Рішення

від 24.09.2009 по справі 5020-11/089

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/089

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" вересня 2009 р. справа № 5020-11/089

За позовом: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

                     (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПФ „Мелодия”

                    (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 25)

про               стягнення збитків у розмірі 61119,85 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 01.09.2009; Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради,

відповідач - не з'явився, ТОВ „ТПФ „Мелодия”.

СУТЬ СПОРУ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ТПФ „Мелодия” про стягнення збитків у розмірі 61119,85 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконуються договірні зобов'язання щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача упущену вигоду у розмірі 61119,85 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-11/089.

Представник позивача в судовому засіданні 24.09.2009 на позовних вимогах наполягав, просив позов задовольнити.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, зазначеною у довідці Управління статистики у місті Севастополі (а.с.25).

У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

07.03.2000 між Управлінням майном міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, та товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-виробнича фірма “Мелодія” був укладений договір оренди № 133-00, предметом якого була оренда Відповідачем під магазин промтоварів вбудованого нежилого приміщення площею 145, 1 кв.м., розташованого в м. Севастополі, по вул. Велика Морська, 25, що знаходиться на балансі РЕП –3 (далі - Договор) (а.с. 8-9).

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 23.09.2004 по справі № 20-3/234, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.10.2004 та постановою Вищого господарського суду України від 10.02.205, договір оренди № 133-00 від 07.03.2000, укладений між Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації та відповідачем, був розірваний, на відповідача покладений обов'язок звільнити займане їм приміщення по вул. Велика Морська, 25.

У зв'язку з чим, відповідно до частини четвертої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, вказане рішення суду першої інстанції вступило в законну силу після розгляду справи апеляційною інстанцією. Отже, договір оренди вбудованого нежилого приміщення площею 145,1 кв.м., розташованого в м. Севастополі, по вул. Велика Морська, 25 № 133-00 від 07.03.2000 був розірваний 22 жовтня 2004 року.

Пунктом 5 статті 188 Господарського кодексу України, встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 9.6 Договору у випадку припинення Договору або його розірвання орендар зобов'язаний у триденний строк передати майно за актом прийому-передачі Орендодавцю.

Проте, відповідач вимоги пункту 9.6 Договору, а також зазначеного рішення суду не виконав, займане приміщення не звільнив, у результаті чого, за твердженням позивача, спричинив останньому збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 61119,85 грн. за період з 31.06.2006 по 01.07.2009.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтями 610-611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 1 статті 225 цього кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відшкодування збитків вважається загальною формою цивільно-правової відповідальності, оскільки може бути застосовано в будь-якому випадку порушення зобов'язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону.

Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок.

За твердженням позивача, яке підтверджено матеріалами справи, територіальна громада у особі Севастопольської міської Ради мала намір укласти договір оренди з добросовісним орендарем з урахуванням ринкової ціни об'єкту на даний момент.

Втім, внаслідок неправомірних дій відповідача (неповернення об'єкту оренди) позивач був позбавлений такої можливості, як і можливості отримання прибутку за період з 31.06.2006 по 01.07.2009.

Вказані обставини підтверджуються також протоколом засідання конкурсної комісії №16 від 28.10.2008 (а.с. 46-47), відповідно до якого переможцем конкурсу на оренду нерухомого майна по вул.В.Морська, 25 у місті Севастополі визнане товариство з обмеженою відповідальністю „Санта-Юг”. Відповідно до конкурсної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю „Санта-Юг” орендна плата складає 30756,00 грн. на місяць.

Первісний розрахунок позову здійснений позивачем виходячи з вартості оренди, яка визначена у Договорі.

24.09.2009 позивач надав уточнений розрахунок позовних вимог виходячи з конкурсної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю „Санта-Юг”. Зазначений розрахунок є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства, проте з урахуванням того, що відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд не може виходити за межі позовних вимог без клопотання позивача, а позивач позовні вимоги не збільшив, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у сумі 61119,85 грн.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 611,20 грн. і на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПФ „Мелодия” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 25, код ЄДРПОУ 19013620, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5) збитки у розмірі 61119,85 грн., з яких 97% у розмірі 58484,90 грн. - у місцевий бюджет Ленінського району міста Севастополя, ЄДРПОУ 23895637; р/р 33213870700001 ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22080400; 3% у розмірі 2634,95 грн. - у місцевий бюджет Ленінського району міста Севастополя, ЄДРПОУ 23895637; р/р 31516933700001, ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПФ „Мелодия” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 25, код ЄДРПОУ 19013620, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, ідентифікаційний код 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) витрати по сплаті державного мита у сумі 611,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                             В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті  84 Господарського                         

процесуального кодексу України і

підписано 28.09.2009