1., показання свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали

справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм

матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна

скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи,

ПостановоюНОМЕР_1на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист

прав споживачівНОМЕР_3до СПД ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції за порушення

п.7 і п.9 ст.23 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме : за

відсутність необхідної, достовірної та своєчасної інформації про товар,

невиконання припису посадових осіб, спеціального уповноваженого органу

виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав

споживачів (а.с. 7-9 ). Даною постановою на 

СПД ОСОБА_1 накладений штраф в розмірі 1190 грн.

Постановою НОМЕР_2 на підставі того

ж акту від 25.01.2006р. за відмову споживачу в реалізації його прав,

встановлених ч.1 ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів”, згідно п.4

„Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення

законодавства про захист прав споживачів”, на СПД ОСОБА_1 накладений штраф в

розмірі 25 000 грн. (а.с. 28-32 ).

Приймаючи рішення про задоволення

позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

господарський суд Одеської області виходив з того, що згідно із ст. 19

Конституції України -органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та

у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 71 КАС України - в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову. Комітет проти позову заперечував, проте жодного

доказу щодо правомірності винесення оскаржуваних Постанов не надав.

Згідно п.п. 1, 3 Положення про

порядок вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів, що свідчать

про порушення прав споживачів (затвердженого Постановою Верховної Ради України

від 26.01.1995 року, №26/95-ВР), вилученню підлягають документи, що свідчать

про порушення прав споживачів (товарно-транспортна накладна, документ, що

посвідчує (підтверджує) якість, сертифікат, технічний паспорт, цінник, ярлик,

калькуляційна і технологічна картки тощо), як правило, в оригіналі або копії,

засвідченій у встановленому порядку. Проте доказів щодо такого вилучення

відповідачем не було надано. Отже, факт здійснення СПД ОСОБА_1 порушення прав

споживачів не був доведений у ході судового засідання, а тому  вважається не встановленим.

Стаття 8 Закону України «Про захист

прав споживачів», регламентує права споживача у разі придбання ним товару неналежної

якості. Неналежна якість повинна бути в свою чергу відповідним чином

доведена. Судовою колегією не приймається до уваги наданий  «Висновок експерта № НОМЕР_4», складений

співробітником Торгово-промислової палати України -ОСОБА_3 Данний висновок не

може сприйматися у якості експертизи в розумінні КАС України, оскільки він не

відповідає вимогам ст.ст. 10,12,14,16 Закону України «Про судову експертизу», а

також ст.ст. 81,82 КАС України. До вказаного висновку не додано документу, який

підтвердив би наявність у ОСОБА_3 необхідних знань для надання висновку з

досліджуваних питань, отримання кваліфікації судового експерту з певної

спеціальності, атестації судового експерта, внесення до державного Реєстру

атестованих судових експертів.

Таким чином, факт неналежної якості

придбаного крісла та факт відмови СПД ОСОБА_1 споживачу в реалізації його прав,

установлених частиною 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», не

знайшов свого підтвердження.

Судова колегія вважає, що суд

першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про те, що Комітетом не було

надано доказів надіслання оскаржуваних Постанов позивачу, всупереч вимогам ч.2

п.4 «Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення

законодавства про захист прав споживачів»від 17.08.2002 р. № 1177. Відповідно

до якого, у разі відсутності суб'єкта господарської діяльності, справу може

бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення

суб'єкта про час та місце розгляду справи від нього не надійшло клопотання про

відкладення розгляду справи.

Згідно із ст. 195 КАС України - суд

апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді

першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть

участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої

інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. При цьому

апелянтом у апеляційній скарзі відсутнє клопотання щодо розгляду нових доказів,

а також в апеляційній скарзі не наводиться обґрунтування щодо причин ненадання

цих доказів до суду першої інстанції. Розглянувши додані документи, судова

колегія вважає, що вони не можуть розглядатися у якості доказів належного

повідомлення позивача про розгляд матеріалів перевірки, оскільки із повідомлень

про вручення поштових відправлень не вбачається, що саме було надіслано

Позивачу, оскільки відсутні описи-вкладення до відправлених листів, що ж

стосується додатку до Акту, то в ньому не сказано, що позивач повинна з'явитися

до Управління саме з причин розгляду матеріалів перевірки. 

У апеляційній скарзі Комітет

зазначає, що судове засідання відбулося без його представників, оскільки

представники, які вказані у Постанові насправді не мали повноважень, у зв'язку

з чим були порушені права відповідача. Проте у матеріалах справи наявні

засвідчені відповідним чином довіреності на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на

підставі яких вони представляли інтереси Комітету під час судового розгляду

справи. Відповідно до ст. 246 ЦК України - 

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою

особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється

печаткою цієї юридичної особи, тому у суду не повинно було виникати сумнівів

щодо правомочності представників. Більш того, якщо відповідачу було відомо, що

вказані представники на момент винесення Постанови вже не мають права

представляти його інтереси, необхідно було відповідним чином скасувати

Довіреність та попередити суд про зміну представника, але цього зроблено не

було. Таким чином, Комітет під час винесення Постанови був представлений

належним чином та не було порушення прав, передбачених ч. 3 ст. 6 Кодексу про

адміністративне судочинство України.

Враховуючи викладене судова колегія

вважає, що місцевий господарський суд Одеської області повно, всебічно та

об'єктивно встановив фактичні обставини справи, дав обґрунтовану оцінку наданим

сторонами доказам, правильно застосував норми як процесуального, так і

матеріального права, а тому підстави для скасування чи зміни постанови суду

відсутні.

Керуючись  ст.ст.185, 195,196,198, 200, 205, 206, 254

КАС України,  суд, -

У Х В А Л И

В:

Постанову господарського суду

Одеської області від 06.11.2006р. у справі № 11/290-06-7647 А залишити без

змін, а апеляційну скаргу Головного Одеського обласного управління у справах

захисту прав споживачів -без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня

її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого

адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                           

Н.В.Ліпчанська

Суддя                                                                               

П.Ф.Мацюра

Суддя                                                                                

Е.І.Андрєєва