Рішення

від 25.09.2009 по справі 37/224-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/224-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2009 р.                                                            Справа № 37/224-09

вх. № 6479/5-37

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача -  Гаврилова Л.О. за довіреністю № б/н від 14.08.2008 р.

 відповідача - Петришина Н.В. за довіреністю № б/н від 06.08.2009 р.

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Торгова фірма "Агроеліта", м. Харків  

до  Приватного підприємства "Будівельна гільдія ЛТД", м. Харків  

про стягнення 500000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торгова фірма "Агроеліта" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Будівельна гільдія ЛТД" (відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 500000,00 грн. у зв'язку з не належним виконанням відповідачем умов договору поставки № 1-06/09 від 01.06.2009 р.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 07.09.2009 р. за вх. № 22206, надав заяву в якій вказував про те, що він визнає позов.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 25.09.2009 р. за вх. № Д895,  надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 25.09.2009 р. за вх. № 23255, надав клопотання про залучення до матеріалів справи довіреності на представника, яке господарським судом задовольняється та надана довіреність залучається до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 25.09.2009 р. за вх. № 11468, надав письмові пояснення, які господарським судом залучаються до матеріалів справи. У наданих письмових поясненнях відповідач повідомляв, що визнання позову не суперечить законодавству та не порушує права та законні інтереси третіх осіб.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

01 червня 2009 року між сторонами було укладено договір поставки № 1-06/09 від 01.06.2009 р. (надалі - договір).

Відповідно до умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар згідно специфікації (додаток № 1 до договору), що підтверджується видатковою накладною № 02/06-4 від 02 червня 2009 року та податковою накладною № 10 від 02.06.2009 року, а саме:

- щебінь у кількості 935 куб.м. на суму 137501,10 грн.;

- цемент у кількості 200 тон на загальну суму 126000 грн.;

- пісок у кількості 548,55 куб.м. на суму 40000,57 грн.;

- цеглу керамічну у кількості 50000 штук на суму 59 000,00 грн.;

- цеглу силікатну у кількості 50000 штук на суму 54165,00 грн.

Таким чином загальна вартість поставленого товару (з урахуванням ПДВ - 83 333,33 грн.) склала 500000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1.3. договору відповідач був зобов'язаний проводити оплату за отриманий товар в розмірі ціни договору, передбаченої п.3.1.2. договору, в безготівковій формі протягом 3-х календарних днів з моменту передачі товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем отриманого від позивача товару у встановлений у договорі термін.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не були виконані умови договору поставки № 1-06/09 від 01.06.2009 р. у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворився боргу у розмірі 500000,00 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки  продавець (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача на свою користь суми боргу у розмірі 500000,00 грн. є обґрунтованою, доведеною суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку чим вона підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 5000,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна гільдія ЛТД" (61153, м. Харків, пр.50-річчя ВЛКСМ, буд.56, офіс 229а, код ЄДРПОУ 35858420, п/р 26004000216001 в філії ВАТ "Банк Кіпру" в м. Харкові, МФО 350802) на користь Приватного підприємства "Торгова фірма "Агроеліта" (юридична адреса: 61174, м. Харків, проспект Перемоги, 77, кв. 140; адреса для кореспонденції: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 57-в; код ЄДРПОУ 32762799, рахунок 2600130134604 АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931) - 500000,00 грн. боргу; 5000,00 грн. - державного мита та 315,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 28.09.2009 р.