Рішення

від 31.08.2009 по справі 2/122-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/122-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "31" серпня 2009 р.                                                                                          по справі  № 2/122-38

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вікторія”, смт.Голоби Ковельський район

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокультура Волинь”, смт.Голоби Ковельського району

про стягнення 1072629,95 грн.

Суддя Черняк Л. О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Сафулько С.Ф., адвокат, довіреність від 06.08.2009 року

від відповідача: Волощук О.Ф., адвокат, довіреність від 10.08.2009 року

в судовому засіданні присутні для дачі пояснень: Ковилін О.А., в.о. директора ТзОВ «Агрокультура Волинь», паспорт СВ 069827, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Закарпатській області від 18.11.1999 року, Грицюк І.В., агроном, паспорт АС 014515, виданий Ковельським РМ УМВСУ у Волинській області від 29.02.1996 року, Олексюк А.Р.,  колишній директор СГВК «Вікторія», паспорт АС 5174408, виданий Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області,25.01.1999 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України  роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Відповідно до ст.. 81-1 ГПК України здійснюється технічна фіксація судового процесу.

У судовому засіданні 26.08.2009 року оголошена перерва до 31.08.2009 року для оголошення повного тексту рішення.

Суть спору: позивач – Сільськогосподарський виробничий кооператив “Вікторія” просить суд стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокультура Волинь” 1072629,95 грн. згідно договору про спільну діяльність від 04.09.2008 року, та судові витрати по справі: 10726,29 грн. в    повернення      витрат по сплаті державного мита, 118 грн. в повернення  витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 10000,00 грн. витрат по оплаті правової допомоги (послуг) адвоката.

Позовні вимог обґрунтовані таким.

Між товариством  “Агрокультура Волинь” (сторона-1) та кооперативом «Вікторія»(сторона-2) 04.09.2008 року було укладено договір про спільну діяльність та додаток №1 (програма робіт), що додається до договору.

На виконання умов договору та додатку до договору №1 кооператив свої зобов'язання в частині передачі майна для здійснення спільної діяльності виконав в повному обсязі. В свою чергу, відповідач для здійснення спільної діяльності передав мінеральні добрива, насіння озимих культур (жита) на суму 155796,05 грн., два трактори »та одну сівалку.

Товариство «Вікторія» протягом квітня-червня 2009 року здійснило роботи по культивації, оранці, боронуванні, дискуванні полів; погрузці, підведенні, розгрузці, розкиданні (внесенні) мінеральних добрив, обприскуванні посівів і полів; підвезенні грунту і піску для польових доріг; плануванні польових доріг, підвезенні води, зберіганні, охорони та посіву зернових культур; зберіганні та охорони паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, зернових культур, що підтверджується актами виконаних робіт №№2, 3 ,4 ,5, подорожніми листами та накладними, які додаються до матеріалів позовної заяви.

Всього позивачем виконано робіт на суму 1248426 грн., а саме згідно акту №2 виконано робіт на 136767 грн., згідно акту №3 –на 183390 грн., №4 –на 592611 грн., №5 –на 243638 грн. згідно накладної №74 від 01.06.2009 року  в рамках договору про спільну діяльність СВК «Вікторія»передано ТзОВ “Агрокультура Волинь” гній –1350 тонн, овесу –114 цн, ячменю –130 цн, кукурудзи –40 цн, на загальну суму 92020 грн.

Оскільки відповідач надав для здійснення спільної діяльності мінеральні добрива та насіння жита (озимих культур) на суму 155796,05 грн., то фактичні витрати СВК «Вікторія»по виконанні вищевказаних робіт складають 1092629,95 грн. (1248426-155796,05 грн.).

Відповідачем перераховано на рахунок кооперативу із 2 000 000,00 грн. лише 20 000 грн. на покриття поточних витрат позивачем при здійсненні спільної діяльності. Товариство “Агрокультура Волинь” 1072629,95 грн. недоплатила, в порушення вимог договору про спільну діяльність.

Представником відповідача заявлено клопотання про участь в судовому засіданні колишнього керівника СВК «Вікторія»- Войтюка М.М. для дачі пояснень стосовно укладеного договору від 04.09.2008 року та виклик в судове засідання колишнього директора ТзОВ “Агрокультура Волинь” –Олексюка А.Р. та представника товариства –агронома Грицюка І.В.

Відповідно до ст.. 30 ГПК України суд ухвалив клопотання задовольнити.

В засіданні суду 17.08.2009 року Войтюк М.М. пояснив суду, що роботи кооперативу «Вікторія»для товариства «Агрокультура Волинь»фактично виконувалися, однак домовленості про ціни не було. Будь-які інші виконавці до проведення робіт не залучалися. Договір про спільну діяльність від 04.09.2008 р. він не підписував, хоч і підпис на договорі такий, як він розписується.

Позивач в своїх додаткових поясненнях просить суд віднестись до таких пояснень Войтюка М.М. критично, оскільки з 01.09.2008 року він працює на посаді головного інженера ТзОВ «Агрокультура Волинь», що підтверджується трудовим договором від 01.09.2008 року (а.с. 243-245). Також позивач пояснив, що ціни на роботи та послуги, які виконувались СВК «Вікторія»в рамках договору про спільну діяльність, погоджені між сторонами, про що 05.09.2008 року складено відповідний протокол, підписаний Войтюком М.М., як керівником СВК «Вікторія»та Олексюком А.Р. –директором ТзОВ «Агрокультура Волинь»і скріплений печатками юридичних осіб (копія протоколу від 05.09.2008 р., долучена до матеріалів справи, позивач надав суду для його огляду оригінал).

Колишній директор товариства «Агрокультура Волинь»Олексюк А.Р. пояснив суду, що з серпня по грудень 2008 року він працював на посаді директора товариства. 04.09.2008 року між товариством «Агрокультура Волинь»та кооперативом «Вікторія»дійсно було укладено договір про спільну діяльність, який від імені ТзОВ «Агрокультура Волинь»підписано Олексюком А.Р., як директором товариства, а від імені СВК «Вікторія»- головою правління кооперативу –Войтюком М.М., а 05.09.2008 року товариством та кооперативом було погоджено графік виконання робіт за договором від 04.09.2008 року про спільну діяльність у вигляді додатку до договору, яким погодили ціни робіт та послуг, що будуть виконуватися і надаватися СВК «Вікторія»для ТзОВ «Агрокультура Волинь»в рамках договору про спільну діяльність. Згадані графік робіт та протокол погодження цін, як і договір, від імені ТзОВ «Агрокультура Волинь»підписано Олексюком А.Р., а від імені СВК «Вікторія»головою правління –Войтюком М.М. Ці домовленості скріплені печатками сторін.

Працівник товариства «Агрокультура Волинь» - агроном Грицюк І.В. пояснив суду, що кооператив «Вікторія»дійсно виконував для ТзОВ «Агрокультура Волинь»ряд сільськогосподарських робіт, виконання яких він приймав по дорожніх листках транспортних засобів. При цьому Грицюк І.В. в судовому засіданні вказав на ті документи, які він підписував особисто і виконання робіт яких він підтверджує. Будь-які інші організації, крім СВК «Вікторія»для виконання сільськогосподарських робіт в товаристві «Агрокультура Волинь»не залучилися. На тих документах (шляхові листи, накладні), де немає його підписів, роботи виконувалися, але їх приймав не він.

Представник відповідача заявив суду клопотання про призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз договору про спільну діяльність від 04.09.2008 р., укладеного між СВК «Вікторія»та ТзОВ «Агрокультура Волинь».

Дане клопотання судом відхилено, оскільки суд критично відноситься до тверджень відповідача та пояснень Войтюка М.М. щодо не укладення ним договору від 04.09.2008 р.

Відповідач у відзиві, представник відповідача та в.о. директора ТзОВ «Агрокультура Волинь»Ковилін О.А. не заперечували фактичного виконання СВК «Вікторія»робіт, про які йдеться в додатку до договору від 04.09.2008 року (програма робіт), що підписаний Войтюком М.М.

Крім того, в судовому засіданні встановлено і сторонами не заперечується, що Войтюк М.М. з вересня 2008 р. працює в товаристві «Агрокультура Волинь»та отримує там заробітну плату.

Отже, в даному випадку він виступає як зацікавлена особа на стороні товариства. У зв'язку з наведеним, у суду немає сумнівів щодо фактичного укладення між СВК «Вікторія»та товариства «Агрокультура Волинь»договору від 04.09.2008 р. про спільну діяльність та виконання його умов сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Відповідно до ст.. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідач, вважаючи, що договір від 04.09.2008 року недійний, заявляє клопотання про призначення судових експертиз.

Приписами ст.. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд не встановив обставин недійсності договору про спільну діяльність від 04.09.2008 року. Відповідач звертався з позовом про визнання недійсним договору від 04.09.2009 р., однак у відкритті провадження відмовлено ухвалою господарського суду Волинської області від 20.08.2009 року №01-14/255.

Крім того, суд зазначає, що на виконання договору від 04.09.2008 року проводилися певні сільськогосподарські роботи та велася проплата, тобто погодження між сторонами було.

За таких обставин суд не знаходить підстав для призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз у справі і виходить із засад правомірності правочину –договору від 04.09.2008 року про спільну діяльність, укладеного між СВК «Вікторія»та ТзОВ «Агрокультура Волинь».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просить задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечення підтримав, зазначивши, що договір про спільну діяльність між СВК «Вікторія»та ТзОВ “Агрокультура Волинь” від 04.09.2008 р. не укладався.

Позивач Власюк П.М. дійсно був власником ТзОВ «Агрокультура-Волинь», а Олексюк Р.А -  виконавчим директором підприємства і мав відповідні повноваження щодо укладання договорів, з відповідними обмеженнями в сумі. За змістом протоколів зборів засновників договори і інші правові угоди не могли бути укладені на суму більше 25 000 доларів.

10 вересня 2008 року Власюк Петро Миколайович продав ТзОВ «Агрокультура-Менеджмент»стовідсоткову частку в статутному капіталі ТзОВ «Агрокультура-Волинь», про що складено протокол загальних зборів учасників та договір купівлі-продажу частки ТзОВ «Агрокультура-Волинь». За умовами договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати всі активи і відповідно всі укладені угоди, договори і інші бухгалтерські документи. Договір про спільну діяльність  від 4 вересня 2009 року переданий не був, оскільки його не існувало.

Перереєстрація нової редакції статуту відбулася тільки 18.11.2008 року.

5 листопада 2008 року невідомими особами була викрадена печатка в бухгалтера підприємства Богданової-Собчук О.О. Директор підприємства Олексюк А.Р. звернувся з заявою в Ковельський МРВ не про викрадення печатки, а про її втрату. В зв'язку з цим в порушенні кримінальної справи відмовлено.

В порушення вимог ст. 57 ГПК України позивачем не надано нам перерахованих в позовній заяві додатків, а саме копій шляхових листів і актів виконаних робіт.

Відповідач жодним чином не заперечує факти, що позивачем, тобто СВК «Вікторія»проводились ряд сільськогосподарських робіт на наші замовлення. Ми також не заперечували про наявність з нашої сторони заборгованості в оплаті наданих послуг. Але ця заборгованість виникла по причині неврегульованості тарифів, які умисно завищені позивачем і з якими ми не можемо погодитись, оскільки вони (тарифи) в декілька разів перевищують встановлені нормативи по Україні і на території Волинської області безпосередньо.

Договору про спільну діяльність від 4 вересня 2008 року, який є основою позову в природі не існує. Він не підписувався посадовими особами ТзОВ «Агрокультура-Волинь»в зазначений день, а значно пізніше з використанням «втраченої печатки». Також він не підписувався зі сторони тодішнього керівника СВК «Вікторія»Войтюка М.М., про що є офіційні його пояснення в Ковельській міжрайонній прокуратурі, яка в даний час проводить дослідну перевірку за заявою в.о. директора «Агрокультура-Волинь»щодо зловживань зі сторони Власюка П.М. та Олексюка Р.А. як службових осіб.

Відповідно договір про спільну діяльність від 4 вересня 2009 року, наданим позивачем в суд є підробленим.

За змістом позовних вимог позивач надав в якості додатків до позовної заяви ряд документів, а саме копії подорожніх листів і актів виконаних робіт в кількості 5 шт. Але посадові особи ТзОВ «Агрокультура-Волинь» не підписували жодного акту виконаних робіт в 2009 році на виконання договору про спільну діяльність від 4 вересня 2008 року, хоча визнають, що СВК «Вікторія»дійсно проводились деякі зазначені в позовній заяві роботи.

Відповідач не заперечує виконання деяких робіт СВК «Вікторія», але не в такому обсязі і не погоджується проводити оплату по завищених тарифах, готовий провести повний розрахунок за реально виконані роботи по діючих тарифах на території Волинської області за взаємним погодженням сторін позову.

За змістом п 12.2 договору сторони визначили, що всі ймовірні претензії до договору повинні розглянутись сторонами протягом 10 днів. Жодної письмової претензії від позивача відповідач не отримував.

Договір про спільну діяльність двох видів. Один із них ( п.2 ст. 1130 ЦКУ) передбачає об'єднання вкладів.

Договір за умовами якого його сторони (учасники поєднують свої внески для отримання прибутку підлягає обов'язковій реєстрації в податкових органах. ( п.4.12 Наказу ДПА України № 80 від 19.02.1998 року)

Згідно вимог цього ж наказу учасники договору про спільну діяльність зобов'язані подати в податкові органи заяву за формою №1-ОПП та завірену учасниками копію договору про спільну діяльність. Стороною позивача ці вимоги не виконані.

Відповідна реєстрація в податкових органах договору про спільну діяльність від 4 вересня 2008 року відсутня.

Про факти зловживань і скоєння правопорушень зі сторони колишнього засновника «Агрокультура-Волинь»Власюка П.М та колишнього директора Олексюка А.Р. відповідач неодноразово звертався в правоохоронні органи.

24 березня 2008 року директор ТОВ «Агрокультура-менеджмент»Іван Томін звернувся з письмовою заявою в прокуратуру Волинської області про ряд зловживань зі сторони колишніх керівників ТзОВ «Агрокультура-Волинь». Заява була скерована для проведення перевірки в Ковельську міжрайонну прокуратуру. Постановою помічника Ковельського міжрайонного прокурора Борка А.Ю. в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Зазначена постанова оскаржена в порядку ст.99-1 КПК України. Прокуратурою області 04.08.2009 року постанова про відмову в порушенні кримінальної справи скасована і матеріали направлені для проведення додаткової перевірки в Ковельську міжрайонну прокуратуру. Процесуальне рішення по цих матеріалах не прийнято.

31 липня 2009 року ( вих. .№ 79 від 31 липня 2009 року) керівництво ТзОВ «Агрокультура-Волинь»звернулось з заявою в Ковельську міжрайонну прокуратуру з заявою про скоєний злочин в частині виготовлення фальшивих цивільно-правових угод з використанням викраденої печатки підприємства. Процесуальне рішення за даною заявою прокуратурою не прийнято.

        Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, спеціалістів, викликаних в судове засідання відповідно до ст.. 30 ГПК України,  суд, -

в с т а н о в и в:

Між ТзОВ «Агрокультура Волинь»та СВК «Вікторія»04.09.2008 року укладено договір про спільну діяльність. Від імені ТзОВ «Агрокультура Волинь»договір підписано директором –Олексюком А.Р., а від імені кооперативу «Вікторія»- головою правління Войтюком М.М.

При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача про недійсність даного договору та критично відноситься до пояснень колишнього керівника СВК «Вікторія»Войтюка М.М. про те, що він нібито цього договору не підписував з огляду на наступне:

-          представник відповідача у відзиві та у судовому засіданні не заперечував факту виконання СВК «Вікторія»робіт для ТзОВ «Агрокультура Волинь»та не заперечував існування заборгованості по розрахунках за виконані роботи, що підтверджується також поясненнями в.о. директора ТзОВ «Агрокультура Волинь»Ковиліна О.А.;

-          як встановлено в судовому засіданні, Войтюк М.М. з вересня місяця 2008 р. працює на посаді головного інженера в ТзОВ «Агрокультура Волинь»та отримує там заробітну плату;

-          пояснення Войтюка М.М. спростовуються поясненнями Олексюка А.Р. –колишнього директора товариства «Агрокультура Волинь».

Суд також враховує, що згідно зі ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, виходячи з положень наведеної норми Закону у суду відсутні підстави вважати недійсним укладений 04.09.2008 р. між ТзОВ «Агрокультура Волинь»та СВК «Вікторія»договір про спільну діяльність.

Відповідно до п. 1 договору від 04.09.2008 року його предметом є взаємні зобов'язання сторін по об'єднанню майна (вкладів) і зусиль для спільної діяльності в сфері посіву озимих і ярих культур з метою досягнення спільних господарських цілей: максимального досягнення урожайності сільськогосподарських культур і отримання максимального прибутку.

Пунктом 2.2 договору визначено, що спільна діяльність сторін буде здійснюватись у відповідності до «Програми робіт»(додаток №1), що додається до договору, в якій сторони визначають порядок, терміни, етапи та інші умови спільної діяльності.

Згідно п. 3 договору сторона-1 (товариство) зобов'язується в строк протягом вересня місяця з моменту підписання договору перерахувати стороні-2 платіжним дорученням грошовий внесок в розмірі 2 млн. грн.. Пунктом 4 договору передбачено, що сторона-2 (СВК «Вікторія») зобов'язується здійснити комерційні проекти профінансовані стороною-1 негайно після підписання договору.

05.09.2008 року товариство ТзОВ «Агрокультура Волинь»та СВК «Вікторія»погодили види та графік робіт, про що складено програму робіт (додаток №1 до договору, а.с. 28-29), а також погодили ціни робіт (послуг), що будуть виконуватись (надаватися) СВК «Вікторія»згідно умов договору від 04.09.2008 р., про що складено протокол погодження цін (а.с. 28). Зазначені програма робіт та протокол погодження цін підписані від ТзОВ «Агрокультура Волинь» - директором Олексюком А.Р., а від  СВК «Вікторія»- керівником Войтюком М.М. і скріплені печатками юридичних осіб, що уклали ці правочини.

Тим самим, спростовується твердження відповідача про відсутність погодження ціни на роботи і послуги. При цьому, суд враховує, що відповідач звертався до позивача з листом про нове погодження цін лише 18.08.2009 року, тобто після виконання робіт та пред'явлення позову (а.с. 216). Згідно листа позивача від 26.08.2009 року пропозицію товариства ТзОВ «Агрокультура Волинь»щодо встановлення нових цін кооперативом «Вікторія»відхилено.

Твердження відповідача про завищення цін спростовується приписами ст. 627 ЦК України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору. Будь-яких доводів на підтвердження завищення цін на роботи, вказані в протоколі від 05.09.2008 р. –відповідач не надав.

Згідно «Програми робіт»та протоколу погодження цін від 05.09.2008 року кооператив «Вікторія»та ТзОВ «Агрокультура Волинь»визначили такі роботи і послуги, які виконуватимуться СВК «Вікторія»при здійсненні спільної з товариством діяльності відповідно до умов договору від 04.09.2008 року: боронування –70 грн./га, внесення (розкидання) міндобрив –280 грн./га, каткування –70 грн./га, культивація –280 грн./га, внесення гербіцидів, обприскування полів –250 грн./га, оранка –500 грн./га, підгортання гною –120 грн./год., посів (посів суміші –викоовса, кукурудзи) –400 грн./год., розкидання гною –280 грн./год.,  перевезення ґрунту та піску на польові дороги, підвезення води, підвезення карбаміду (гербіцидів) –85 грн./год., перевезення міндобрив та оприскувача, підвезення кукурудзи під посів –70 грн./год., погрузка гною, ґрунту (піску), міндобрив –120 грн./год., планування польових доріг -100 грн./год., зберігання міндобрив (гербіцидів), дизпалива –125-135 грн. в залежності від об'єму, охорона міндобрив –1848 грн. в місяць.

На підставі реєстру виконаних робіт (а.с. 247-257) позивач стверджує, що СВК «Вікторія»протягом квітня-червня 2009 року при здійсненні спільної діяльності з товариством ТзОВ «Агрокультура Волинь»виконано робіт, надано послуг на суму 1 165 547 грн. та надано матеріальних цінностей на суму 92020 грн.

На підтвердження наданих ТзОВ «Агрокультура Волинь»матеріальних цінностей (гній, овес, ячмінь, кукурудза) на суму 92020 грн. позивачем надано суду накладну №74 від 01.06.2009 року (а.с. 192). Дана обставина сторонами не заперечується та визнається.

На підтвердження виконання робіт та послуг на суму 1 165 547 грн. позивачем надано суду акти виконаних робіт №№2, 3, 4, 5 подорожні листи вантажного автомобіля та дорожні листи трактора (а.с. 30-191).

Відповідач не заперечуючи виконання позивачем робіт, заперечив щодо обсягів та об'ємів робіт. З цього приводу представник позивача пояснив суду, що зазначені в актах виконаних робіт №№2, 3, 4, 5 подорожні листи вантажного автомобіля та дорожні листи трактора виконувалися в обсягах і об'ємах вказаних в цих документах, а виконання робіт приймав працівник товариства «Агрокультура Волинь»- Грицюк І.В. Сам Грицюк І.В. в засіданні суду пояснив, що СВК «Вікторія»дійсно виконувала роботи для товариства «Агрокультура Волинь»і він приймав більшу частину таких робіт і зазначив документи, які ним підписувалися. , це дорожні листи тракторів, які маються в матеріалах справи, всього на суму 950 290 грн. (а.с. 30-191). Стосовно інших подорожніх листів (а.с. 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 60, 62, 63, 65, 73, 74, 75, 80, 86, 92, 106, 107, 111, 113, 114, 115, 116, 117, 131, 149, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 177, 179, 181, 183, 185) Грицюк І.В, пояснив, що цих документів він не підписував та не може стверджувати про те, чи виконувалися СВК «Вікторія»вказані в них роботи, також Грицюк І.В. зазначив, що не підписував актів виконаних робіт №№2, 3, 4, 5 (а.с. 30, 48, 87, 159).

Грицюк І.В. та в.о. директора товариства «Агрокультура Волинь»Ковилін О.А. пояснили, що нібито ніхто інший, окрім як СВК «Вікторія», сільськогосподарських робіт, які зазначені позивачем, не виконував.

Посилаючись на акти виконаних робіт №№2, 3, 4, 5 позивач зазначає, що, в ході здійснення спільної діяльності ним надавалися послуги по зберіганню дизпалива і мінеральних добрив на суму 25 778 грн. та по охороні міндобрив на суму 5544 грн. Факт зберігання сторонами не заперечується, однак як свідчить платіжне доручення від 24.07.2009 року №565 витрати позивача компенсовані відповідачем лише в сумі 20 000 грн.

Доказів надання послуг по зберіганню на решту суми –5778 грн. та по охороні міндобрив на суму 5544 грн. позивачем не надано.

Згідно зі ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ст.. 44 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже, наведені докази у справі свідчать про виконання СВК «Вікторія»робіт на суму 950290 грн. та надання послуг по зберіганню дизпалива і міндобрив на суму 20 000 грн., всього 970290 грн. Виконання решти робіт позивачем не доведено.

Суд приходить до висновку про підтвердження виконання позивачем робіт для товариства «Агрокультура Волинь»в рамках договору від 04.09.2008 р. про спільну діяльність на суму 970 290 грн. та передачі відповідачеві матеріальних цінностей на суму 92020 грн. Всього позивачем при здійсненні спільної з відповідачем діяльності понесено витрат на суму 1062310 грн.

Сторонами не заперечується, що відповідач надав позивачу для використання при здійсненні спільної діяльності матеріальні цінності –мінеральні добрива та насіння жита на суму 155796,05 грн. та не заперечується факт часткової сплати відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 20 000 грн. (платіжне доручення від 24.07.2009 року №565).

Заперечив позивач сплату товариством заборгованості по договору від 04.09.2008 р. в сумі 40 000 грн. Ці заперечення судом приймаються до уваги враховуючи те, що згідно платіжного доручення №565 від 10.08.2009 року ТзОВ «Агрокультура Волинь»перераховано СВК «Вікторія»40 000 грн. згідно договору від 05.12.2008 року, а не договору від 04.09.2008 р.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що належним чином доведено заборгованість ТзОВ «Агрокультура Волинь»перед СВК «Вікторія»в сумі 886513,95 грн. (886 513,95 грн. = 1062310 грн. -1557996,05 грн. -20000 грн.), а не заявлена позивачем до стягнення заборгованість в розмірі 1072629,95 грн.

В частині стягнення з відповідача витрат, понесених при здійсненні спільної діяльності в сумі 886513,95 грн. позовні вимог позивача підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно приписів ст.. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

В п. 1 договору від 04.09.2008 року про спільну діяльність, укладеного між СВК «Вікторія»та ТзОВ «Агрокультура Волинь»зазначається, що сторони за договором зобов'язуються шляхом об'єднання майна і зусиль спільно діяти в сфері посіву озимих і ярих культур з метою досягнення спільних господарських цілей: максимального досягнення урожайності сільськогосподарських культур і отримання максимального прибутку, то виходячи з положень ч. 2 ст. 1130 та ст.1132 ЦК України, договір від 04.09.2008 року за своєю природою є різновидом договору про спільну діяльність –договором простого товариства, а сторони договору є, відповідно, учасниками такого товариства.

Згідно зі ст.. 1137 ЦК України порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

В п. 2 договору від 04.09.2008 р. сторони погодили, що спільна діяльність сторін буде здійснюватись у відповідності до «Програми робіт»(додаток №1), що додається до договору, в якій сторони визначають порядок, терміни, етапи та інші умови спільної діяльності.

Також сторони погодили ціну робіт, про що склали 05.09.2008 р. відповідний протокол, в якому зазначається, що в будь-якому випадку ціна виконаних робіт не повинна перевищувати 2 000 000 грн.

Згідно п.3 договору від 04.09.2008 р. та програми робіт ТзОВ «Агрокультура Волинь»зобов'язувалось перераховувати СВК «Вікторія»2 000 000 грн., в томі числі і на відшкодування поточних витрат, понесених кооперативом в зв'язку із здійсненням спільної діяльності.

Тобто, товариство «Агрокультура Волинь»та СВК «Вікторія», уклавши 04.09.2008 р. договір про спільну діяльність досягли домовленості, що витрати, понесені позивачем при виконанні робіт за договором про спільну діяльність відшкодовуються відповідачем.

Статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивачем при здійсненні спільної з відповідачем діяльності понесено витрат на суму 1062310 грн. Ці витрати відповідач компенсував позивачу частково –сплатив 20 000 грн. та надав мінеральних добрив і насіння озимих культур на суму 155796,05 грн. Решту витрат  в сумі 886513,95 грн. товариство позивачу не відшкодувало, чим порушило взяті на себе договірні зобов'язання, що суперечить вимогам ст.ст. 526, 629, 1137 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, у зв'язку з чим, суд задовольняє вимогу СВК «Вікторія»про стягнення з ТзОВ «Агрокультура Волинь»витрат, понесених при здійсненні спільної діяльності в розмірі 886513,95 грн. В стягнення решти суми в розмірі 186116 грн. суд відмовляє із-зі недоведеності цих витрат.

Понесені позивачем судові витрати у справі підтверджуються: платіжним доручення від 05.08.2009 р. №166 про сплату 10726,38 грн. державного мита, платіжним дорученням від 05.08.2009 р. №167 про сплату 118,00 грн. на ІТЗ, рахунком та квитанцією про оплату послуг адвоката в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 49 ГПК України державне мито покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з частковим задоволенням вимог позивача, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 8865,20 грн. витрат, понесених позивачем по сплаті держмита, 118,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 8264,90 грн. витрат, понесених по оплаті послуг адвоката.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 32, 333, 36, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 629, 1130, 1132, 1137 Цивільного кодексу України, -

в и р і ш и в:

    1. Позов задовольнити частково.

      2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокультура Волинь” (45070, Волинська область, Ковельський район, смт. Голоби, вул.. Ткача, 10, р/р 260076360 в Ковельському відділенні ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у м. Луцьку, МФО 303569, код ЄДРПОУ 36127757) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вікторія” (45070, Волинська область, Ковельський район, смт. Голоби, вул..Шевченка, 26, р/р 2600430310369 у відділенні «Промінвестбанку» в м. Ковелі, МФО 303194, код ЄДРПОУ 30876817)

     886513,95 грн. витрат, понесених при виконанні робіт за договором від 04.09.2008 р. про спільну діяльність, 8865,20 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118,00  грн. в повернення  витрат на оплату інформаційно-технічного    забезпечення     судового процесу, 8264,90 грн. витрат по сплаті послуг адвоката.

          3. В решті позову щодо стягнення 186116,00 грн. витрат, понесених при виконанні робіт за договором від 04.09.2008 р. про спільну діяльність –відмовити.

4. Залишити в силі застосовані ухвалою суду від 07.08.2009 року заходи забезпечення позову, а саме: накладення арешту на майно, в тому числі урожай 2009 року, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю “Агрокультура Волинь” та накладення арешту на грошові кошти в сумі 1072629,95 грн., що належать товариству з обмеженою відповідальністю “Агрокультура Волинь” та знаходяться на розрахунковому рахунку №260076360, відкритому у Ковельському відділенні Волинської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”у м.Луцьку, МФО 303569.

Суддя                                                                                               Л.О. Черняк

Дата підписання повного

тексту рішення 31.08.2009 року