Рішення

від 16.09.2009 по справі 14/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/282

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.09.09 р.                                                                                     Справа № 14/282                               

за позовом Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних,

                    вуглепереробних та торфодобувних підприємств

                    „Укрвуглеторфреструктуризація”, ЄДРПОУ 35703830, м.Київ в особі

                    відокремленого підрозділу Торезької виконавчої дирекції з ліквідації шахт,

                    ЄДРПОУ 35756290, м.Торез

від відповідача Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, ЄДРПОУ 32299510,

                            м.Шахтарськ

про стягнення 77135 грн. 03 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Пономарьов О.О.-юрисконсульт

від відповідача: Лапік О.В.-інженер

В засіданні суду брали участь:

                                                             Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                             оголошувалась перерва з 15.09. по 16.09.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація”, м.Київ в особі відокремленого підрозділу Торезької виконавчої дирекції з ліквідації шахт, м.Торез, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державне підприємство „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ, про стягнення заборгованості в сумі 77135,03 грн., у тому числі основний борг в сумі 68350,45 грн., пеня в сумі 6129,00 грн., інфляція в сумі 1867,55 грн. та три проценти річних в сумі 788,03 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №2/П-09 від 08.01.2009р., акти приймання-передачі шахтної води за січень-березень 2009р., акт звірки взаємних розрахунків від 05.08.2009р., розрахунок суми позову.

Відповідач у відзиві на позов без номера та дати, що надійшов на адресу суду 03.09.2009р., визнав позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 68350,45 грн. Проти позовних вимог про стягнення інфляції та трьох процентів річних відповідач заперечує, посилаючись на відсутність такого виду штрафних санкцій у підписаному між сторонами договорі. Одночасно, відповідач також вказує на неправильність проведеного позивачем розрахунку сум пені, інфляції та трьох процентів річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

08.01.2009р. між сторонами був підписаний договір №2/П-09, згідно з яким позивач зобов'язався надати послуги з забезпечення відповідача шахтною водою орієнтовно у кількості 21600 м. куб. на місяць.

Згідно з умовами вказаного договору позивачем протягом січня-березня 2009р. було надано відповідачу відповідні послуги на суму 68350,45 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт надання позивачем вказаних послуг відповідачу підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі за січень 2009р., лютий 2009р та березень 2009р., з боку відповідача не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.3.3 договору №2/П-09 від 08.01.2009р. кінцевий строк сплати відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги встановлений до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, враховуючи надані до матеріалів справи акти приймання-передачі шахтної води:

-          заборгованість за послуги, надані позивачем у січні 2009р., має бути сплачена відповідачем до 10.02.2009р.;

-          заборгованість за послуги, надані позивачем у лютому 2009р., має бути сплачена відповідачем до 10.03.2009р.;

-           заборгованість за послуги, надані позивачем у березні 2009р., має бути сплачена відповідачем до 10.04.2009р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 68350,45 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків від 05.08.2009р. станом на 01.08.2009р. заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 68350,45 грн.

Відповідач у відзиві на позов без номера та дати, що надійшов на адресу суду 03.09.2009р., визнав позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 68350,45 грн.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову в частині вимог про стягнення основного боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов в цій частині доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 68350,45 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 11.02.2009р. по 31.07.2009р. нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 1867,55 грн. та три проценти річних в сумі 788,03 грн. за період з 11.02.2009р. по 31.07.2009р.

Відповідач у відзиві на позов, що надійшов до суду 03.09.2009р., доповненнях до відзиву від 14.09.2009р. №1020/615, проти цих позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність такого виду штрафних санкцій у підписаному між сторонами договорі №2/П-09 від 08.01.2009р.

Суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи, що за приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, можливість застосування таких видів відповідальності як інфляція та три проценти річних не залежить від узгодження цих умов в договорі.

Одночасно, суд приймає до уваги заперечення відповідача щодо невірного нарахування позивачем сум інфляції та трьох процентів річних. Зокрема, як встановлено судом, нарахування позивачем вказаних сум проведено до 31.07.2009р., в той час як позов був складений 17.07.2009р. та направлений до суду 24.07.2009р.

Таким чином, враховуючи, що на момент підписання позовної заяви у позивача ще не виникло право на нарахування інфляції та трьох процентів річних за період з 17.07.2009р. по 31.07.2009р., нарахування позивачем інфляції та трьох процентів річних за період з 25.07.2009р. по 31.07.2009р. є неправомірним.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 708,25 грн. за період з 11.02.2009р. по 17.07.2009р. згідно наступного розрахунку:

-          за період з 11.02.2009р. по 03.03.2009р. сума трьох відсотків річних становить 25,89 грн. (15000*21*3/36500)

-          за період з 11.02.2009р. по 03.03.2009р. сума трьох процентів річних становить 29,18 грн. (16906*21*3/36500)

-          за період з 04.03.2009р. по 17.07.2009р. сума трьох процентів річних становить 188,98 грн. (16906*136*3/36500)

-          за період з 11.03.2009р. по 17.07.2009р. сума трьох процентів річних становить 207,33 грн. (19554,35*129*3/36500)

-          за період з 11.04.2009р. по 17.07.2009р. сума трьох процентів річних становить 256,87 грн. (31890,10*98*3/36500)

Відповідно до листа Верховного суду України №62-94р. від 03.04.1997р. про рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

З урахуванням рекомендацій, викладених у вказаному листі Верховного суду України, судом було проведено перерахунок заявленого позивачем до стягнення розміру інфляції, за результатами якого сума інфляції за період з 11.02.2009р. по 17.07.2009р. становить 2400,11 грн. Проте, як встановлено судом, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляції в сумі 1867,55 грн.

Згідно із ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

За таких обставин, враховуючи відсутність відповідного клопотання, суд вважає за можливе задовольнити заявлені позивачем вимоги про сягнення інфляції в сумі 1867,55 грн.

Позивачем згідно п.4.2 договору №2/П-09 від 08.01.2009р. також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6129,00 грн. за період з 11.02.2009р. по 31.07.2009р.

Як встановлено судом, відповідно до п.4.2 договору №2/П-09 від 08.01.2009р. за порушення кінцевих строків оплати згідно п.3.3 договору, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки платежу за кожен день прострочення.

З підстав, які були викладені вище, нарахування позивачем пені за період з 17.07.2009р. по 31.07.2009р. є неправомірним. Крім цього, судом також прийнято до уваги ті обставини, що позивач при проведенні розрахунку пені неправомірно застосовував подвійну облікову ставку НБУ, в той час, як умовами укладеного між сторонами договору передбачено можливість застосування облікової ставки НБУ.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 2771,18 грн. за період з 11.02.2009р. по 17.07.2009р. згідно наступного розрахунку:

-          за період з 11.02.2009р. по 03.03.2009р. сума пені становить 103,56 грн. (15000*12*21/36500)

-          за період з 11.02.2009р. по 03.03.2009р. сума пені становить 116,72 грн. (16906*12*21/36500)

-          за період з 04.03.2009р. по 14.06.2009р. сума пені становить 572,49 грн. (16906*12*103/36500)

-          за період з 15.06.2009р. по 17.07.2009р. сума пені становить 168,13 грн. (16906*11*33/36500)

-          за період з 11.03.2009р. по 14.06.2009р. сума пені становить 617,17 грн. (19554,35*12*96/36500)

-          за період з 15.06.2009р. по 17.07.2009р. сума пені становить 194,47 грн. (19554,35*11*33/36500)

-          за період з 11.04.2009р. по 14.06.2009р. сума пені становить 681,49 грн. (31890,10*12*65/36500)

-          за період з 15.06.2009р. по 17.07.2009р. сума пені становить 317,15 грн. (31890,10*11*33/36500)

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація”, м.Київ в особі відокремленого підрозділу Торезької виконавчої дирекції з ліквідації шахт, м.Торез до Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ на користь Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація”, м.Київ в особі відокремленого підрозділу Торезької виконавчої дирекції з ліквідації шахт, м.Торез основний борг в сумі 68350 грн. 45 коп., пеню в сумі 2771,18 грн., інфляцію в сумі 1867 грн. 55 коп та три проценти річних в сумі 708 грн. 25 коп., всього заборгованість в сумі 73697 грн. 43 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 736 грн. 64 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 298 грн. 44 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств „Укрвуглеторфреструктуризація”, м.Київ в особі відокремленого підрозділу Торезької виконавчої дирекції з ліквідації шахт, м.Торез до Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ відмовити.

В судовому засіданні 16.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.09.2009р.          

Суддя