Рішення

від 22.09.2009 по справі 54/184-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

54/184-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2009 р.                                                            Справа № 54/184-09

вх. № 6266/1-54

Суддя господарського суду Хачатрян В.С. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Залуцко Л.Г., дов. від 20.07.2009 року

 відповідача - Чайчук О.О., дов. № 189 від 07.09.2009 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Технокомплект", м. Харків  

до  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

про визнання договору продовженим

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Технокомплект", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (відповідач по справі) про визнання Договору оренди № 2028-Н від 11.10.2005р. продовженим.

У судовому засіданні 27.08.2009 року було оголошено перерву до 22.09.2009року о 10-50. Після перерви судове засідання було поновлено і  продовжено у тому ж складі.

22 вересня 2009 року до канцелярії суду позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України, було надано заяву про зміну предмету позову (вх. 11164).

У судовому засіданні позивач не підтримував надану заяву про зміну предмету позову.

У відповідності до положень ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку  досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Однак, враховуючи те, що позивач не підтримує надану заяву про зміну предмету позову, суд доходить до висновку про необхідність залишення наданої заяви без розгляду.

Представник позивача, в призначеному на 22 вересня 2009 року, судовому засіданні підтримав поданий позов та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов, а саме посилався на статтю 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” стосовно конкурсних засад оренди державного майна.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, встановив наступне.

11 жовтня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Технокомплект" було укладено договір оренди № 2028-Н. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору орендодавець (відповідач по справі) передав, а орендар (позивач по справі) прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (к. № 36, 37, 38, 39) на 7-му поверсі десятиповерхової будівлі інженерно лабораторного корпусу літ. А-11, загальною площею 76,2 кв. м., які розміщені за адресою: м. Харків, Червоношкільна набережна, 2, що знаходяться на балансі Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту „Укренергомережпроект”. Відповідно до пункту 10.1 договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 11 жовтня 2005 року до 11 вересня 2006 року включно.

Факт передачі приміщення підтверджується Актом приймання - передачі орендованого майна від 11.10.2005р., що є Додатком № 1 до Договору.

11.02.2008 р. сторони уклали Додаткову угоду № 3 до Договору, якою продовжили дію Договору на 11 місяців, а саме з 09.08.2007 р. до 08.07.2008р.

30.08.2008р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 2028-Н від 11.10.2005р., якою продовжили дію Договору на 11 місяців, а саме з 08.07.2008р. до 08.06.2009р.

29.12.2008 р. сторони уклали Додаткову угоду № 5 до Договору, у відповідності до якої п. 1.1 договору викладено у наступній редакції: "орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення: кім. № 37, 38, 39 на 7-му поверсі десятиповерхової будівлі інженерно лабораторного корпусу літ. А-11, загальною площею 38,00 кв. м., які розміщені за адресою: м. Харків, Червоношкільна набережна, 2, що знаходяться на балансі Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту „Укренергомережпроект”, а також змінено розмір орендної плати, шляхом внесення змін до п. 3.1. договору оренди.  

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно із статтею 764 ЦК України у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не повідомив у встановлений законом строк позивача про намір розірвати укладений договір оренди, суд приходить до висновку, що договір в силу приписів наведених норм вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3 вказаної статті). При цьому частиною 4 зазначеної статті визначено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 3 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за  інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово  попередити  про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як свідчать матеріали справи, власник майна не має наміру використовувати майно для власних потреб, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів.

ТОВ Науково-виробниче підприємство "Технокомплект", як свідчать матеріали справи, виконує належним чином свої обов'язки за договором, зокрема: орендна плата вноситься своєчасно та у повному обсязі, майно використовується відповідно до його призначення та умов договору, будь-які претензії з боку орендодавця або балансоутримувача відсутні.

Частиною 4 статті 73 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” (з подальшими змінами та доповненнями) визначено, що орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки.

Отже суд виходить з презумпції про те, що орендар за наведених обставин справи та з урахуванням вимог чинного законодавства має право на продовження договору оренди №  2021-Н на новий строк, але не більше ніж на два роки.

При цьому судом відхиляються посилання відповідача на статтю 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” відносно конкурсних засад оренди державного майна, оскільки Закон України „Про оренду державного та комунального майна” є спеціальним законом, що регулює правовідносини оренди державного майна та відповідних положень про конкурсні засади він не містить. Крім того, судом береться до уваги той факт, що в зазначену статтю 73 „Про Державний бюджет України на 2009 рік” було внесено зміни та вимоги про конкурсні засади оренди державного та комунального майна втратили чинність.

Оскільки відповідачем не було відмовлено у продовженні терміну дії Договору оренди, суд визнає Договір № 2028-Н від 11.10.2005р. автоматично продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, та задовольняє позов у повному обсязі.

Оскільки позивач належним чином не довів, що спір виник з вини відповідача, суд вважає, що судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 764 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати Договір оренди № 2028-Н від 11.10.2005р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технокомплект" (61050, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 2, к. 706; код ЄДРПОУ 25455948) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18; код ЄДРПОУ 23148337) продовженим.

Суддя                                                                                            Хачатрян В.С.

Повний текст судового рішення підписано 28 вересня 2009 року.