Рішення

від 15.09.2009 по справі 20/164-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/164-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" вересня 2009 р.                                                                          Справа № 20/164-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя»

до Фізичної особи-підприємця Ціта Людмили Станіславівни

про стягнення 14664,39 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

а участю представників:

від позивача: Шпак Т.Г., довір. від 22.07.2009 р.

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ціта Людмили Станіславівни (далі - відповідач) про стягнення 14664,39 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 25.02.2008 р. з ФОП Ціта Л.С. договору купівлі-продажу № 2502/1, відповідно до якого ФОП Ціта Л.С. зобов'язувалася продати товар, а позивач –прийняти та оплатити його.

Згідно умов договору позивач здійснив оплату за товар на загальну суму 11004,00 грн., проте відповідачем не було поставлено товар, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 11004,00 грн. передоплати, 1301,15 грн. пені, 1947,70 грн. інфляційних втрат, 411,54 грн. 3% річних, а також відшкодувати 147,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судовому засіданні 15.09.2009 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання 26.08.2009 р., 15.09.2009 р. не з'явися. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.09.2009 р. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

25.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя»(покупець) та Фізичною особою-підприємцем Ціта Людмилою Станіславівною (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 2502/1, відповідно до п. 1.1 продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар: цеглу М-100.

Згідно з п. 2.2 договору розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У відповідності з п. 3.2 договору продавець здійснює постачання товару партіями. Покупець надає продавцю у письмовій або усній формі замовлення на необхідну кількість товару. Продавець здійснює постачання товару у кількості, що визначається замовленням, та у погоджений сторонами строк.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за прострочення постачання товару продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, поставка якого прострочена.

Відповідно до п. 7.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 2502/1 від 25.02.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя»на рахунок ФОП Ціта Л.С. на підставі усного замовлення та рахунку-фактури № 77 від 25.02.2008 р. було здійснено оплату товару у сумі 11004,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 64 від 25.02.2008 р.

Проте відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 2502/1 від 25.02.2008 р. щодо поставки позивачеві цегли М-100 не виконав.

Як зазначає позивач, ТОВ «Лазурне узбережжя»на адресу ФОП Ціта Л.С. було направлено вимогу про виконання зобов'язання від 09.04.2008 р.

Відповідь на вимогу отримано не було.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193  Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з чим прострочення виконання зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № 2502/1 від 25.02.2008 р. щодо поставки товару виникло 17.04.2008 р. (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного та з'ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за оплату не поставленого товару у сумі 11004,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 5.3 договору купівлі-продажу № 2502/1 від 25.02.2008 р. позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, а також 3% річних та інфляційні втрати.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 5.3 договору передбачено, що за прострочення постачання товару продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, поставка якого прострочена.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 1301,15 грн. на суму непоставленого товару в розмірі 11004,00 грн. за 182 дні прострочення, у тому числі за період з 17.04.2008 р. до 30.04.2008 р. у сумі 84,73 грн., з 30.04.2008 р. до 16.07.2008 р. у сумі 1216,42 грн., який є арифметично вірним. При цьому, слід зазначити, що позивачем у розрахунку пені було допущено описку в календарному місяці, а саме –замість жовтня вказано липень.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат, визначений товариством, становить 1947,70 грн. за період з 17.04.2008 р. до 16.07.2009 р. на загальну суму заборгованості 11004,00 грн.

Проте згідно з вірним арифметичним розрахунком, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1903,69 грн. за період з 17.04.2008 р. до 16.07.2009 р. на загальну суму 11004,00 грн.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 411,54 грн. за період з 17.04.2008 р. до 16.07.2009 р. на загальну суму 11004,00 грн., є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи Ціта Людмили Станіславівни (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Північна, 44-а, ідент. номер 2198123967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя»(65016, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гаршина, 3, код 32792839) –11004 (одинадцять тисяч чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 1301 (одну тисячу триста одну) грн. 15 коп. пені, 1903 (одну тисячу дев'ятсот три) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 61 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто cімнадцять) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

       Дата підписання рішення – 21.09.2009 р.