Рішення

від 14.09.2009 по справі 15/144/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/144/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.09                                                                          Справа №  15/144/09

Суддя   

14.09.2009р.                                                                                                справа № 15/144/09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  Виробничо –комерційна фірма “Агроторгсервіс, ЛТД”, м. Запоріжжя, вул.. Патріотична, 40

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15  

про стягнення 59 511,46 грн. основного боргу за договором № 402Д (2008) від 26.06.2008, 10 750,37 грн. пені, 1 361,73 грн. трьох відсотків річних та 9 337,35 грн. втрат від інфляції грошових коштів  

   Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: Семенова О.С., дов. № 5 від 07.08.2009р.  

від відповідача: Баранов О.М., представник дов. № 011.03-38 від 22.12.2008

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю  Виробничо –комерційна фірма “Агроторгсервіс, ЛТД”, м. Запоріжжя до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м. Запоріжжя про стягнення 59 511,46 грн. основного боргу за договором № 402Д (2008) від 26.06.2008, 10 750,37 грн. пені, 1 361,73 грн. трьох відсотків річних та 9 337,35 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2009  порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 03.09.2009. Розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представника позивача.

В судовому засіданні 14.09.2009р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні 03.09.2009р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до ст.. 22 ГПК України заяву прийнято судом до розгляду.  

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 59511,46 грн. основного боргу та 16537,44 грн. штрафних санкцій.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: 26 червня 2008 року між ТОВ ВКФ «Агроторгсервіс, ЛТД»та ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»укладено договір № 402Д(2008). Відповідно до пункту 1.1 договору замовник поручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по гідро очистці технологічних трубопроводів глиноземного цеху. Пунктом 2.1 договору обумовлено, що орієнтовна вартість робіт за вказаним договором складає 100000,00 грн..відповідно до пункту 3.2 договору здача виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту приймання –передачі виконаних робіт. Відповідно до пункту 3.2 договору замовник в 3 денний строк після підписання акту приймання –передачі виконаних робіт зобов'язаний надати підряднику підписаний акт або відмовитися від приймання результаті робіт. Відповідно до пункту 4.2 договору оплата робіт здійснюється на протязі 10 банківських днів після фактичного виконання об'ємів робіт та підписання акту приймання –передачі виконаних робіт. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору оплату за виконані підрядні роботи не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 59511,46 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1317,71 грн. відсотків річник, 8014,77 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 7160,94 грн. пені, які розраховані за період з 10.10.2008р. по 20.07.2009р. за актом №5-09-08 та за період з 06.11.2008р. по 20.07.2009р. за актом №6-10-08, щодо нарахування пені позивачем надано розрахунок з урахуванням строку нарахування в кількості 183 днів.    

          Відповідач позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу визнав в повному обсязі, в частині вимог про стягнення пені, втрат від інфляції грошових коштів та процентів річних просив в задоволенні вимог відмовити. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначив, що позивачем здійснено невірний розрахунок штрафних санкцій.    

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 26 червня 2008 року ТОВ ВКФ «Агроторгсервіс, ЛТД»та ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» укладено договір № 402Д(2008). Відповідно до пункту 1.1 договору замовник поручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по гідро очистці технологічних трубопроводів глиноземного цеху. Пунктом 2.1 договору обумовлено, що орієнтовна вартість робіт за вказаним договором складає 100000,00 грн..відповідно до пункту 3.2 договору здача виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту приймання –передачі виконаних робіт. Відповідно до пункту 3.2 договору замовник в 3 денний строк після підписання акту приймання –передачі виконаних робіт зобов'язаний надати підряднику підписаний акт або відмовитися від приймання результаті робіт. Відповідно до пункту 4.2 договору оплата робіт здійснюється на протязі 10 банківських днів після фактичного виконання об'ємів робіт та підписання акту приймання –передачі виконаних робіт.

Позивачем виконано підрядні роботи на суму 59511,46 грн., про що свідчать акти приймання –передачі виконаних робіт №5-09-08 за вересень 2008 року та № 6-10-08 за жовтень 2008р.. в порушення у мов договору відповідач оплати виконаних робіт не здійснив в строки визначені договором   №402Д(2008).

Будь яких зауважень щодо якості виконаних робіт або їх неналежного виконання відповідачем до позивача не висувались.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.                         

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.         

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати за отриманий товар, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 59511,46 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами,  підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 708,61 грн. за період з 10.10.2008р. по 20.07.2009р. та в розмірі 653,12 грн. за період з 06.11.2008р. по 20.07.2009р. підлягають задоволенню.  Щодо нарахування втрат від інфляції грошових коштів суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком та вважає, що вимоги про стягнення цих коштів підлягають задоволенню за період з 06.11.2008р. по 20.07.2009р. в сумі 3652,31 грн., за період з 10.10.2008р. по 20.07.2009р. в розмірі 4159,28 грн..

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3552,76 грн. за період з 10.10.2008р. по 11.04.2009р. (183 дня) за актом № 5-09-08 та в сумі 3608,18 грн., за період з 06.11.2008р. по 06.11.2009р. (183 дня) за актом № 6-10-08, всього 7160,94 грн.. В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на пункт 7.3 договору відповідно до якого у випадку несвоєчасної оплати фактично виконаних робіт замовник сплачує пеню в розмірі 0,2% від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені.

Суд вважає вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 7160,94 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення строком на 12 місяців з ти підстав, що внаслідок світової фінансової кризи на підприємстві відбувається спад  виробництва, оскільки знизився попит на продукцію підприємства. Прибутки підприємства значно знизилися в порівнянні з минулим роком, залучаються кредитні кошти під гарантії акціонерів ВАТ «ЗАЛК». Повністю зупинено виробництво глинозему, випуск кремнію, в четверо знизились об'єми виробництво алюмінію.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вимогами ГПК України не визначено перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави, а також те, що неможливість здійснення розрахунків відповідачем з його контрагентами виникла внаслідок світової економічної кризи, яка відобразилась у т.ч. на економічних процесах в Україні.

За викладених обставин, суд вважає за можливе заяву відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення задовольнити частково, розстрочити виконання судового рішення строком на 3 місяці.  

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.  

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15, ЄДРПОУ 00194122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо –комерційна фірма “Агроторгсервіс, ЛТД”, м. Запоріжжя, вул.. Патріотична, 40, ЄДРПОУ 13625492) 59511,46 грн. основного боргу, 7811,59 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 7160,94 грн. пені, 1361,73 грн. процентів річних. Виконання рішення розстрочити на 3 місяці, починаючи з вересня 2009 року, шляхом стягнення 25281,91 грн.. Видати наказ.    

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15, ЄДРПОУ 00194122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо –комерційна фірма “Агроторгсервіс, ЛТД”, м. Запоріжжя, вул.. Патріотична, 40, ЄДРПОУ 13625492) 853,40 грн. судових витрат

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано 21.09.2009р.