Рішення

від 14.09.2009 по справі 4110-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4110-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

14.09.2009Справа №2-27/4110-2009

За позовом -  ВАТ "Укртелеком", м. Київ в особі Кримської філії  ВАТ "Укртелеком", м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 11

До відповідача - ТОВ "Системи комплексної безпеки-Форт", м. Сімферополь, пр. Перемоги, 58

Про стягнення  3 044,87 грн.

Суддя Н.В.Воронцова

При секретарі Пономаренко Н.О.

                                представники:

Від позивача –   Герасименко, дор. у справі.        

Від відповідача –     не з'явився.   

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача,  та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за телекомунікаційні послуги у розмірі  2680,73 грн., індекс інфляції у розмірі 180,20 грн.,  3 % річних – 40,90 грн., пеню у розмірі 143,04 грн., також просить стягнути судові витрати.

  Позивач позов підтримав у повному обсязі. Представив довідку, відповідно до якої вбачається,  що станом на 14.9.2009 р. заборгованість у розмірі 2680,73 грн. відповідачем  не сплачена.  

  Відповідач явку представника у судове засідання жодного  разу  не забезпечив,  відзив на позов не представив,   про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.

Суд дійшов висновку,  що не явка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і вона може бути розглянута за наявними у неї матеріалами, в порядку ст.. 75 ГПК України.   

Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.   

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представника  позивача, суд  

встановив:

06.10.2008 р.  між позивачем по справі  і відповідачем ( Споживач  ) було укладено договір №5912  про надання послуги ADSL – підключення  до мережі Інтернет.  

Відповідно до п. 1.1   вказаного договору позивач надає споживачу на платній основі послуги доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет позивача по абонементської лінії з допомогою обладнання  ADSL, д динамічної  бо  постійної IP – адреси та інші додаткові послуги Інтернет, які споживач  може самостійно замовити через систему самообслуговування.  

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору позивач виставляє єдиний рахунок на  оплату телекомунікаційних послуг. Нарахування  вартості послуги входить окремим рядком до єдиного рахунку за телекомунікаційні послуги.

Споживач проводить оплату за надану  послугу щомісяця до 2-  ого числа поточного місяця, на підставі  рахунків позивача,  виставлених до 10 – ого  числа  поточного місяця, що наступає  за звітнім. Оплата послуги проводиться у грошової одиниці України. Додатково при виставленні рахунку нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК  України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що за період з 01.12.2008 р. по 28.04.2009 р. за відповідачем виникла заборгованість за телекомунікаційні послуги по Інтернет  у розмірі 390,35 грн., що підтверджується Довідкою – розрахунком і оборотною відомістю.

Також за період з 01.11.2008 р. по 01.04.2009 р. за відповідачем утворилася заборгованість  за телекомунікаційні  послуги зв'язку у розмірі 2290,38 грн., що підтверджується довідкою – розрахунком  і оборотною відомістю.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем забовязань по сплаті отриманих послуг, за ним утворилася заборгованість у  розмірі 2680,73 грн.

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання забовязання  у розмірі 143,04 грн.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Як вбачається з вказаної норми, пеня застосовується на випадок прострочення виконання забовязання, тобто вона  необхідна для забезпечення лише своєчасного виконання забовязання боржника. Пеня є тривалою неустойкою,  яка стягується за кожен наступний період прострочки невиконаного у строк ( визначений строк ) забовязання, при цьому, саме грошового.    

Відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. №543/96-ВР ( за наступними змінами і доповненнями ) цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками  та  одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань.    Суб'єктами     зазначених правовідносин  є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності та господарювання,  а  також  фізичні  особи  - суб'єкти   підприємницької   діяльності.   Дія   цього  Закону  не поширюється на порядок нарахування та  сплати  пені,  штрафних  та фінансових  санкцій  за  несвоєчасну сплату податків,  податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і  позабюджетних фондів,  передбачених  чинним  законодавством  України, а також на відносини,   що  стосуються  відповідальності  суб'єктів  переказу грошей  через  платіжні системи.

Відповідно до ст.. 1 вказаного Закону платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.. 3 вказаного Закону розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2  Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових забовязань» з   дати    набрання   чинності   Законом   України   "Про відповідальність за  несвоєчасне  виконання  грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ),  тобто з 14 січня 1997 року,  розмір пені  за  прострочку  платежу  повинен  встановлюватися  за згодою сторін,  тобто  в  договорі  (стаття  1  Закону).

Відповідно до п. 2.1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових забовязань» якщо  сторони  у  відповідному  договорі  не  встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань»,  пеня  стягненню не підлягає,  за винятком випадків,  коли розмір пені встановлений  чинними  актами  законодавства.  

Суд,  дослідивши договір №5912  про надання послуги ADSL – підключення  до мережі Інтернет№5912  про надання послуги ADSL – підключення  до мережі Інтернет, встановив, що в ньому, а саме в розділі 6 «Відповідальність сторін» сторони не передбачили такого виду відповідальності, як  стягнення пені за неналежне виконання грошового забовязання, а відповідно і  не встановили її  розмір.

При таких обставинах, суд дійшов висновку у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 143,04 грн. у позові відмовити.  

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Таким чином,  розмір інфляційних витрат за період з 01.01.2009 р. по 10.07.2009 р.  склав 180,20 грн.  

Розмір 3% річних з 21.12.2008 р. по 24.07.2009 р.  склав 40,90 грн.  

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

При таких обставинах справи,  позовні вимоги підлягають  задоволенню частково.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.  

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 30.07.2009 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ГС АР Крим та сплатив судові витрати, зокрема, 315 грн. витрат на інформаційно -  технічне забезпечення судового процесу, що підтверджується платіжним дорученням №8197 від 10.07.2009 р.   

Відповідно до Постанови КМУ від 14.04.2009 р. №361 «Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно -  технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ» розмір вказаних витрат складав 315,00 грн.  з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р.  

Однак 08.07.2009 р. було прийнято Постанову КМУ від 08.07.2009 р. №693 «Про скасування постанови КМУ від 14.04.2009 р. №361». Вказаною Постановою КМУ було відновлено дію Постанови КМУ «Про затвердження Порядку оплати витрат з  інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських  справ, та їх розмірів» у редакції,  що діяла на день набрання чинності постановою КМУ від 14.04.2009 р. №361.

Постанова КМУ від  08.07.2009 р. №693 вступила в законну силу 14.07.2009 р.

Таким чином, позивач повинен був сплатити  витрати на інформаційно -  технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

При таких обставинах, суд дійшов висновку повернути на користь позивача зайво сплачені витрати  на інформаційно -  технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.            Позов задовольнити частково.

     2.  Стягнути з товариства з  обмеженою відповідальністю  "Системи комплексної безпеки-Форт", м. Сімферополь, пр. Перемоги, 58, ( р/р 26002060125246 в КРУ КБ  «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436, ЗКПО 34371436 )   на користь відкритого  акціонерного товариства  "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком", м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 1, ( р/р 260002257 в КРД ВАТ  «Райффайзен Банк  Аваль», м. Сімферополь,  МФО 324021, ЗКПО  22236588 ) заборгованість за телекомунікаційні послуги у розмірі  2680,73 грн., індекс інфляції у розмірі 180,20 грн.,  3 % річних – 40,90 грн.

     3.  Стягнути з товариства з  обмеженою відповідальністю  "Системи комплексної безпеки-Форт", м. Сімферополь, пр. Перемоги, 58, ( р/р 26002060125246 в КРУ КБ  «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436, ЗКПО 34371436 )   на користь відкритого  акціонерного товариства  "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком", м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 1, ( р/р 260002257 в КРД ВАТ  «Райффайзен Банк  Аваль», м. Сімферополь,  МФО 324021, ЗКПО  22236588 )    судові витрати по сплаті держмита у сумі 97,21 грн., а також витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу  у сумі 112, 46 грн.

4.  Повернути відкритому  акціонерному товариству  "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком", м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 1, ( р/р 260002257 в КРД ВАТ  «Райффайзен Банк  Аваль», м. Сімферополь,  МФО 324021, ЗКПО  22236588 )     з Держбюджета м. Сімферополя, ( МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) 197,00 грн. зайво сплачених витрат за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, сплачених  на підставі платіжнього  доручення №8197 від 10.07.2009 р.

5.  В частині стягнення пені  у розмірі  у розмірі 143,04 грн. у позові відмовити.     

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.