Рішення

від 18.09.2009 по справі 6/362-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/362-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.09р.

Справа № 6/362-09

За позовом  Приватного підприємства "ЕЛЕКТРОЕКСІМ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область 

до  Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод",   м. Дніпропетровськ 

про стягнення 28 112, 97 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  від позивача     - Носач Н.Ю., довіреність № 05-юр від 20.06.2009р.;

  від відповідача - Кошман О.В., довіреність № 19/7 від 26.12.2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Приватного підприємства "ЕЛЕКТРОЕКСІМ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область–далі по тексту–позивача до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 16 013,12 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 19/725т від 23.01.2007р.

Додатково, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України - інфляційні у сумі –10 428,95 грн. і 3% річних у сумі –1 670,90 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 281,13 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнає частково у сумі 15 173,12 грн. –основного боргу, 10 245,83 грн. –інфляційних та  3% річних у сумі 1 623,32 грн. посилаючись на те, що позивачем завищено суму основного боргу і як наслідок завищення суми інфляційних та 3% річних.

25.08.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 10.09.2009р. у зв'язку з тим, що ні позивач, ні  відповідач у судове засідання не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи без поважним причин не надали, та відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

10.09.2009р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару № 19/725т, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач в період з 26.01.2007р. по 03.09.2008р. по видаткових накладних передав відповідачеві товар на загальну суму 120 352,52 грн., який відповідач отримав без зауважень і відповідно до п.7.2 умов  вищеназваного договору зобов'язався оплатити протягом 20 банківських днів від дня отримання, але в порушення умов вищеназваного договору, відповідно до банківської виписки, відповідач оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 104 339,40 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 16 013,12 грн. заборгованості за отриманий, але неоплачений відповідачем товар на підставі умов договору поставки, що частково у сумі 15 173,12 грн. підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання для огляду та залучених у копіях до матеріалів справи та визнається відповідачем по суті спору у повному обсязі у відзиві на позов та в судовому засіданні.  

Додатково, за несвоєчасне виконання грошових  зобов'язань по  своєчасній оплаті отриманої  продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України - інфляційні у сумі –10 428,95 грн. і 3% річних у сумі –1 670,90 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 281,13 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий та неоплачений товар у сумі 16 013,12 грн. частково у сумі 15 173,12 грн.,  підтверджується умовами вищеназваного договору, банківськими виписками, оригіналами документів наданих сторонами  на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи та іншими матеріалами справи та частково у сумі 15 173,12 грн. визнається відповідачем по суті спору у відзиві на позов та в судовому засіданні, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 16 013,12 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 15 173,12 грн.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, за несвоєчасне виконання грошових  зобов'язань по  своєчасній оплаті отриманої  продукції, на підставі ст.625 ЦК України - інфляційні у сумі –10 428,95 грн. і 3% річних у сумі –1 670,90 грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, частково спростованих відповідачем, а отже такими, що підлягають задоволенню частково 10 245,83 грн. –інфляційних та  3% річних у сумі 1 623,32 грн.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача                     281,13 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49, 82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

           Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 7, код ЄДРПОУ 00659101, р/р 26004105342004 в ЦВ в КБ "Приватбанку", МФО 305299) на користь Приватного підприємства "ЕЛЕКТРОЕКСІМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 8, код ЄДРПОУ 31958772, р/р 26007143779001 в Кіровському відділенні КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 15 173,12 грн. (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят три гривень 12 коп.) - основного боргу, 10 245,83 грн. (десять тисяч двісті сорок п`ять гривень 83 коп.) - інфляційних, 1 623,32 грн. (одна тисяча шістсот двадцять три гривень 32 коп.) -3% річних, 270,42 грн. (двісті сімдесят гривень 42 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення підписано 14.09.2009р.