Рішення

від 02.09.2009 по справі 4191-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4191-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2009Справа №2-24/4191-2009

За позовом  Державного підприємства "Український державний центр Радіочастот" ( 01000,                  м. Київ, 17, просп. Перемоги, 15 км.)

в особі Філії - Кримська філія  Українського державного центру Радіочастот, ( 95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 133-а, ідентифікаційний код 23450734)

до  відповідача - Колективного виробничого підприємства "Япік.Нет"(95051, АР Крим,                        м. Сімферополь, вул. Гоголя, 64, к.10, 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 30, каб. 64, ідентифікаційний код 31553292)

про стягнення 16 776,81 грн.  

                                                                                                    Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від   позивача – Шевченко Г.А. –  довіреність № 43-05/1261 від 17.03.2009р., у справі

Від відповідача -  Саханська В.О., довіреність № 02-Д від 01.01.2009 р., у справі

 Обставини справи: Державне підприємство "Український державний центр Радіочастот" в особі Кримської Філії Українського державного центру Радіочастот звернулося до Господарського суду АР Крим  з позовом до відповідача  – Колективного виробничого підприємства "Япік.Нет" про стягнення з відповідача  на користь Державного підприємства "Український державний центр Радіочастот" в особі Кримської Філії Українського державного центру Радіочастот заборгованості  з виплати  виконаних позивачем робіт, пов'язаних  з користуванням  радіочастотним  ресурсом України за період  з лютого по липень 2009 року включно  у сумі 16 776,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору  на  виконання робіт, пов'язаних  з користуванням  радіочастотним  ресурсом України № 31553292/416 від 11.07.2006р., відповідач не виконує прийняті на себе зобов'язання щодо  оплати робіт, які виконані  Державним підприємством "Український державний центр Радіочастот"   до 15 числа  першого місяця поточного кварталу, відповідно до  пункту 3.1 та розділу 4 договору.

Так, позивач зазначає, що відповідач  користується  радіочастотним ресурсом  і здійснює  експлуатацію  радіоелектронних засобів на підставі  ліцензії на використання  радіочастотного ресурсу, проте  несвоєчасно  й не в повному обсязі сплачує  виставлені рахунки, у зв'язку з чим у нього сформована заборгованість, проти якої, як стверджує позивач, він не заперечує,  здійснюючи часткові проплати  за послуги, що  надані у 2009 році.

Крім того, позивач зазначає, що  ним на адресу відповідача  направлені належним чином  оформлені акти  про виконання послуг, які Колективним  виробничим підприємством "Япік.Нет" не оспорювались, що на думку позивача також є  підтвердженням зобов'язання  з оплати послуг (робіт) відповідачем  за договором № 31553292/416 від 11.07.2006р. за період   лютий-липень 2009р.

02.09.2009 р. від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач повідомив суд про те, що при розрахунку ціни позову була допущена помилка при встановлені заборгованості, оскільки при розрахунку позивачем не було враховано сплати відповідачем частини заборгованості у розмірі 1000,00 грн. у березні 2009 р. Так станом на день подачі позову заборгованість відповідача складала 15776,80 грн. Крім того, у зазначеному клопотанні позивач повідомляє, що відповідачем у серпні 2009 р. було сплачено суму заборгованості у розмірі 3000,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 12776,80 грн. заборгованості.

Суд вважає за можливе вказане клопотання задовольнити, прийняти зменшення розміру позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач явку представника у судове засіданні забезпечив, проте письмового відзиву на позов не надав. У судовому засіданні підтвердив наявну за ним заборгованість у розмірі 12776,80 грн.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

11.07.2006 р. між Державним підприємством "Український державний центр Радіочастот" в особі Кримської філії Українського державного центру Радіочастот (Виконавець) та Колективним виробничим підприємством "Япік.Нет" (Замовник) був укладений договір № 31553292/416 (а.с. 14).

Розділом 1 Договору у редакції додаткової угоди № 1 від 04.01.2009 р. передбачено, що Виконавець виконує роботи, передбачені Тарифами на роботи (послуги) Державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, пов'язані з використанням радіочастотним ресурсом України, затверджені рішенням Національної комісії України з питань регулювання зв'язку № 1256 від 11.12.2008 року та зареєстровані  в Міністерстві юстиції України від 25.12.2008 року за № 1238/15929, а Змовник приймає та оплачує  виконані роботи  в порядку та на умовах, передбачених даним договором (а.с.15 на зворотному боці).

У відповідності до п. 3.1. договору,  замовник зобов'язується  оплачувати роботи виконавця у розмірі та строки, передбачені розділом 4 даного договору.

Згідно до п. 4.3. договору,  оплата робіт з технічного радіоконтролю параметрів випромінювання  РЕС та ЕМС РЕС здійснюється замовником  щоквартально, до 15 числа першого  місяця поточного кварталу.

Згідно з п.п. 4.5, 4.6 Договору сплата інших робіт по Договору виконується по виставленим рахункам Виконавця у десятиденний строк з моменту отримання Замовником рахунку. Виконані роботи підтверджуються відповідними двосторонніми актами. Замовник повинен підписати акт протягом 3-х днів з моменту отримання або подати мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт. У випадку, коли Замовник не направив підписаний акт у зазначений строк та не надав мотивовану відмову, акт автоматично вважається підписаним, а роботи виконаними.

Пунктом 5.1. Договору встановлено,  що за порушення умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

У відповідності до п. 7.1 Договору,  строк дії договору встановлений   з 11.07.2006 року по 11.07.2007 року.

У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору ні одна зі сторін не заявить про його розірвання (про згоду щодо закінчення), дія Договору продовжується на кожний наступний рік та тих же умовах (п. 7.2 Договору).

Сторони не представили суду доказів розірвання договору або зміни його умов, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що зазначений договір на день розгляду справи досі є дійсним.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення вимог договору та ст. 6 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» не проводив сплату робіт з технічного радіоконтролю параметрів випромінювання  та забезпечення ЕМС РЕС у повному обсязі у січні – липні 2009  р. у повному обсязі, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 15776,80 грн., що і послужило підставою для звернення Державного підприємства "Український державний центр Радіочастот" в особі Кримської філії  Українського державного центру Радіочастот  із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відправлені на адресу відповідача рахунки та акти виконаних робіт відповідач не оскаржив, отже в силу п. 4.6 Договору, зазначені акти виконаних робіт є підписаними, а роботи виконані, проте сума, вказана у актах та рахунках, у повному обсязі сплачена не була.

У судовому засіданні було встановлено, що відповідачем 04.08.2009 р. та 05.08.2009 р. було сплачено частку вартості виконаних робіт у загальному розмірі 3000,00 грн.

Зазначене підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, а також платіжними дорученнями на зазначену суму, наданими відповідачем (а.с.114-115).

Судом також встановлено, що вказана сума у розмірі 3000,00 грн. була сплачена відповідачем у серпні 2009 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку (31.07.2009 р. – згідно штампу поштового відділення про відправлення позовної заяви на конверті) та стало підставою для зменшення розміру позовних вимог позивачем на зазначену суму.

Таким чином, судом встановлено, що  на день розгляду справи за відповідачем існує заборгованість зі сплати виконаних робіт позивачем відповідно до умов договору № 31553292/416 від 11.06.2006 р. у розмірі 12776,80 грн.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання за договором по оплаті виконаних робіт в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Більш того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2009 р. між сторонами, підписаний як з боку позивача, так з боку відповідача, відповідно до якого відповідач підтвердив наявну за ним заборгованість за виконані роботи у розмірі 15776,80 грн. (а.с.119).

Крім того, листом від 13.08.2009 р. відповідач підтвердив наявну за ним заборгованість за виконані роботи за договором від 11.07.2006 р. у розмірі 15776,80 грн., та запропонував позивачеві погасити зазначену заборгованість відповідно до графіку. Так, відповідно до зазначеного графіку, відповідач зобов'язався у серпні 2009 р. провести сплату частки заборгованості у розмірі 3000,00 грн.(а.с.120).

Як зазначалось, у судовому засіданні відповідач підтвердив наявну за ним заборгованість у розмірі 12776,80 грн.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про  задоволення  позову за умови,  що дії відповідача не суперечать законодавству або  не  порушують  прав  і  охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що вказані дії відповідача не суперечать законодавству та  не  порушують  прав  і  охоронюваних законом інтересів інших осіб, через що  зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що причиною зменшення позовних вимог позивачем є сплата частини заборгованості після надходження позову до суду, тобто при пред'явленні позову право позивача у цій частині було порушено. Тому державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 04.09.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Колективного виробничого підприємства "Япік.Нет"(95051, АР Крим,                        м. Сімферополь, вул. Гоголя, 64, к.10, 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 30, каб. 64, ідентифікаційний код 31553292) на користь Державного підприємства "Український державний центр Радіочастот" ( 01000, м. Київ, 17, просп. Перемоги, 15 км.) в особі Кримської філії  Українського державного центру Радіочастот ( 95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 133-а, ідентифікаційний код 23450734; р/р 260029104 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021) 12776,80 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.