Рішення

від 07.09.2009 по справі 5020-1/044

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1/044

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" вересня 2009 р. справа № 5020-1/044

Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Алсуф'єва В.В., розглянувши матеріали господарської справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „АМІ”

(вул. Шостака, 1, оф.10,  м. Севастополь, 99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телефонна компанія „Южная сеть”

(вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053)

про стягнення 8827,36 грн.,

За участю представників сторін:

Позивача - Поливець Я.В., довіреність № 59  від 01.09.2009;

Відповідача - Ігнатьєва Ю.Г., директор; паспорт серія АР 098406.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АМІ” (далі –Позивач) звернулось до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Телефонна компанія „Южная сеть” (далі –Відповідач) про стягнення суми заборгованості за поставлені устаткування, матеріали та виконані роботи у розмірі 8827,36 грн., обґрунтовуючи свої вимоги  несплатою відповідачем отриманого згідно з накладними товару та виконаних позивачем робіт.

Представник Позивача позовні вимоги підтримала, на задоволенні позову наполягала.

В судовому засіданні 07.09.2009 Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                                           ВСТАНОВИВ:

У лютому-березні 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю „АМІ” на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „Телефонна компанія „Южная сеть” було поставлено устаткування та матеріали на загальну суму 5847,86грн., а також виконані роботи з монтажу і введенню в експлуатацію системи сигналізації у приміщенні Відповідача та ремонту персонального комп'ютера із заміною комплектуючих на загальну суму 2979,50 грн.

Факт поставки матеріалів та устаткування підтверджується накладними №70 від 07.02.2007 на суму 421,30 грн., № 99 від 15.03.2007 на суму 788,56 грн. (а.с. 9, 10), а також видатковими накладними №СФ-092 від 23.02.2007 на суму 918,00 грн., № СФ-074 від 12.02.2007 на суму 3720,00 грн. (а.с. 11, 12). Зазначені накладні засвідчені підписами уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств.

Виконання робіт з монтажу та введенню в експлуатацію системи сигналізації у приміщенні Відповідача підтверджується актом здачі, приймання виконаних робіт б/н від 21.03.2007 за рахунком № 125 від 15.03.2007 на суму 2669,50 грн., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств (а.с. 13). Від імені Позивача акт підписаний Ткачовим Г.А., який на момент підписання цього акту був генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю „АМІ”, що підтверджується протоколом загальних зборів товариства № 7 від 12.03.2007 та наказом № 3/к від 12.01.2009 (а.с. 71, 72).

Виконання робіт з ремонту персонального комп'ютера із заміною комплектуючих підтверджується актом здачі, приймання виконаних робіт № 290 від 22.02.2007 на суму 310,00 грн. підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств (а.с. 14). З боку Позивача акт підписаний Сербіладзе А.Г., повноваження якого підтверджуються довіреністю №305 від 10.01.2007 та наказом №23/к від 03.05.2006 (а.с. 74, 75).

Оскільки строк оплати отриманого товару та виконаних робіт сторонами не був встановлений, Позивач на підставі статті 530 Цивільного кодексу України надіслав Відповідачу лист-вимогу №15 від 21.05.2009 про сплату заборгованості, в якому вимагав оплатити борг у сумі 8827,36 грн. (а.с.15). Факт відправки Позивачем вказаної вимоги підтверджується копією поштової квитанції № 6575 від 27.05.2009 (а.с.16).

Несплата Відповідачем виниклої заборгованості в сумі 8827,36 грн. з'явилась підставою для звернення Позивача до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором поставки та договором про надання послуг. Ці дії згідно зі статтями 11, 692, 712, 901 Цивільного кодексу України є підставою виникнення у Відповідача обов'язку сплатити заборгованість за отриманий у Позивача товар та виконані Позивачем роботи у повному обсязі.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки сторони не укладали письмового договору, не встановлювали строків оплати, згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на підставі накладних №70 від 07.02.2007, № 99 від 15.03.2007 та видаткових накладних №СФ-092 від 23.02.2007, № СФ-074 від 12.02.2007 Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 5847,86 грн., в яких визначено його найменування, обсяг та вартість (а.с. 9-12), а також виконав роботи з монтажу та введенню в експлуатацію системи сигналізації у приміщенні Відповідача та ремонту персонального комп'ютера із заміною комплектуючих на загальну суму 2979,50 грн., про що свідчать надані суду акти здачі, приймання виконаних робіт б/н від 21.03.2007, № 290 від 22.02.2007 (а.с. 13, 14).

Проте, Відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого від Позивача товару та виконаних робіт не виконав, спрямовану до нього вимогу Позивача № 15 від 21.05.2009 про сплату суми боргу у розмірі 8827,36 грн. за отриманий товар та виконані роботи залишив без відповіді.

Відповідно до акту звірення розрахунків, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками підприємств, розмір загальної заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 31.10.2008 становить 8827,36 грн. (а.с. 78). Відповідач зазначені обставини жодним чином не спростовує та визнає основну суму заборгованості, що склалась за ним, в сумі 8827,36 грн. (а.с. 80).

На підставі вищевказаного, суд вважає заборгованість відповідача у розмірі 8827,36 грн. доведеною і обґрунтованою.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Окрім того, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у випадку задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно із підпунктом “а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” для заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів встановлено державне мито у розмірі  1 відсоток ціни позову, але не менше 6  неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів“ зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року №1596, від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року № 361, від 24 червня 2009 року №658 встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 118,00 грн.

Отже, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 712, 901 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Телефонна компанія „Южная сеть” (вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053; ідентифікаційний код 31727947, р/р 260093017424 у Філії Євпаторійського відділення № 4551 ВАТ„ДОБУ”, м. Євпаторія, МФО 384050) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АМІ” (вул. Шостака, 1, оф.10,  м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 32427895, р/р 2600000015669 у ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 384986) суму заборгованості за поставлені устаткування, матеріали та виконані роботи в розмірі 8827,36 грн. (вісім тисяч вісімсот двадцять сім гривень 36 коп.), державне мито в розмірі 102,00 грн. (сто дві гривні), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень), а всього 9047,36 грн. (дев'ять тисяч сорок сім гривень 36 коп.)       

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                 підпис                                        В.В. Алсуф'єв