Рішення

від 15.09.2009 по справі 17/72-1451

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/72-1451

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2009 р.Справа № 17/72-1451

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання Грохольській В.В.

Розглянув справу

за позовом Комунального підприємства «Адміністративно-технічна інспекція»Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Саран», смт. Підволочиськ Тернопільської області

За участю представників від:

позивача: Питель Т.І., юрисконсульт, довіреність № 186 від 23.04.09р.;

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Позивач - Комунальне підприємство “Адміністративно-технічна інспекція” Тернопільської міської ради, м. Тернопіль  звернувся 28.07.2009р.  до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саран», смт. Підволочиськ Тернопільської області, про стягнення 2993,11 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором №268/08 від 11.02.2008р. на тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності (пріоритет), внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 2336,96 грн., на яку відповідно до чинного законодавства нараховано пеню в сумі 233,93 грн., 3% річних в сумі 87,73 грн. та інфляційні витрати в сумі 334,49 грн. Таким чином, Підприємство просить стягнути з відповідача борг в загальній сумі 2993,11 грн.

На підтвердження викладеного долучено розрахунки суми заборгованості, пені та 3% річних, копію договору №268/08 від 11.02.2008р. на тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності (пріоритет) з специфікаціями до нього; копію рішення Комунального підприємства «Адміністративно-технічна інспекція»Тернопільської міської ради №268/08 від 11.02.08р. «Про встановлення пріоритету на місця розташування рекламних засобів»; інші матеріали.

Ухвалою господарського суду від 31.07.09р. порушено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 15.09.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та подав витребувані судом документи.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов не представив, його повноважний представник у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

Процесуальні документи, які надсилалися Товариству господарським судом за адресою, зазначеною у позовній заяві, а саме: вул. Тернопільська, 40, смт. Підволочиськ Тернопільської області, повернуто відділенням поштового зв'язку смт. Підволочиськ без вручення із зазначенням причини невручення: «За зазначеною адресою не працює». З довідки Головного управління статистики у Тернопільській області № 31-25 від 25.08.09р. слідує, що відповідач зареєстрований за цією ж адресою, відтак, враховуючи п. 26.4.71 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. „Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого господарського суду України”, суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи у відповідності до ст. 64 ГПК України. Справа розглядається за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до Закону України “Про рекламу” № 270/96-ВР від 03.11.1996р., з наступними змінами та доповненнями, зовнішньою рекламою є реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих  на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003р."Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами", далі - Правила.

11 лютого 2008р. між Комунальним підприємством “Адміністративно-технічна інспекція” Тернопільської міської ради, як Інспекцією, з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саран», як Розповсюджувачем, з іншого боку, було укладено договір за № 268/08 "На тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності (пріоритет)" (далі –Договір), згідно п.п. 1.1., 1.2., п.п.3.2.1 пп.3.4.1., п.п. 4.1,4.2.1., п. 4.3. якого Інспекція, на правах уповноваженого органу, на підставі Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Тернополі встановлює за Розповсюджувачем пріоритет заявника на місця розташування рекламних засобів, що перебувають в комунальній власності для розміщення зовнішньої реклами за адресою, вказаною у специфікації до договору ( вул. Об'їзна, вул. Микулинецька, вул. Татарська), а Розповсюджувач - бере в тимчасове користування місця для розташування власних рекламних засобів і сплачує Інспекції плату за пріоритет до 06-го числа кожного наступного місяця в сумі, обумовлені договором (п. 4.2.).

Термін дії договору визначено: термін дії пріоритету, а у випадку отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами такий договір припиняє свою дію достроково (п. 5.2. договору).

Підписавши умови договору відповідач зобов'язався вчасно і в повному обсязі перераховувати на рахунок Інспекції передбачену умовами даного договору суму - плату за тимчасове користування місцями розташування рекламного засобу - 3150,84 грн. в місяць (п. 4.1. договору), в тому числі 787,71 грн. плати у розмірі 25 відсотків на протязі дії пріоритету, тобто впродовж трьох місяців з моменту  підписання договору –11.02.2008 року і до 10.05.2008 року включно.

При цьому пунктом 4.3. договору встановлено, що сума оплати може індексуватися на вимогу Інспекції з урахуванням індексу інфляції.

За своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору найму, згідно якого та в силу вимог статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи, зокрема, специфікацією від 11.02.2008р. (додаток до Договору), підписаним сторонами без заперечень, підтверджується виконання Інспекцією зобов'язання згідно Договору від 11.02.2008р. щодо передачі відповідачу у справі місць розташування рекламних засобів по вул. Об'їзна в м. Тернополі (7 місць, площею 7,70 м.кв.), по вул. Микулинецька в м. Тернополі (2 місця, площею 7,70 м.кв.) та по вул. Татарська в м. Тернополі (одне місце, площею 7,70 м.кв.).

Однак, як стверджує позивач і такі твердження не спростовано належними та допустимими доказами відповідачем у справі останній своїх зобов'язань по оплаті за надані йому місця з 11.02.2008р. (дати укладення договору) по 10.05.2008р. (дату закінчення пріоритету та припинення терміну дії договору) не виконав, у зв'язку з чим станом на 27.07.2009 року заборгував позивачу 2336,96 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Саран» взяті на себе договірні зобов'язання в частині внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів виконувало неналежним чином, допустивши  заборгованість в розмірі 2336,96 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та оцінки поданих доказів, суд вважає правомірними, документально підтвердженими позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саран», 2336,96 грн. боргу (за період з лютого по травень 2008 року включно), виходячи з розміру плати - 787,71 грн. в місяць.

Окрім того, пунктом 6.1. Договору сторони передбачили, що у випадку невиконання п.4.3. Договору, Розповсюджувач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.

Оскільки за приписами ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином  і у  встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.6.1 договору), з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, а тому, оцінивши представлений розрахунок суми пені, враховуючи встановлений п. 4.2.1. договору розмір плати, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення 233,93 грн. пені, нарахованої по кожному періоду прострочення внесення плати.

Також, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,

Оцінивши вимоги позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань за період з липня 2008 р. по червень 2009 року включно в розмірі 334,49 грн. та 3% річних, що нараховані за період з 06.03.09р. по 27.07.09р. в розмірі 87,73 грн. відповідно, суд вважає, що позивачем розрахунки здійснено вірно, відтак заявлені вимоги є правомірними, такими, що підлягають до задоволення, оскільки відповідають вимогам закону, умовам укладеного договору та встановленим судом обставинам справи.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вищенаведеного, суд задовольняє позовні вимоги в заявленому розмірі.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

У судовому засіданні 15.09.2009р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про судоустрій України”, Законом України «Про рекламу»ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 651, 653 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст. ст. 42-47, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 64, 75, 82-84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саран», смт. Підволочиськ Тернопільської області, вул. Тернопільська, 40, ідентифікаційний код 31273685, на користь Комунального підприємства “Адміністративно-технічна інспекція” Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Родини Барвінських, 4, ідентифікаційний код 22603743, - 2336,96 грн. основного боргу, 233,93 грн. пені, 87,73 грн. –3% річних, 334,49 грн. інфляційних нарахувань та 220,00 грн. в повернення сплачених судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_17__” _вересня_ 2009 року, рішення через місцевий господарський суд.

Суддя